Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.07
10:12
Вуж, який поселився в обійсті,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.
Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.
Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,
2026.03.07
00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.
І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.
І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн
2026.03.06
21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
2026.03.06
18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
2026.03.06
17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
2026.03.06
16:15
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде
Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати
Порятунок людського роду
Личко горде
Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати
2026.03.06
16:03
у кожної дороги є поріг...
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову
2026.03.06
15:55
Життя - безодня,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.
Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.
Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,
2026.03.06
11:48
Анатолій Д’Актиль (1890-1942)
А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими
А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими
2026.03.06
11:12
Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
2026.03.06
09:54
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма
2026.03.06
07:58
продовження)
Ярослав Саландяк
Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
Ярослав Саландяк
Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
2026.03.06
06:05
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
2026.03.06
00:43
Дарую щедро крижані октави
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.
Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.
Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",
2026.03.06
00:21
Мовою ворога шукають друзів серед ворогів.
Між політиками і повіями існують взаємоповага і взаємозамінність.
Вічний диктатор – «вічний двигун» московської влади.
Той, хто голосніше кричить, створює ефект чисельної переваги.
Злочинам сприяють б
2026.03.05
19:21
Підгаєцький міф у правдивих живих світлинах
Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Ілюстрована спроба абсурдної аналітики
Ілюстрована спроба абсурдної аналітики
Теорія правди…
… зрештою, зійде на теорію брехні… Спекуляції на цю тему, - чи це буде чисто-науковий спосіб досягнення знання, чи утопічно-фантастична теорія загальної світової справедливості, чи реальна спроба втечі в нереальне-абсурдне, ти ж людина - зійдуть в естетично-моральну площину, до простої логічної схеми: щоб не брехати – треба знати правду, але щоб брехати – тим більше правду треба знати… і мовчання тут не врятує, бо замовчувати правду, а чи брехню, – однозначно зараховується до брехні… Але й з правдою не все так просто. Як відомо - найбільша в світі брехня є чистісінькою правдою… бо сама правда - субстанція реального буття, а справжня брехня це штучний фантом – завжди нікчемна спроба цю правду використати: що вчора було зерном – буде завтра пагоном зеленим і, хтось завжди має право, сказавши всю, чистісіньку, правду про колючий будяк, - звинуватити тебе у брехні.
- а він ж казав, що то гладесенькеє зЕрно є!..
Атож і брехня брехнею буде, коли факт брехні буде доведено як правдивий - коли брехня зробиться правдою.
- то правда є – він нам брехав!
Насправді ж ця “правдиво брехня” буде лукавством – звичайнісінькою брехнею… Людина для своїх логічних викрутасів має стільки слів, а слова мають стільки значень, а можливі комбінації слів … Правду ними ніколи не сказати… Найкраще було б, на мою думку, повсякчас казати якийсь, повний, абсурд, але і це, здається, зрештою може бути непоганим способом ховати правду, і, зрештою – брехню таки мовити.
Але з цієї, старої як світ, логічної абракадабри вже давно зроблено мудрий висновок: правда - це мистецтво не говорити, але – мистецтво чути!
25.06.2015
худ. Я. Саландяк – композиція “Ілюстрація до теорії правди”. (фотошоп)
"Bob Marley – No Woman, No Cry"
• Перейти на сторінку •
"Всі мужики козли!"
… зрештою, зійде на теорію брехні… Спекуляції на цю тему, - чи це буде чисто-науковий спосіб досягнення знання, чи утопічно-фантастична теорія загальної світової справедливості, чи реальна спроба втечі в нереальне-абсурдне, ти ж людина - зійдуть в естетично-моральну площину, до простої логічної схеми: щоб не брехати – треба знати правду, але щоб брехати – тим більше правду треба знати… і мовчання тут не врятує, бо замовчувати правду, а чи брехню, – однозначно зараховується до брехні… Але й з правдою не все так просто. Як відомо - найбільша в світі брехня є чистісінькою правдою… бо сама правда - субстанція реального буття, а справжня брехня це штучний фантом – завжди нікчемна спроба цю правду використати: що вчора було зерном – буде завтра пагоном зеленим і, хтось завжди має право, сказавши всю, чистісіньку, правду про колючий будяк, - звинуватити тебе у брехні.
- а він ж казав, що то гладесенькеє зЕрно є!..
Атож і брехня брехнею буде, коли факт брехні буде доведено як правдивий - коли брехня зробиться правдою.
- то правда є – він нам брехав!
Насправді ж ця “правдиво брехня” буде лукавством – звичайнісінькою брехнею… Людина для своїх логічних викрутасів має стільки слів, а слова мають стільки значень, а можливі комбінації слів … Правду ними ніколи не сказати… Найкраще було б, на мою думку, повсякчас казати якийсь, повний, абсурд, але і це, здається, зрештою може бути непоганим способом ховати правду, і, зрештою – брехню таки мовити.
Але з цієї, старої як світ, логічної абракадабри вже давно зроблено мудрий висновок: правда - це мистецтво не говорити, але – мистецтво чути!
25.06.2015
худ. Я. Саландяк – композиція “Ілюстрація до теорії правди”. (фотошоп)
"Bob Marley – No Woman, No Cry"
• Перейти на сторінку •
"Всі мужики козли!"
Про публікацію
