ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож

С М
2026.05.17 17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе

Євген Федчук
2026.05.17 17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де

Борис Костиря
2026.05.17 11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.

Я хочу прямувати у світи

Тетяна Левицька
2026.05.17 11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,

Мирон Шагало
2026.05.17 11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.

Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства

хома дідим
2026.05.17 10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби

Вячеслав Руденко
2026.05.17 08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,

Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -

Віктор Кучерук
2026.05.17 06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Набок-Бабенко (1985) / Вірші

 ***
Лавровий вінок обміняю на зашморг поразок.
Зійшовши з Олімпу визнань, я постану Ніким.
Навиворіт ляжуть солодкі улесливі фрази,
зітерши з мальованих душ нашарований грим.

Щоб бути Ніким, все міняю, аби тільки БУТИ(!),
Аби не збирати по краплі життєву снагу,
Аби не відчути вустами цілунку цикути
Я буду Ніким! Але БУДУ на Божім даху...

Лавровий вінок обміняю на...




Найвища оцінка Піл Грім 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-14 13:56:09
Переглядів сторінки твору 4914
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.900 / 5.3  (4.722 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 4.755 / 5.25  (4.581 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.06.11 15:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-14 16:46:53 ]
Дуже гарно то написано, Юлечко! Вірш технічно грамотний і виповнений змістом, кожен з нас повинен задуматись над останнім рядком - на що ВІН поміяє примарливість світу... Всього Вам найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-14 23:53:00 ]
Гарний твір! Трохи не зрозуміло, проте, ким, власне, хоче стати автор(ка): "ніким" чи "Ніким". В моєму розумінні стати "ніким" це розчинитись у цьому світі і стати в ньому непомітним, одним з мільярдів, тоді як стати "Ніким", це дещо інше. Цей "Ніхто" з великої букви - вже не "ніхто", а певна особистість, щось на зразок сильної таємничої постаті, такого собі "супермена". З цієї точки зору вірш ніби підкреслює якісь глибинні нереалізовані амбіції автора, спроба стати могутнім "Ніким", сильним і недосяжним до "мілких" дошкулянь цього смертного світу :) Прикольно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-15 01:01:31 ]
Не будьте НІКИМ - краще вже Ангелом (раз на "Божім Даху") ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-15 20:43:13 ]
Вірш, до якого хочеться повернутись і перечитати не раз... Дуже правдиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Набок-Бабенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 18:48:46 ]
Дякую за розуміння. Таким є мій психологічний стан протягом останніх чотирьох місяців. Я не можу змінитися, тому хочу змінити місце, в якому я стала духовно хворим Кимось.
Ярославе, я не знаю, чи зумію поміняти примарливість світу на щось, але буду прагнути.
Пане П.Грім, я хочу розчинитися у світі, але при цьому залишитись особистістю. Я Вам дуже дякую, тому що Ви, як ніхто інший, зрозуміли мою сутність.
Пане Юрію, не мені вирішувати, кому бути ангелом... Хочу стати Ніким, щоб хоча б частково зберегти щось світле і чисте в душі.
Оксаночко (чи то Олено?), приємно дивуюся Вашим філологічним здібностям. Я зміню на "нашарований". То дійсно правильно.
Марті та Олесю спасибі на доброму слові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 08:59:46 ]
Добрі слова подяки маєш, Юліє, від поважних авторів. І дуже добре, що читацький діалог відбувається, що говорить про деякі з твоїх відкрить на поетичному Олімпі. Мені б не хотілося, аби твої вершини були настільки далекими, бо, зрештою, все виглядає дещл по-іншому, проте своє бачення перемог та поразок як варіація твоєї поезії - далі:
"Лавровий вінок обміняти на зашморг поразки,
З якою й Олімп наче присмерк далеких вершин.
Мене отруїли віктимні улесливі фрази,
Зірвали й розтерли обвітрений грим на душі.

Лишилася мить, аби знову прийти і забути
Для чого й кому назбирала по краплі життєву снагу,
Та знову відчути оте, що гіркіш од цикути:
„Прийди, поговоримо знову на Божім даху...”


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Набок-Бабенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-21 14:34:12 ]
Ваша варіація - можливий розвиток мого життя, але за умови моєї копіткої праці, Божої допомоги і, звісно ж, Вашої підтримки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Піл Грім (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 21:02:04 ]
Ото знову добрався до цього вірша. Перечитав. І що мушу робити? - мушу ставити 6 "Прекрасно". Бо воно того варте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Моргун (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-24 17:05:45 ]
Юліє, від цього вірша я в захваті! Моє шанування!!!