ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,

Ірина Вовк
2026.09.04 08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)

Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Космос 2…
(роздуми невігласа)
    …бачили американський науково популярний серіал “Космос: простір і час”, Бреннона Браги де Ніл Тайсон… 2014 року?.. …aтоми складають всього п’ять відсотків всесвіту, решта - темна матерія та темна енергія, точніше так: 5 відсотків матерії звичайної, 23 – матерії темної, 72 - темної енергії, - отже, в підсумку – 95 відсотків темної… про котру кажуть, що вона там мусить бути, але ніхто не розуміє що ж то воно таке є.

    Формула? В даному випадку Ейнштейнова: E=mc², в котрій E - енергія; m - маса (матерія) тіла, c - швидкість поширення світла …
    Коли, для мене, поняття числа це щось цілковито невизначене (абстрактне) в силу відносності різних визначень конкретного з причини взаємозалежності різних понять у процесі, коли число маси тіла, для мене - п’ять яблук, вони же “дев’ятсот грам - … сім гривень …” (Космос… роздуми невігласа) . Але сама формула - це уже щось логічно-конкретніше, складене з хоч і з подібних умовних (відносних) понять енергії, маси, котрі, зрештою, губляться, для мене, в відносності (неконкретності) самого поняття числа… і одне, що є чимось достеменно відомим (закладеним) в цій формулі - це: швидкість поширення світла (порядку 1,08 мільярда кілометрів за годину) … І, начебто, коли брати певне число маси та вкладати у цю формулу, то, для мене цілком логічно, - можна буде вирахувати число енергії і навпаки… Зрештою не буду докопуватись звідки вчені, котрі вирахували числа (23 та 72) темної матерії та енергії, взяли попереднє конкретне число , наприклад маси, щоб вкласти в ту формулу…
    Все ж, цілковито довіряючи, в силу власної некомпетентності, цим рахункам, уявив собі таку ситуацію: якщо якийсь позаземний розум, досліджуючи планету Земля, категорично виключаючи при цьому наявність тут розумної діяльності людини і, все ж, володіючи тими знаннями про світобудову, що й земний розум на даний час, пробує пояснити феномен виходу на позаземну орбіту певної маси матерії (космічного корабля)… Що, згідно законів природи (хоча б розуміння природи земного тяжіння), є, зрозуміло, природно-неможливим явищем - чи не змушений був би він визнати присутності в цьому процесі якоїсь додаткової енергії? І чи не можна було б її вирахувати згідно формули E=mc²?
   А людина, знаючи увесь порядок цього дійства, зможе вирахувати вагу ідеї, котра, помимо матеріального чинника, була задіяна в цьому процесі? Чи не 95 відсотків?
    03.11.2015




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-11-03 12:04:57
Переглядів сторінки твору 2587
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 16:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-11-06 11:40:20 ]
Побачив телепередачу, де переконують, що нас немає насправді, що ми - всього лиш чиясь комп'ютерна програма. На всяк випадок ущипнув себе. :)). Та нє, існую я насправді. А те, що темного у Всесвіті більше, ніж світлого, - точно, хоч до ворожки не ходи. А ідеї таки мають вагу - згоден.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-11-06 15:26:07 ]
... тим більше, що людина поняття комп'ютерного чогось і придумала...
Дякую!