ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?

Ірина Вовк
2026.07.12 06:37
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…» За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонта догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напів

С М
2026.07.10 21:34
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ***

Віктору Диченкові –
спортивному фотокору, другові.
На вічну пам’ять.

Пожовклий лист – прощально – менуетом
Гойдаючись, у мряковині щез
У мить, коли душа Твоя – не в Лету –
У вічність відлітала – до небес.

Ти покидав земні свої утіхи,
Родину, друзів і гравця азарт,
Усі житейські нездоланні віхи,
Якими переймався не на жарт.

У риболовлі Ти не знав спочинку,
І ліс любив – осінній, у грибах.
Такого фотокорівського вжитку
Бажав би кожен, мріючи хіба.

Ти жив запально, мов у ритмі скерцо,
У фотокадрах справжнього митця.
У дружбі пломенів осяйним серцем,
Як приятель високого взірця…

Стою в скорботній тиші не уперше…
Ось і сьогодні – скапує печаль:
Ще на одного друга стало менше…
Кривавить серце…
Вікторе, прощай…

19.10.2015




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-10-22 09:24:48
Переглядів сторінки твору 1921
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-10-22 11:41:13 ]
маю сумнів щодо "гойдання менуетом"...
Може, знавці музики розвіють цей сумнів, або навпаки...

Все інше - душевно, світло_пам'ятно без сумніву.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-10-22 11:57:52 ]
Прочитала Ваш коментар пані Любо і заглянула у Вікіпедію: https://uk.wikipedia.org/wiki/Менует. Бо у мене теж на перший погляд виникло подібне відчуття. Але прочитавши статтю, зрозуміла, що якщо брати до уваги цей танець у його розвитку у музичній культурі, то слово "гойдаючись" у стосунку до "менует" нмсд, цілком припустимо.
А ще отой перехід у вірші від менуету до скерцо - дуже влучний, бо у тій статті, на яку я дала посилання якраз йдеться про те, що "У симфоніях Л. Бетховена менует поступово витісняється скерцо..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2015-10-22 20:34:06 ]
Дякую, Любо. Нічого не можу додати до коментаря Галини.
Я відповів би приблизно так само...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-10-22 12:03:46 ]
Особисто знала вже покійного нині пана Віктора... Аж не віриться, що більше він не буде знимкувати Ваші творчі презентації,сімейні урочистості, не зійдемося з ним у двобої за тенісним столом...
Одухотворена посвята...
Світла пам'ять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2015-10-22 20:38:52 ]
Так, Галю, Віктор був гарним (сильним) партнером у тенісі. А також - в більярді, боулінгу, де я зовсім профан... але найперше - був чесною і порядною людиною і вірним другом...
Дякую за добрі слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-10-22 15:56:30 ]
Щоб трошки розрядити атмосферу, навіяну автором вірша-епітафії, співчуваю і Мирославу, і Галині, і собі в тому, що теж не маю вже з ким зійтись у двобої за тенісним столом.
Живим - жити, мертвим - царство небесне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2015-10-22 20:43:23 ]
Дякую...
Можна було б влаштувати турнір з тенісу для ПМ-мівців. Але не віртуальний :)