ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стр

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олексій Батченко (1985) / Вірші

 Мой дом... (обновляется)

Домой ведет много путей: большинство из них – земные, но есть и божественные. Земные поступки часто являются для них путем к дому... но я вас предупреждаю: точное место, откуда начинается путь домой, время от времени меняется, так что в этом месяце оно может находиться уже не там, где было в прошлом. Перечитать отрывки из книг или единственное стихотворение, которое вас тронуло. Хотя бы несколько минут побыть у реки, у ручья, у родника. Полежать на земле в пятнах солнца. Побыть с любимым, когда рядом нет детей. Посидеть на крыльце, что-то перебирая, что-то перешивая, что-то перевязывая. Идти или ехать куда глаза глядят в течение часа, а потом вернуться. Сесть в автобус и поехать в неизвестном направлении. Слушая музыку, отбивать ритм. Встретить восход солнца. Поехать туда, где городские огни не мешают звездам. Помолиться. Встретиться с задушевным другом. Посидеть на мосту, спустив ноги. Подержать на руках младенца. Сидеть в кафе у окна и что-то писать. Сидеть в окружении деревьев. Сушить волосы на солнце. Опустить руки в бочку с дождевой водой. Сажать растения и как следует испачкать в земле руки. Наблюдать красоту, грацию и трогательную хрупкость человеческих созданий.

Кларисса Пинкола Эстес

Мой дом стоит в открытом океане -
Крутая навороченная яхта
Инкрустированна яркими камнями
Сваровскими и даже бриллиантами.

Двигатели топятся деньгами -
Стодолларовыми банкнотами.
А мне вот как-то всё-равно печально.
Куда б ещё добавить позолоты?
***
Мой дом стоит в бассейне Амазонки
(старенький плавучий дебаркадер)
Среди кишащих и всегда голодных
Пираний и огромных аллигаторов.

Бывает выйду покупаться в речке -
Они меня по запаху находят.
И остаётся от меня один скелет,
Он потом долго обрастает плотью.
***
Мой дом стоит в квартале бедняков -
Грязные зловонные трущёбы.
Таких, как я, здесь ровно миллион
Оборванных, забитых и голодных.

А я сижу и переписуюсь с принцессой
При помощи дешевого смартфона.
Она живёт в далёком королевстве
И думает, что я её барон.

***
Мой дом стоит в Исламском Государстве.
Балкон глядит на площадь с эшафотом,
Где палачи Ирака и Леванта
Вершат свою рутинную работу.

Другой балкон выходит на большую
Всегда битком забитую Мечеть.
А я сижу и втихаря рисую
Карикатуры на Пророка Магомета (мир ему)
***
Мой дом стоит у кратера вулкана,
Бушующего, в среднем, раз в сто лет.
Но иногда вулкан молчит веками,
А иногда не терпит и пол века.

Я составляю график извержений.
Дом каждый раз приходится отстраивать,
Но ничего не может быть важнее,
Чем это бесполезное занятие.
***
Мой дом стоит в столице Украины -
Пятиэтажная кирпичная хрущёвка.
И пусть в нём очень тесные квартиры,
Но только там я всё ещё ребёнок.

Дом утонул в тени больших каштанов
И ничего не может быть уютнее -
Прямоугольное коричневое здание
На улице с названием "Салютная".
***
Мой дом стоит на четырёх колёсах —
Циганская скрипучая телега.
Он под луной, под солнцем и под звёздами
Всегда со мной, куда б я не поехал.

Мой дом не всем приходится по нраву,
Когда я слишком близко проезжаю,
Когда сворачиваю слишком вправо —
Бывает, что и камни залетают.
***
Мой дом стоит среди крестов и склепов
На старом католическом погосте.
Мои друзья — вампиры и скелеты
Так любят промывать друг другу кости.

Мои подруги — ангелы с надгробий
Скотрбят, когда я дома не являюсь.
Я буду долго жить. В любимом доме.
А после смерти здесь же и останусь.
***
Мой дом стоит на спутнике Сатурна
В глубокой впадине пространства-времени,
Недалеко от кратера Безумия
И призрачной долины Отречения.

А я, когда домой засобираюсь,
Обдумав варианты "за" и "против"
(Ведь поздно, ехать долго…) И решаю,
Что лучше заночую на работе
***
Мой дом стоит среди цветущих яблонь
В благоухании акаций и сирени,
Тюльпанов, одуванчиков и ландышей,
В заброшенном чернобыльском селении.

А я, бывает, выйду на балкон,
Смотрю на снег под кофе с сигаретой,
И часто думаю о том,
Что не был дома двадцать девять лет…
***
Мой дом стоит среди плантаций коки,
В тенистых зарослях высокой конопли,
Недалеко от макового поля
И нидерландских фирменных грибниц.

А я на приусадебном участке
Выращиваю грядки чеснока,
Укроп петрушку, базилик и щавель.
Лишь несколько рядочков — табака…
***
Мой дом стоит среди широкой степи.
Вокруг него на миллионы вёрст
Цветы и травы клонит ветер
И больше нету ничего

Бывает выйду в степи прогуляюсь.
Когда вдыхаю эту красоту
Я только одного пугаюсь —
Что слишком далеко зайду.
***
Мой дом стоит на крыше небоскрёба
Две тысячи пятнадцатый этаж.
Здесь каждый день в любое время года
Мне солнце «улыбается и машет»

А я сижу, посёрбывая кофе,
На стуле у открытого окна
И наблюдаю всё, что происходит
На всей земле, в любые времена..




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-08-06 23:15:35
Переглядів сторінки твору 712
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.305 / 5.04)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.250 / 5.03)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.08.07 01:12
Автор у цю хвилину відсутній