ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
******
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
* * *
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Ближче до ранку
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
***
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Чого могло не бути знову
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в підсумку. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Природа почуття
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Пісня Про Св. Миколая --- музика родинного свята
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
* * *
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
***
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Недільно-дівчачий блюз (Jefferson Airplane)
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго…
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Образи новаторського роману
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
***
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Через сніги і океани
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Їй і Вона

 Час небо розібрав...
Час небо розібрав...
на пошуки,
карбуючи думки
фрагментами подій.
Ховався голос Твій
у пошепки,
у Божім Храмі, мов
молитви упокій.

Пополотнілих лиць
позначеність -
то страх утерся в них...
як жорнами мука.
Сьогодні "За Любов"
ми страчені...
Оплаченим був кат,
невтримною рука.

9 Квітня 2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Роман 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-09 16:51:43
Переглядів сторінки твору 5564
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.772 / 5.6  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.678 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.13 00:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 20:55:06 ]
"Час небо розібрав...
на пошуки..." - не зовсім розумію. Якщо "розібрали на райони, квадрати для пошуку чогось" -повинна бути множина, адже розбирати - знач ділити між кимось. Тут Небо - однина. Якщо само Небо розібрано на частини, щоб його шукали... Питання - хто буде шукати і навіщо? Не розумію образу :(
Скоріше "ховався (де?) у Божому Храмі".
"Мука" - так, використовується у літературі (зокрема Квіткою Основ`яненком), але слуху все ж миліше "борошно". Проте, тут вже - авторське - дивись сам :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:26:42 ]
Ідея була такою:
"Час небо розібрав..." - тут коли Хтось дивиться у небо, то неможливо охопити його усе... Себто потрібно "йти" і "розбирати" по частинкам, які потім "відкарбуються" у думках "фрагментами подій". Але окрім "розбирання", неба герой хоче більшого - він/вона шукає щось вище... :-)
***
Скоріше "ховався (де?) у Божому Храмі". - чудова ремарка - виправив.
***
Нехай наразі буде "мука", але ще буду думати.

Дякую Друже - прошу про подальшу критику. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:27:38 ]
Христос Воскрес, Юріє! Цьомаю тричі :)
Сумний і задумливий вірш.
Мені теж незрозуміло, що час загубив у небі.
"страх утерся в них" - може, краще "закарбувався"?
Порівняння з мукою в жорнах мені здається невдалим, недто розрізнені теми, руйнується настрій.
А чому "за любов" у лапках? Не бачу логічного приводу для такого виділення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:35:14 ]
Нема за що. Деякий час мене не буде, а так - тільки свистни ... :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:42:57 ]
Цілую тричі навзаєм... :-)
Цьом,цьом, цьом!
Воістину Воскрес!
Дякую за комнетар!
Як там свята перейшли?
Я ще навіть вдома не був - відразу на роботу приїхав.
***
Образ "жорен" та "муки" є пов`язаний з "пополотнілими лицями" - коли страшно - лице вибілюється - так як з зерен виходить біла мука (борошно)...
А "За Любов" у лапках - це як офіційна причина страти, яку у давнину зачитували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:53:55 ]
От Ви пояснили, і стало зрозуміло :) Але ж поезія - не проза, тут має бути ясно без зносок, пояснень та лінків на статті з енциклопедії народознавства.
Свята добре пройшли, Дякую! Можемо про це поговорити, але не тут.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 22:54:30 ]
Це жах читати ці нудні псевдофілологічні препарування чудового твору.
Мій респект Автору! Як на мене, це чи не найкращиий твір у Юрія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 23:22:58 ]
Якщо "жах", читайте щось інше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-10 09:53:21 ]
Юрасю, Христос Воскрес! Вірш твій дуже сподобався, все тут мені зрозуміло і написано вміло:
Сьогодні "За Любов"
ми страчені...
Оплаченим був кат,
невтримною рука... :)

Після Божого храму аж проситься кома:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 17:27:22 ]
Дякую усім Друзі!
За Вашу небайдужість і бажання допомогти.
Як також - за стимуляцію до творчого процесу.
П.С.
Славцю Н.,
Воістину!!!! (я додав кому)
Славцю С.,
Буду старатись розчарувати, що не найкращий...
З повагою,
Юрко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-10 18:52:26 ]
Десь я не надто розумію доданої коми. Так виходить ніби основне речення:
"Ховався голос Твій у пошепки молитви упокій."
Щось не те як на мене. Здається мало б бути так, як і Ярослав казав:

Ховався голос Твій
у пошепки /// тут коми не треба
у Божім Храмі, мов /// тут перед мов
молитви упокій.

або:

Ховався голос Твій
у пошепки,
у Божім Храмі мов, -
молитви упокій.

//тире бракує, бо бракує ще одного "мов" чи "як" наприклад, або ще чогось.

Але тим не менше, вірш є дуже сильним і дуже гарно написаний. І головне, що до гарнющих слів і форм, додано красу філософську, що справді робить твір геніальним. це 6


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 19:02:53 ]
Дякую Пане Олесь!
Так, маєте рацію кома іде перед "мов"
З повагою,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-10 19:08:49 ]
Прошу, Юріє.
Ще заберіть кому між "у пошепки, у Божім Храмі", це різнопланові описи, з точки зору філології там коми не треба, хоча хочеться паузи... можна придумати дужки, чи ще щось...

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 19:12:20 ]
А що Ви думаєте, коли буде "..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-12 19:54:31 ]
три крапки ніби краще. я розумію, що це тільки задля паузи. Важко сказати. Потрібно запитати філологів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 19:28:45 ]
Майнунг з претензією на звання філолога:
трикрапка ставиться увипадку, коли фраза незавершена, потребує логічного продовження думки, що випливає з контексту, або ставиться на місці випущеного слова/слів. Є й інші варіанти.
Мені у даному вірші здається виправданою трикрапка лише у варіанті "ми страчені...", бо далі йде завершальна фраза, яку треба виразно відокремити. В інших випадках трикрапка робить паузи надто довгими, коли зміст вимагає, натомість, плавного читання. Просто задля паузи пунктуація має коми.
Загальновідомим є поняття авторського розділового знаку, але в цьому вірші я б ним не захоплювалась.
Дякую за увагу :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 19:32:50 ]
Юліє,
Ну відразу видно, що Ви там не лишень коньячок розпиваєте...
Дякую за грунтовне пояснення. :-)