ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Марні пошуки
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
***
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Танок шаманки
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
1594 рік. Татари, козаки, Наливайко та інші…
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
Карамболь
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Забивання шпарки (The Beatles)
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
* * *
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.

Сергій СергійКо
2025.10.09 12:18
Нас двоє
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм

Юрій Гундарєв
2025.10.09 09:47
Джон Леннон - 85
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.

Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл

Борис Костиря
2025.10.08 22:17
Залізничний вокзал
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Леся Горова
2025.10.08 15:15
Кривда
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.

І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком

Володимир Мацуцький
2025.10.08 13:20
10 рудня 2025 року
грудня 2025 року Норвезький Нобелівський комітет винесе рішення: «нікому з глав держав не присуджувати премію миру». До такого рішення потенційні члени комітету прийшли заздалегідь, ознайомившись з дослідженнями міжнародної групи науковц

Володимир Бойко
2025.10.08 11:12
Думки про нездале - 5
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло. У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів. Право сильного сильне, але не праве. Малодушним завжди мало загублених душ.

Віктор Кучерук
2025.10.08 06:14
* * *
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Зрада та Любов.
І
Спасибі Тобі, мій Друже -
За те, що Тебе нема...
За потиск руки байдужий,
За погляд, що не втрима...

Я вдячний Тобі за Спокій -
За ним Ти вже не прийдеш,
За те, що стояв Ти збоку...
Та "збоку" - не "поруч"... всеж.

Чолом б`ю, знімаю шапку,
Твоя спопелилась від...
Над "і" ставлю лойну крапку -
Та крапка, мов кулі вхід...

Молитва. Душа пробачить...
А серце важке з підков.
Черствію, як хліб... і бачу -
Ти зрадиш в собі Любов.

II
Щоб зрада була багата,
Придбав Ти за неї гріш.
Рука піднеслась у ката,
Та кров обіймала між...

Ховає кишеня дулю,
В усмішці не знайдеш хиб.
Я серця свого не стулю,
Хоч голос душі охрип.

Тупіє краєчок вуха,
Серединка напроліт,
У горлі давно вже сухо,
А глибше - шкребоче кіт.

Той кіт, він як кіт, одначе -
Гуляє сам по собі...
Заплющивши очі, бачу
В передирках сон і біль.

Комусь перейде дорогу,
Що кисню забракне враз.
Нагострена жде тривога...
Як тихо вмирає час.

Запізно кидатись в очі -
Зарано від рани зліг
Твій Син, Милоседний Отче,
За наш Первородний Гріх.

12 Квітня 2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-12 20:50:13
Переглядів сторінки твору 4689
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.758 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.749 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.09.26 18:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 20:55:46 ]
Це дещо удосконалений недавній вірш:
Не Тобі
Спасибі Тобі, мій Друже -
За те, що Тебе нема...
За потиск руки байдужий,
За погляд, що не втрима...

Ховає кишеня дулю,
Дарує усмішка схиб.
Я серця свого не стулю,
Хоч голос душі охрип.

Тупіє краєчок вуха,
Серединка на проліт,
У горлі давно вже сухо,
А глибше - шкребоче кіт.

Той кіт, він як кіт, одначе -
Гуляє сам по собі...
Заплющивши очі, бачу
В передирках сон і біль.

Запізно кидатись в очі -
Зарано від рани зліг
Твій Син, Милоседний Отче,
За наш Первородний Гріх.

5 Квітня 2007


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:11:54 ]
Дуже гарне послання - молитва. Вона спрямована до того, хто схоче її зрозуміти своїм серцем і душею. А перш за все, на мою думку, всі прохання ідуть до Єдиного Друга, яким є Господь. Дуже гарний і зрозумілий мені вірш. Самого доброго Вам, Пане Юрію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:26:27 ]
Дякую Пане Василю - за Зрозуміння...
Так! У нас Єдиний Друг - це Господь.
І коли його мають у серці я і Ви - то ми Друзі теж. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:36:52 ]
Гарне звернення, Юріє, глибоко душевне.
Напевно, щоб писати на такому рівні, треба прожити певний вік - пережити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-04-12 21:48:29 ]
Невже так прямо за один день такого гарного вірша написали?! Дуже сподобалось.
Ще прийшло в голову, в якості рівноцінного варіанту (суто з мого дещо поспішного бачення), "давно вже сухо" - "... посуха"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:51:46 ]
Дякую Юльцьо,
А Ви відчиніть ширше своє Серце, дайте Любові ввійти глибше і Вам відчинеться таємниця слова. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2007-04-13 00:19:27 ]
Який сильний вірш, Юрію!
В Великодні дні відкриваються душа і серце, Юлечко !
І вік тут зовсім ні до чого - Ви загляньте у молоді очі Юрка і усе зрозумієте :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-13 07:56:15 ]
Юрію, привіт!
Ну, хто ж над Тобою попрацює, як не я. ;)
По перше, не зовсім розумію поділ на частини, якщо взяти до уваги назву. Відразу чомусь думається, що перша частина про зраду, а друга про любов. Та прочитавши, поділу не відчула, все переплетено. Можливо, є сенс трішки назву поміняти?
До Твоїх ідей у мене рідко бувають претензії, а от до побудови можна придивитися краще.
"Та "збоку" - не "поруч"..." - так і проситься тут тире.
"А серце важке з підков" - якийсь цей рядок явно не симпатичний. Оці "підкови" вимагають конкретики.
"радив в собі" - подвійне "вв".
"Купив Ти за неї гріш" - купити гріш мені у даному випадку здається безглуздим. Обміняти, можливо, але от купити???
"Тупіє краєчок вуха," - пробач мені мою "тупість", та не розумію, як може краєчок вуха тупіти. :)
"на проліт" - здається, пишеться разом - ні?

Цього разу Ти краще розкрив тему. Молодчинка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 11:59:29 ]
Привіт!
Дуже добре, що Ви вмієте повертатися до Минулого, змінюючи його Зараз, аби відправити у Майбутнє.
Не всі і не завжди можуть удосконалюватися...:)
Ви доволі сильний автор і можете більше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:45:49 ]
Ну звичайно, Миросе, хто ж як не Ви? :-)
За що і щиро вдячний...
Дві частини тому, що хотілося зробити передишку.
Воно ніби то те саме - плетиво, але дуже хотілось акцентувати
зупинку... щоби продовжити далі. Окрім того ці дві частини могли б існувати окремо.
***
"Та "збоку" - не "поруч"..." - виправив, дякую
***
"А серце важке з підков" - тут я заклав подвійний зміст, як місце для роздуму -
бо підкова це є теж символ щастя...
***
"зрадив в собі" - замінив "зрадив" на "зрадиш"
***
"Купив Ти за неї гріш" - замінив на "Придбав Ти за неї гріш"
***
"Тупіє краєчок вуха," - малось на увазі, що коли людина уважно слухає краєчком вуха, то загострюється слух, а коли її байдуже - то і "затуплюється"... :-)
***
"на проліт" - разом так разом :-)

Д-Я-К-У-Ю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:46:55 ]
Оксаночко,
Дякую за наснагу - писати більше... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-16 09:05:37 ]
Юрію, я з Вами не дружу!
Ви визначіться вже врешті-решт як до мене бажаєте звертатися. А то раз - "Ти", а раз - "Ви" - непорядок. ;) Я сама уже не знаю, як до Вас (до Тебе)... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Антоненко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-15 16:32:23 ]
Який гарний твір!!! Неначе й не сама людина написала, а душа змучана прокричала.... Я у захваті...