ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Зрада та Любов.
І
Спасибі Тобі, мій Друже -
За те, що Тебе нема...
За потиск руки байдужий,
За погляд, що не втрима...

Я вдячний Тобі за Спокій -
За ним Ти вже не прийдеш,
За те, що стояв Ти збоку...
Та "збоку" - не "поруч"... всеж.

Чолом б`ю, знімаю шапку,
Твоя спопелилась від...
Над "і" ставлю лойну крапку -
Та крапка, мов кулі вхід...

Молитва. Душа пробачить...
А серце важке з підков.
Черствію, як хліб... і бачу -
Ти зрадиш в собі Любов.

II
Щоб зрада була багата,
Придбав Ти за неї гріш.
Рука піднеслась у ката,
Та кров обіймала між...

Ховає кишеня дулю,
В усмішці не знайдеш хиб.
Я серця свого не стулю,
Хоч голос душі охрип.

Тупіє краєчок вуха,
Серединка напроліт,
У горлі давно вже сухо,
А глибше - шкребоче кіт.

Той кіт, він як кіт, одначе -
Гуляє сам по собі...
Заплющивши очі, бачу
В передирках сон і біль.

Комусь перейде дорогу,
Що кисню забракне враз.
Нагострена жде тривога...
Як тихо вмирає час.

Запізно кидатись в очі -
Зарано від рани зліг
Твій Син, Милоседний Отче,
За наш Первородний Гріх.

12 Квітня 2007

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-12 20:50:13
Переглядів сторінки твору 4427
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.758 / 5.5  (5.060 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 4.749 / 5.5  (5.103 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 20:55:46 ]
Це дещо удосконалений недавній вірш:
Не Тобі
Спасибі Тобі, мій Друже -
За те, що Тебе нема...
За потиск руки байдужий,
За погляд, що не втрима...

Ховає кишеня дулю,
Дарує усмішка схиб.
Я серця свого не стулю,
Хоч голос душі охрип.

Тупіє краєчок вуха,
Серединка на проліт,
У горлі давно вже сухо,
А глибше - шкребоче кіт.

Той кіт, він як кіт, одначе -
Гуляє сам по собі...
Заплющивши очі, бачу
В передирках сон і біль.

Запізно кидатись в очі -
Зарано від рани зліг
Твій Син, Милоседний Отче,
За наш Первородний Гріх.

5 Квітня 2007


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:11:54 ]
Дуже гарне послання - молитва. Вона спрямована до того, хто схоче її зрозуміти своїм серцем і душею. А перш за все, на мою думку, всі прохання ідуть до Єдиного Друга, яким є Господь. Дуже гарний і зрозумілий мені вірш. Самого доброго Вам, Пане Юрію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:26:27 ]
Дякую Пане Василю - за Зрозуміння...
Так! У нас Єдиний Друг - це Господь.
І коли його мають у серці я і Ви - то ми Друзі теж. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:36:52 ]
Гарне звернення, Юріє, глибоко душевне.
Напевно, щоб писати на такому рівні, треба прожити певний вік - пережити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-04-12 21:48:29 ]
Невже так прямо за один день такого гарного вірша написали?! Дуже сподобалось.
Ще прийшло в голову, в якості рівноцінного варіанту (суто з мого дещо поспішного бачення), "давно вже сухо" - "... посуха"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 21:51:46 ]
Дякую Юльцьо,
А Ви відчиніть ширше своє Серце, дайте Любові ввійти глибше і Вам відчинеться таємниця слова. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2007-04-13 00:19:27 ]
Який сильний вірш, Юрію!
В Великодні дні відкриваються душа і серце, Юлечко !
І вік тут зовсім ні до чого - Ви загляньте у молоді очі Юрка і усе зрозумієте :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-13 07:56:15 ]
Юрію, привіт!
Ну, хто ж над Тобою попрацює, як не я. ;)
По перше, не зовсім розумію поділ на частини, якщо взяти до уваги назву. Відразу чомусь думається, що перша частина про зраду, а друга про любов. Та прочитавши, поділу не відчула, все переплетено. Можливо, є сенс трішки назву поміняти?
До Твоїх ідей у мене рідко бувають претензії, а от до побудови можна придивитися краще.
"Та "збоку" - не "поруч"..." - так і проситься тут тире.
"А серце важке з підков" - якийсь цей рядок явно не симпатичний. Оці "підкови" вимагають конкретики.
"радив в собі" - подвійне "вв".
"Купив Ти за неї гріш" - купити гріш мені у даному випадку здається безглуздим. Обміняти, можливо, але от купити???
"Тупіє краєчок вуха," - пробач мені мою "тупість", та не розумію, як може краєчок вуха тупіти. :)
"на проліт" - здається, пишеться разом - ні?

Цього разу Ти краще розкрив тему. Молодчинка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 11:59:29 ]
Привіт!
Дуже добре, що Ви вмієте повертатися до Минулого, змінюючи його Зараз, аби відправити у Майбутнє.
Не всі і не завжди можуть удосконалюватися...:)
Ви доволі сильний автор і можете більше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:45:49 ]
Ну звичайно, Миросе, хто ж як не Ви? :-)
За що і щиро вдячний...
Дві частини тому, що хотілося зробити передишку.
Воно ніби то те саме - плетиво, але дуже хотілось акцентувати
зупинку... щоби продовжити далі. Окрім того ці дві частини могли б існувати окремо.
***
"Та "збоку" - не "поруч"..." - виправив, дякую
***
"А серце важке з підков" - тут я заклав подвійний зміст, як місце для роздуму -
бо підкова це є теж символ щастя...
***
"зрадив в собі" - замінив "зрадив" на "зрадиш"
***
"Купив Ти за неї гріш" - замінив на "Придбав Ти за неї гріш"
***
"Тупіє краєчок вуха," - малось на увазі, що коли людина уважно слухає краєчком вуха, то загострюється слух, а коли її байдуже - то і "затуплюється"... :-)
***
"на проліт" - разом так разом :-)

Д-Я-К-У-Ю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:46:55 ]
Оксаночко,
Дякую за наснагу - писати більше... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-16 09:05:37 ]
Юрію, я з Вами не дружу!
Ви визначіться вже врешті-решт як до мене бажаєте звертатися. А то раз - "Ти", а раз - "Ви" - непорядок. ;) Я сама уже не знаю, як до Вас (до Тебе)... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Антоненко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-15 16:32:23 ]
Який гарний твір!!! Неначе й не сама людина написала, а душа змучана прокричала.... Я у захваті...