Запрошують мене на 27 червня в Неаполь( Італія) для участі у церемонії нагородження Міжнародною літературною премією за перемогу у поетичному конкурсі " Між словом і вічністю"( серед 452 учасників з різних країн світу маю призову 5 премію ). Пишуть, що я єдина українка- переможець ...(а премії 16 років) Поезії на конкурс приймалися 4 мовами - анг., франц., італ, іспанськ. Оскільки я не є носієм цих мов, моя поезія розглядалася журі у перекладі Ю.Лазірко ( дякую щиро, Юрію, за плідну співпрацю!) Радію, що прислужилася хоч маленьким своїм внеском задля розквіту рідної літератури, поезії, підняття її престижу у світі... А далі -починаються "ех".... :)
1 "ех" -- проїзд на церемонію нагородження власним коштом...
2 "ех"- боюся за своє самопочуття, адже це нелегка дорога після 5 хіміотерапії, ще й така температура повітря...
3 "ех" - мало часу для оформлення візи...
4 "ех"- погано без знання італійської мови...бо треба їхати з кимось, або щоб хтось з українців зустрів там...
Не хочеться перераховувати усіх "ех"... ЕХ...Але все одно приємно... Буде видано колективну антологію поезій в Італії...Такі перемоги у проміжках між боротьбою з хворобою окрилюють, підносять дух, додають сили і натхнення...Принаймні, можна поділитися цією радістю зі своїми друзями по ПМ та ФБ..