ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Олег Герман
2026.02.02 17:51
Погодьтеся, що у більшої частини з нас чи наших родичів є захований старий сервіз «для особливого випадку», який так ніколи й не настав. Це одне з багатьох відлуннь величезної імперської машини, яка десятиліттями перетворювала живих, амбітних людей на зру

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

Олег Герман
2026.02.01 16:27
Вечір суботи — мій найулюбленіший час. Буквально декілька годин, але таких цінних. Перш за все в цей час ти вільний від своїх ролей і можеш згадати, ким є насправді. Можна зайнятися чим завгодно, але без крайнощів. Колись читав багато художньої літератури

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Куточок раю" (Інтимна лірика)

 Перигей
Образ твору Навіяння? - сеньйора, кавалер...
…В щоденній веремії ритуалів
стежки-шляхи між безлічі химер:
кому - по колу, іншим – по спіралі,

орбіти звичні. Марить циферблат
про опівнічні винятки із правил –
навспак змотати двадцять п’ятий кадр
й застигнути за хвилю до ударів…

Ударна хвиля! В скроні, під ребро –
заряд подивування в перигеї…
Ковзнуло? Зачепило? Відлягло? –

лиш ліхтарі на дощовій алеї
підморгують крізь жовтувате скло
пробудженню нової Галатеї…

2015


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олександр Олехо 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Лілея Дністрова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-08-21 11:31:22
Переглядів сторінки твору 3537
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.020 / 5.83  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 5.039 / 6  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-21 11:47:06 ]
Який чудовий вірш! Зразу видно - по спіралі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-08-21 12:17:41 ]
Ой, ле́ле!(український відповідник замість "вав!" :)) - то я про оцінку :) Спасибі, Олександре, за вашу емоційну реакцію.
Намагаюсь не топтатись у зачарованому колі, але то вже - як коли вдається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2015-08-21 15:54:35 ]
сонетом про жорстоку сучасність? цінність перевіреного часом - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-08-21 22:47:57 ]
так, символіки там набралося багатенько :) дякую, Михайле!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-08-21 21:09:53 ]
Емоційно!Винятки з правил мають бути і для цифер_блата (але без блату, мабуть, ніяк, хіба в іншому вимірі). хоча, усе може змінитися, як змінюється перигей). усе залежить від ударної хвилі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-08-21 22:50:50 ]
:))) еге ж, причинно-наслідковий ланцюжок можна продовжувати й продовжувати :) дякую, Ксеню за роздум-відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2015-08-21 23:59:35 ]
О, і тут "веремії" і "кадри":)
Відчувається післявідпочинкова ударна хвиля!
Експресивно! Зачепило! Але ...не за ребро:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-08-22 01:54:54 ]
А й справді! А я й не помітила... Просто телепатія якась!!!
Раз зачепило - то вже не даремне писалось )
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-08-22 14:11:37 ]
Філософське мислення...складними є стежки між безлічі химер...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-08-22 15:05:25 ]
І на тих стежках без філософії - ніяк ))
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-08-22 20:58:52 ]
Гарний текст, поетично прозорий, тобто вивірений за змістом і формою. Зупинився в сумнівах твльки над однією фразою:
й застигнути за хвилю до удару...
чи то затвердіти за якусь мить перед тим, як розб"ють(оскільки мова про Галатею), чи просто завмерти на хвилину до удару, що правдоподібніше і теж не суперечить логічному продовженню думки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-08-22 23:30:24 ]
Спасибі на добрім слові!
Скільки читачів - стільки прочитань. Не уявляла, що та фраза в контексті щодо годинника може мати подібне на перше Ваше трактування, адже "застигнути" є доволі уживаним синонімом "завмерти" див.:http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8. Малося на увазі таке потрактування, як Ваше друге. А загалом мені подобається неоднозначність образів - головне щоби не було грубих ляпів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-08-23 01:25:13 ]
Довго вчитувався, поки всі думки з"єднав ув один ланцюг асоціативний, але він справді цікавий і логічний. Контур строгий, як у Зерова, але емоціо і раціо в рівновазі. Це - чудово. Десь так має бути.
Є дещо важкуватий збіг приголосних на стику фраз: каДРЙЗастигнути за хвилю до ударів. Може ускладнити декламування. Можна зробити: ...кадр і заніміть за хвилю до ударів. Бо це ще скульптор не заливає форму, щоб скульптура ЗАСТИГЛА. Тому можна і заніміть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-08-24 15:52:51 ]
Спасибі, пане Ярославе, за грунтовне вчитування і за зауваги і поради. Поміркую над ними коли матиму більше часу. Бо раз те "застигнути" викликає заувагу вдруге - певно таки варто над ним ще попрацювати. Хоча, у моєму коментарі-відповіді поданому вище я вже торкалася синонімічності "застигнути"="завмерти", відповідно воно таке ж сининімічне мені і до "заніміть", адже йдеться про годинник, про стрілки годинника на циферблаті, хоч лише штрихом, не буквально...
Ще раз дякую! Зі Святом Незалежності!!!