Ішла - мимо стаєнь - із бісерним віршем,
Відчула себе на комфортнім тарелі,
Буття малювала від візій незгірше.
Гойдалась дівчам на гілляці-орелі...

У спеку нещадну спіткала криницю;
Бабусі у сіни внесла півцеберця...
У подруги Зінки яскріють зіниці,
Бо син прикупив камуфляж, секонд-берці.

...Спинюся із ношею, щоб посумніти.
Дрібні виноградини - хмелем забиті.
В ліванському Тріполі вбили сунітів.
На Кіпрі винце розлива Афродита.

І в кожного є чи борня, чи робота.
Задкують у ніші, у глей небораки...
У креза - жадоба, у Хтося блювота.
Ген байда обходить маєтки, байраки.

І заздрісно душам, і тісно пташині.
І барви такі однотипні, ядучі.
А муза хихоче: "...живи в конюшині,
Нащо тобі, серденько, тури та бучі".

Повсюдно - прогресу кострицеві лапи.
І спробуй не вірити в лейбли, закони.
Міняються трони, святині та папи.
А я наловила рядків-махаонів...

У крем додали жожоба, спермацету.
Лежать кашалоти - убиті для зиску.
Тасуються лоти, порожні секрети...

...хить...хить... - заколисує злива-колиска.



2015