ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Віршування
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
Присвята одній пані-злодюжці
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
Короткометражні пайзлики
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Не про те -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сніг
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Ялини гілка
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Хитається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
1980. Знімається кіно (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Марення в розлуці
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Складно
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
Не продана
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Що сталося із немовлям? (Grateful Dead)
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
***
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Озираюсь
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади (квартон)
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Їй і Вона

 Час небо розібрав...
Час небо розібрав...
на пошуки,
карбуючи думки
фрагментами подій.
Ховався голос Твій
у пошепки,
у Божім Храмі, мов
молитви упокій.

Пополотнілих лиць
позначеність -
то страх утерся в них...
як жорнами мука.
Сьогодні "За Любов"
ми страчені...
Оплаченим був кат,
невтримною рука.

9 Квітня 2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Роман 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-09 16:51:43
Переглядів сторінки твору 5638
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.772 / 5.6  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.678 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.01.26 18:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 20:55:06 ]
"Час небо розібрав...
на пошуки..." - не зовсім розумію. Якщо "розібрали на райони, квадрати для пошуку чогось" -повинна бути множина, адже розбирати - знач ділити між кимось. Тут Небо - однина. Якщо само Небо розібрано на частини, щоб його шукали... Питання - хто буде шукати і навіщо? Не розумію образу :(
Скоріше "ховався (де?) у Божому Храмі".
"Мука" - так, використовується у літературі (зокрема Квіткою Основ`яненком), але слуху все ж миліше "борошно". Проте, тут вже - авторське - дивись сам :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:26:42 ]
Ідея була такою:
"Час небо розібрав..." - тут коли Хтось дивиться у небо, то неможливо охопити його усе... Себто потрібно "йти" і "розбирати" по частинкам, які потім "відкарбуються" у думках "фрагментами подій". Але окрім "розбирання", неба герой хоче більшого - він/вона шукає щось вище... :-)
***
Скоріше "ховався (де?) у Божому Храмі". - чудова ремарка - виправив.
***
Нехай наразі буде "мука", але ще буду думати.

Дякую Друже - прошу про подальшу критику. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:27:38 ]
Христос Воскрес, Юріє! Цьомаю тричі :)
Сумний і задумливий вірш.
Мені теж незрозуміло, що час загубив у небі.
"страх утерся в них" - може, краще "закарбувався"?
Порівняння з мукою в жорнах мені здається невдалим, недто розрізнені теми, руйнується настрій.
А чому "за любов" у лапках? Не бачу логічного приводу для такого виділення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:35:14 ]
Нема за що. Деякий час мене не буде, а так - тільки свистни ... :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:42:57 ]
Цілую тричі навзаєм... :-)
Цьом,цьом, цьом!
Воістину Воскрес!
Дякую за комнетар!
Як там свята перейшли?
Я ще навіть вдома не був - відразу на роботу приїхав.
***
Образ "жорен" та "муки" є пов`язаний з "пополотнілими лицями" - коли страшно - лице вибілюється - так як з зерен виходить біла мука (борошно)...
А "За Любов" у лапках - це як офіційна причина страти, яку у давнину зачитували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:53:55 ]
От Ви пояснили, і стало зрозуміло :) Але ж поезія - не проза, тут має бути ясно без зносок, пояснень та лінків на статті з енциклопедії народознавства.
Свята добре пройшли, Дякую! Можемо про це поговорити, але не тут.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 22:54:30 ]
Це жах читати ці нудні псевдофілологічні препарування чудового твору.
Мій респект Автору! Як на мене, це чи не найкращиий твір у Юрія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 23:22:58 ]
Якщо "жах", читайте щось інше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-10 09:53:21 ]
Юрасю, Христос Воскрес! Вірш твій дуже сподобався, все тут мені зрозуміло і написано вміло:
Сьогодні "За Любов"
ми страчені...
Оплаченим був кат,
невтримною рука... :)

Після Божого храму аж проситься кома:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 17:27:22 ]
Дякую усім Друзі!
За Вашу небайдужість і бажання допомогти.
Як також - за стимуляцію до творчого процесу.
П.С.
Славцю Н.,
Воістину!!!! (я додав кому)
Славцю С.,
Буду старатись розчарувати, що не найкращий...
З повагою,
Юрко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-10 18:52:26 ]
Десь я не надто розумію доданої коми. Так виходить ніби основне речення:
"Ховався голос Твій у пошепки молитви упокій."
Щось не те як на мене. Здається мало б бути так, як і Ярослав казав:

Ховався голос Твій
у пошепки /// тут коми не треба
у Божім Храмі, мов /// тут перед мов
молитви упокій.

або:

Ховався голос Твій
у пошепки,
у Божім Храмі мов, -
молитви упокій.

//тире бракує, бо бракує ще одного "мов" чи "як" наприклад, або ще чогось.

Але тим не менше, вірш є дуже сильним і дуже гарно написаний. І головне, що до гарнющих слів і форм, додано красу філософську, що справді робить твір геніальним. це 6


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 19:02:53 ]
Дякую Пане Олесь!
Так, маєте рацію кома іде перед "мов"
З повагою,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-10 19:08:49 ]
Прошу, Юріє.
Ще заберіть кому між "у пошепки, у Божім Храмі", це різнопланові описи, з точки зору філології там коми не треба, хоча хочеться паузи... можна придумати дужки, чи ще щось...

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 19:12:20 ]
А що Ви думаєте, коли буде "..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-12 19:54:31 ]
три крапки ніби краще. я розумію, що це тільки задля паузи. Важко сказати. Потрібно запитати філологів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 19:28:45 ]
Майнунг з претензією на звання філолога:
трикрапка ставиться увипадку, коли фраза незавершена, потребує логічного продовження думки, що випливає з контексту, або ставиться на місці випущеного слова/слів. Є й інші варіанти.
Мені у даному вірші здається виправданою трикрапка лише у варіанті "ми страчені...", бо далі йде завершальна фраза, яку треба виразно відокремити. В інших випадках трикрапка робить паузи надто довгими, коли зміст вимагає, натомість, плавного читання. Просто задля паузи пунктуація має коми.
Загальновідомим є поняття авторського розділового знаку, але в цьому вірші я б ним не захоплювалась.
Дякую за увагу :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 19:32:50 ]
Юліє,
Ну відразу видно, що Ви там не лишень коньячок розпиваєте...
Дякую за грунтовне пояснення. :-)