ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Їй і Вона

 Час небо розібрав...
Час небо розібрав...
на пошуки,
карбуючи думки
фрагментами подій.
Ховався голос Твій
у пошепки,
у Божім Храмі, мов
молитви упокій.

Пополотнілих лиць
позначеність -
то страх утерся в них...
як жорнами мука.
Сьогодні "За Любов"
ми страчені...
Оплаченим був кат,
невтримною рука.

9 Квітня 2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Роман 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-09 16:51:43
Переглядів сторінки твору 5669
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.772 / 5.6  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.678 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.02.20 15:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 20:55:06 ]
"Час небо розібрав...
на пошуки..." - не зовсім розумію. Якщо "розібрали на райони, квадрати для пошуку чогось" -повинна бути множина, адже розбирати - знач ділити між кимось. Тут Небо - однина. Якщо само Небо розібрано на частини, щоб його шукали... Питання - хто буде шукати і навіщо? Не розумію образу :(
Скоріше "ховався (де?) у Божому Храмі".
"Мука" - так, використовується у літературі (зокрема Квіткою Основ`яненком), але слуху все ж миліше "борошно". Проте, тут вже - авторське - дивись сам :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:26:42 ]
Ідея була такою:
"Час небо розібрав..." - тут коли Хтось дивиться у небо, то неможливо охопити його усе... Себто потрібно "йти" і "розбирати" по частинкам, які потім "відкарбуються" у думках "фрагментами подій". Але окрім "розбирання", неба герой хоче більшого - він/вона шукає щось вище... :-)
***
Скоріше "ховався (де?) у Божому Храмі". - чудова ремарка - виправив.
***
Нехай наразі буде "мука", але ще буду думати.

Дякую Друже - прошу про подальшу критику. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:27:38 ]
Христос Воскрес, Юріє! Цьомаю тричі :)
Сумний і задумливий вірш.
Мені теж незрозуміло, що час загубив у небі.
"страх утерся в них" - може, краще "закарбувався"?
Порівняння з мукою в жорнах мені здається невдалим, недто розрізнені теми, руйнується настрій.
А чому "за любов" у лапках? Не бачу логічного приводу для такого виділення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:35:14 ]
Нема за що. Деякий час мене не буде, а так - тільки свистни ... :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:42:57 ]
Цілую тричі навзаєм... :-)
Цьом,цьом, цьом!
Воістину Воскрес!
Дякую за комнетар!
Як там свята перейшли?
Я ще навіть вдома не був - відразу на роботу приїхав.
***
Образ "жорен" та "муки" є пов`язаний з "пополотнілими лицями" - коли страшно - лице вибілюється - так як з зерен виходить біла мука (борошно)...
А "За Любов" у лапках - це як офіційна причина страти, яку у давнину зачитували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:53:55 ]
От Ви пояснили, і стало зрозуміло :) Але ж поезія - не проза, тут має бути ясно без зносок, пояснень та лінків на статті з енциклопедії народознавства.
Свята добре пройшли, Дякую! Можемо про це поговорити, але не тут.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 22:54:30 ]
Це жах читати ці нудні псевдофілологічні препарування чудового твору.
Мій респект Автору! Як на мене, це чи не найкращиий твір у Юрія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 23:22:58 ]
Якщо "жах", читайте щось інше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-10 09:53:21 ]
Юрасю, Христос Воскрес! Вірш твій дуже сподобався, все тут мені зрозуміло і написано вміло:
Сьогодні "За Любов"
ми страчені...
Оплаченим був кат,
невтримною рука... :)

Після Божого храму аж проситься кома:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 17:27:22 ]
Дякую усім Друзі!
За Вашу небайдужість і бажання допомогти.
Як також - за стимуляцію до творчого процесу.
П.С.
Славцю Н.,
Воістину!!!! (я додав кому)
Славцю С.,
Буду старатись розчарувати, що не найкращий...
З повагою,
Юрко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-10 18:52:26 ]
Десь я не надто розумію доданої коми. Так виходить ніби основне речення:
"Ховався голос Твій у пошепки молитви упокій."
Щось не те як на мене. Здається мало б бути так, як і Ярослав казав:

Ховався голос Твій
у пошепки /// тут коми не треба
у Божім Храмі, мов /// тут перед мов
молитви упокій.

або:

Ховався голос Твій
у пошепки,
у Божім Храмі мов, -
молитви упокій.

//тире бракує, бо бракує ще одного "мов" чи "як" наприклад, або ще чогось.

Але тим не менше, вірш є дуже сильним і дуже гарно написаний. І головне, що до гарнющих слів і форм, додано красу філософську, що справді робить твір геніальним. це 6


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 19:02:53 ]
Дякую Пане Олесь!
Так, маєте рацію кома іде перед "мов"
З повагою,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-10 19:08:49 ]
Прошу, Юріє.
Ще заберіть кому між "у пошепки, у Божім Храмі", це різнопланові описи, з точки зору філології там коми не треба, хоча хочеться паузи... можна придумати дужки, чи ще щось...

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 19:12:20 ]
А що Ви думаєте, коли буде "..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-12 19:54:31 ]
три крапки ніби краще. я розумію, що це тільки задля паузи. Важко сказати. Потрібно запитати філологів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 19:28:45 ]
Майнунг з претензією на звання філолога:
трикрапка ставиться увипадку, коли фраза незавершена, потребує логічного продовження думки, що випливає з контексту, або ставиться на місці випущеного слова/слів. Є й інші варіанти.
Мені у даному вірші здається виправданою трикрапка лише у варіанті "ми страчені...", бо далі йде завершальна фраза, яку треба виразно відокремити. В інших випадках трикрапка робить паузи надто довгими, коли зміст вимагає, натомість, плавного читання. Просто задля паузи пунктуація має коми.
Загальновідомим є поняття авторського розділового знаку, але в цьому вірші я б ним не захоплювалась.
Дякую за увагу :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 19:32:50 ]
Юліє,
Ну відразу видно, що Ви там не лишень коньячок розпиваєте...
Дякую за грунтовне пояснення. :-)