ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.27 14:02
Гасла та кліше (квартон)
Розмовляють гаслами й кліше
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.

"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -

Борис Костиря
2025.12.27 12:49
* * *
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.

Тетяна Левицька
2025.12.27 02:11
Молитва відчаю
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!

Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест

Іван Потьомкін
2025.12.26 22:33
Не навмання, як доти
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».

М Менянин
2025.12.26 22:25
Скарб
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.

Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,

Світлана Пирогова
2025.12.26 17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі (рондель)
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.

Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.

С М
2025.12.26 15:11
Стрибайте, промінчики (Procol Harum)
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори

Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь

Тетяна Левицька
2025.12.26 15:03
Неосяжний
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.

В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична

Борис Костиря
2025.12.26 13:06
Час
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.

Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.

Він з собою забере
Все нікчемне і старе.

Микола Дудар
2025.12.26 11:35
***
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…

Артур Курдіновський
2025.12.26 09:27
Чорно-біла ніч
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.

Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші

Євген Федчук
2025.12.25 18:48
Битва під Коломною в січні 1238 року, або Як воювали «героїчні» предки московітів
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Фантасмагорія Різдва
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Поле
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
* * *
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз
2025.12.25 08:06
Вечір кохання
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Їй і Вона

 Час небо розібрав...
Час небо розібрав...
на пошуки,
карбуючи думки
фрагментами подій.
Ховався голос Твій
у пошепки,
у Божім Храмі, мов
молитви упокій.

Пополотнілих лиць
позначеність -
то страх утерся в них...
як жорнами мука.
Сьогодні "За Любов"
ми страчені...
Оплаченим був кат,
невтримною рука.

9 Квітня 2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Василь Роман 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-09 16:51:43
Переглядів сторінки твору 5586
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.772 / 5.6  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.678 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 20:55:06 ]
"Час небо розібрав...
на пошуки..." - не зовсім розумію. Якщо "розібрали на райони, квадрати для пошуку чогось" -повинна бути множина, адже розбирати - знач ділити між кимось. Тут Небо - однина. Якщо само Небо розібрано на частини, щоб його шукали... Питання - хто буде шукати і навіщо? Не розумію образу :(
Скоріше "ховався (де?) у Божому Храмі".
"Мука" - так, використовується у літературі (зокрема Квіткою Основ`яненком), але слуху все ж миліше "борошно". Проте, тут вже - авторське - дивись сам :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:26:42 ]
Ідея була такою:
"Час небо розібрав..." - тут коли Хтось дивиться у небо, то неможливо охопити його усе... Себто потрібно "йти" і "розбирати" по частинкам, які потім "відкарбуються" у думках "фрагментами подій". Але окрім "розбирання", неба герой хоче більшого - він/вона шукає щось вище... :-)
***
Скоріше "ховався (де?) у Божому Храмі". - чудова ремарка - виправив.
***
Нехай наразі буде "мука", але ще буду думати.

Дякую Друже - прошу про подальшу критику. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:27:38 ]
Христос Воскрес, Юріє! Цьомаю тричі :)
Сумний і задумливий вірш.
Мені теж незрозуміло, що час загубив у небі.
"страх утерся в них" - може, краще "закарбувався"?
Порівняння з мукою в жорнах мені здається невдалим, недто розрізнені теми, руйнується настрій.
А чому "за любов" у лапках? Не бачу логічного приводу для такого виділення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:35:14 ]
Нема за що. Деякий час мене не буде, а так - тільки свистни ... :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:42:57 ]
Цілую тричі навзаєм... :-)
Цьом,цьом, цьом!
Воістину Воскрес!
Дякую за комнетар!
Як там свята перейшли?
Я ще навіть вдома не був - відразу на роботу приїхав.
***
Образ "жорен" та "муки" є пов`язаний з "пополотнілими лицями" - коли страшно - лице вибілюється - так як з зерен виходить біла мука (борошно)...
А "За Любов" у лапках - це як офіційна причина страти, яку у давнину зачитували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 21:53:55 ]
От Ви пояснили, і стало зрозуміло :) Але ж поезія - не проза, тут має бути ясно без зносок, пояснень та лінків на статті з енциклопедії народознавства.
Свята добре пройшли, Дякую! Можемо про це поговорити, але не тут.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 22:54:30 ]
Це жах читати ці нудні псевдофілологічні препарування чудового твору.
Мій респект Автору! Як на мене, це чи не найкращиий твір у Юрія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-09 23:22:58 ]
Якщо "жах", читайте щось інше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-10 09:53:21 ]
Юрасю, Христос Воскрес! Вірш твій дуже сподобався, все тут мені зрозуміло і написано вміло:
Сьогодні "За Любов"
ми страчені...
Оплаченим був кат,
невтримною рука... :)

Після Божого храму аж проситься кома:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 17:27:22 ]
Дякую усім Друзі!
За Вашу небайдужість і бажання допомогти.
Як також - за стимуляцію до творчого процесу.
П.С.
Славцю Н.,
Воістину!!!! (я додав кому)
Славцю С.,
Буду старатись розчарувати, що не найкращий...
З повагою,
Юрко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-10 18:52:26 ]
Десь я не надто розумію доданої коми. Так виходить ніби основне речення:
"Ховався голос Твій у пошепки молитви упокій."
Щось не те як на мене. Здається мало б бути так, як і Ярослав казав:

Ховався голос Твій
у пошепки /// тут коми не треба
у Божім Храмі, мов /// тут перед мов
молитви упокій.

або:

Ховався голос Твій
у пошепки,
у Божім Храмі мов, -
молитви упокій.

//тире бракує, бо бракує ще одного "мов" чи "як" наприклад, або ще чогось.

Але тим не менше, вірш є дуже сильним і дуже гарно написаний. І головне, що до гарнющих слів і форм, додано красу філософську, що справді робить твір геніальним. це 6


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 19:02:53 ]
Дякую Пане Олесь!
Так, маєте рацію кома іде перед "мов"
З повагою,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-10 19:08:49 ]
Прошу, Юріє.
Ще заберіть кому між "у пошепки, у Божім Храмі", це різнопланові описи, з точки зору філології там коми не треба, хоча хочеться паузи... можна придумати дужки, чи ще щось...

Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-10 19:12:20 ]
А що Ви думаєте, коли буде "..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-12 19:54:31 ]
три крапки ніби краще. я розумію, що це тільки задля паузи. Важко сказати. Потрібно запитати філологів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 19:28:45 ]
Майнунг з претензією на звання філолога:
трикрапка ставиться увипадку, коли фраза незавершена, потребує логічного продовження думки, що випливає з контексту, або ставиться на місці випущеного слова/слів. Є й інші варіанти.
Мені у даному вірші здається виправданою трикрапка лише у варіанті "ми страчені...", бо далі йде завершальна фраза, яку треба виразно відокремити. В інших випадках трикрапка робить паузи надто довгими, коли зміст вимагає, натомість, плавного читання. Просто задля паузи пунктуація має коми.
Загальновідомим є поняття авторського розділового знаку, але в цьому вірші я б ним не захоплювалась.
Дякую за увагу :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 19:32:50 ]
Юліє,
Ну відразу видно, що Ви там не лишень коньячок розпиваєте...
Дякую за грунтовне пояснення. :-)