ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями

Юхим Семеняко
2026.07.09 09:25
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.

Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,

С М
2026.07.09 09:15
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал

Віктор Кучерук
2026.07.09 07:18
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит

Роксолана Вірлан
2026.07.09 03:55
Летовиська душа - наскрізний протяг,
твій запізнілий - з-поміж хмар - літак.
- Привіт. Це ж ти!
- Ну, звісно, ж я - та годі
стояти тут - ходім усім увспак - отак!

А потім ще було: і раллі й кросинг,
і казино, і казинаки, і..

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то

Тетяна Левицька
2026.07.08 13:08
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Їй і Вона

 Час небо розібрав...
Час небо розібрав...
на пошуки,
карбуючи думки
фрагментами подій.
Ховався голос Твій
у пошепки,
у Божім Храмі, мов
молитви упокій.

Пополотнілих лиць
позначеність -
то страх утерся в них...
як жорнами мука.
Сьогодні "За Любов"
ми страчені...
Оплаченим був кат,
невтримною рука.

9 Квітня 2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Роман 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-09 16:51:43
Переглядів сторінки твору 5866
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.772 / 5.6  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.678 / 5.5  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.06.30 01:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 20:55:06 ]
"Час небо розібрав...
на пошуки..." - не зовсім розумію. Якщо "розібрали на райони, квадрати для пошуку чогось" -повинна бути множина, адже розбирати - знач ділити між кимось. Тут Небо - однина. Якщо само Небо розібрано на частини, щоб його шукали... Питання - хто буде шукати і навіщо? Не розумію образу :(
Скоріше "ховався (де?) у Божому Храмі".
"Мука" - так, використовується у літературі (зокрема Квіткою Основ`яненком), але слуху все ж миліше "борошно". Проте, тут вже - авторське - дивись сам :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:26:42 ]
Ідея була такою:
"Час небо розібрав..." - тут коли Хтось дивиться у небо, то неможливо охопити його усе... Себто потрібно "йти" і "розбирати" по частинкам, які потім "відкарбуються" у думках "фрагментами подій". Але окрім "розбирання", неба герой хоче більшого - він/вона шукає щось вище... :-)
***
Скоріше "ховався (де?) у Божому Храмі". - чудова ремарка - виправив.
***
Нехай наразі буде "мука", але ще буду думати.

Дякую Друже - прошу про подальшу критику. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:27:38 ]
Христос Воскрес, Юріє! Цьомаю тричі :)
Сумний і задумливий вірш.
Мені теж незрозуміло, що час загубив у небі.
"страх утерся в них" - може, краще "закарбувався"?
Порівняння з мукою в жорнах мені здається невдалим, недто розрізнені теми, руйнується настрій.
А чому "за любов" у лапках? Не бачу логічного приводу для такого виділення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:35:14 ]
Нема за що. Деякий час мене не буде, а так - тільки свистни ... :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:42:57 ]
Цілую тричі навзаєм... :-)
Цьом,цьом, цьом!
Воістину Воскрес!
Дякую за комнетар!
Як там свята перейшли?
Я ще навіть вдома не був - відразу на роботу приїхав.
***
Образ "жорен" та "муки" є пов`язаний з "пополотнілими лицями" - коли страшно - лице вибілюється - так як з зерен виходить біла мука (борошно)...
А "За Любов" у лапках - це як офіційна причина страти, яку у давнину зачитували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:53:55 ]
От Ви пояснили, і стало зрозуміло :) Але ж поезія - не проза, тут має бути ясно без зносок, пояснень та лінків на статті з енциклопедії народознавства.
Свята добре пройшли, Дякую! Можемо про це поговорити, але не тут.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 22:54:30 ]
Це жах читати ці нудні псевдофілологічні препарування чудового твору.
Мій респект Автору! Як на мене, це чи не найкращиий твір у Юрія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 23:22:58 ]
Якщо "жах", читайте щось інше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-10 09:53:21 ]
Юрасю, Христос Воскрес! Вірш твій дуже сподобався, все тут мені зрозуміло і написано вміло:
Сьогодні "За Любов"
ми страчені...
Оплаченим був кат,
невтримною рука... :)

Після Божого храму аж проситься кома:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 17:27:22 ]
Дякую усім Друзі!
За Вашу небайдужість і бажання допомогти.
Як також - за стимуляцію до творчого процесу.
П.С.
Славцю Н.,
Воістину!!!! (я додав кому)
Славцю С.,
Буду старатись розчарувати, що не найкращий...
З повагою,
Юрко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-10 18:52:26 ]
Десь я не надто розумію доданої коми. Так виходить ніби основне речення:
"Ховався голос Твій у пошепки молитви упокій."
Щось не те як на мене. Здається мало б бути так, як і Ярослав казав:

Ховався голос Твій
у пошепки /// тут коми не треба
у Божім Храмі, мов /// тут перед мов
молитви упокій.

або:

Ховався голос Твій
у пошепки,
у Божім Храмі мов, -
молитви упокій.

//тире бракує, бо бракує ще одного "мов" чи "як" наприклад, або ще чогось.

Але тим не менше, вірш є дуже сильним і дуже гарно написаний. І головне, що до гарнющих слів і форм, додано красу філософську, що справді робить твір геніальним. це 6


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 19:02:53 ]
Дякую Пане Олесь!
Так, маєте рацію кома іде перед "мов"
З повагою,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-10 19:08:49 ]
Прошу, Юріє.
Ще заберіть кому між "у пошепки, у Божім Храмі", це різнопланові описи, з точки зору філології там коми не треба, хоча хочеться паузи... можна придумати дужки, чи ще щось...

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 19:12:20 ]
А що Ви думаєте, коли буде "..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-12 19:54:31 ]
три крапки ніби краще. я розумію, що це тільки задля паузи. Важко сказати. Потрібно запитати філологів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 19:28:45 ]
Майнунг з претензією на звання філолога:
трикрапка ставиться увипадку, коли фраза незавершена, потребує логічного продовження думки, що випливає з контексту, або ставиться на місці випущеного слова/слів. Є й інші варіанти.
Мені у даному вірші здається виправданою трикрапка лише у варіанті "ми страчені...", бо далі йде завершальна фраза, яку треба виразно відокремити. В інших випадках трикрапка робить паузи надто довгими, коли зміст вимагає, натомість, плавного читання. Просто задля паузи пунктуація має коми.
Загальновідомим є поняття авторського розділового знаку, але в цьому вірші я б ним не захоплювалась.
Дякую за увагу :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 19:32:50 ]
Юліє,
Ну відразу видно, що Ви там не лишень коньячок розпиваєте...
Дякую за грунтовне пояснення. :-)