ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Емігрантські

 Журавлі
Сонце спалене,
видихся вітер -
поштивніли небесні
вітрила хмарин.
Не витримує тиша.
Летіти
над планетою
вибився з сил
гострий клин.
Скоро сяде...
наразі:
курличе;
серце кличе,
спиня мимоволею
хід;
ріже небо,
мов старість обличчя;
розшиває невпинно
крильми переліт.
І так хочеться
витерти крики,
наче сльози чекання
з лиця матерів...
Вище небо,
рукою каліки
простяглись журавлі
до своїх берегів.

30 Березня 2007




Найвища оцінка Ванда Савранська 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Василь Роман 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-30 22:33:30
Переглядів сторінки твору 5539
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.934 / 5.56  (5.060 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 4.869 / 5.5  (5.103 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-30 23:01:55 ]
Гарно - клин ріже небо, "мов старість обличчя", та й інші тужливі мотиви.

Одне місце, здається, ще потребує вашої уваги:
"наче сльози чекань
на синів матерів..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 23:08:16 ]
А зараз як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-30 23:14:19 ]
Наче те саме. А може без синів, і так же ясно, кого матері чекають?


Ви справді так далеко живете?
Я напишу вам тут свого старого вірша.

Хто учив лелеку
За моря літати?
Нащо так далеко
Доленьку шукати?

Може, там і краще,
Та давно відомо:
Те далеке щастя
Завжди буде дома.

А бентежне птаство
Тягнеться у вирій.
Кажуть – зим бояться,
Тільки я не вірю.

Кажуть, там, де тепло,
Хочуть жити тихо.
Тільки ж путь далека –
В боротьбу і лихо.

То вже, видно, вдача
Випала такою:
Все чогось шукати
І не знать покою.

…Твої дужі крила
Не мені спиняти.
Й нащо птаха вчили
За моря літати?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 23:26:01 ]
Біля Нью Йорку живу... давно уже. :(
Забрав "синів"...

Ваш Вірш дуже гарний!
А головне від Душі...
А вчать лелеку літати не тому щоби лишень відлітав, але й щоб повертався теж. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 23:27:06 ]
Старий емігрант я!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-30 23:46:26 ]
Та вже й старий!
А в нас пізно. Ми сьогодні воювали за розпуск парламенту.
Так, тут хисткий пліт.
На добраніч, щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-30 23:48:15 ]
Тепер дуже гарно, ставлю 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 23:48:51 ]
Надобраніч!
Повірте - душею я зо ВСІМА ВАМИ!
Щасти і Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 23:52:08 ]
Дякую Вандочко,
Будемо вірити, що Бог допоможе Україні!
І лелеки повернуться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-31 09:21:15 ]
Ви знаєте, Юро, це дуже сильно! Мене вразило: "ріже небо, мов старість обличчя", а іще фінальні акорди. Тут все витримано - від початку до останньої крапки. Ви піднесли тугу на крилах своєї душі високо в небеса. І кожен тепер відчуватиме її так, ніби це його власне серце промовляє цим болем. Вірш заслуговує найвищої оцінки. Успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-31 13:11:16 ]
Юрасю, журавлику мій емігрантський! Як же гарно ти покурликав нам нинька! Аж на сльозу пробиває, без БЕ. Лиш один вираз:

розкидає невпинно
крильми переліт. - а в ньому - розкидає...
Попробую пояснити - якось те РОЗКИДАЄ мені чомусь - в антагонізмі з цілеспрямованим польотом зграї, розумієш, а тим паче НЕВПИННИМ. Троха якись хаос воно вносе в той політ. Я так відчуваю. Може, вибрати щось типу ПРОСУВАЄ чи наближає...
Ти ще з голодухи в кумандіровці не гИкнув?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 07:19:02 ]
Марійко,Славцю,Василю
Як завжди вдячний, що дали належну оцінку моєму твору і за коментарі.
Ця Душа емігранта... і Доля - живеш двома світами і боїшся втратити що один, що другий. :(
Славцю,
Замінив слово "розкидає" на більш об`ємніше - "розшиває"... :-)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 17:39:59 ]
Пахне новизною! Досконалий твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-01 18:29:42 ]
Привіт, Юрку! В сЕму віріянті вірш супер, згоден, жи розшивають - звучить об`ємніше і гармонійніше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 18:32:45 ]
Ти як там, Славцю - на дежурці чи вдома зара?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-01 22:40:06 ]
ДомІв.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-02 16:30:21 ]
Майстерні,
Залишилось Вам ще оцінити віршика... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-04-02 17:44:14 ]
Мені подобається. Можливо, тільки коректніше для одного варіанта розуміння: "Вибиватися із сил"?
а у випадку іншого, при "вибився силами", - замість "скоро" - мало би бути протилежне: не так скоро, чи коли ще?

Можливо "Душі берегів" трохи запафосно? І достатньо "своїх"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-02 18:01:13 ]
Дякую Майстерні,
Слушні зауваги! Прийняв до відома і вніс зміни.