ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гриць Янківська
2023.02.07 19:17
Так палало й тоді, коли ти розчинявся в "було".
Відпливали човни, перегружені тоннами згадок.
Стоголосість вітрів обпікала високе чоло:
Ні для кого цей спадок!

Ти творив, ти писав, ти засіяв гектари земель,
Що родючими після відходу твого назов

Хельґі Йогансен
2023.02.07 18:28
Сім  днів  весни  розвіялись,  мов  дим.
А  що  за  ними  –  радість,  сум  чи  відчай?..
Минає  час,  зростають  протиріччя,
Спадають  чари,  бачимо,  хто  ми

         Насправді.  Я  тобі  не  чорний  лицар
         І  ти  –  не  королева  із  каз

Микола Дудар
2023.02.07 18:28
Допоможи таким як сам
Бо ми усі є побратими
І день полегшає на грам
Окрім Сльози на поштовх Рими…
Без них ніяк… вони як рух
Як той маяк, що моря зверхий
Поміж неправд, поміж задух
Допоки світ слабкий і ветхий

Сергій Губерначук
2023.02.07 13:43
За кордоном тюрми жив маленький байстрюк.
Він ховався від вас й усіляких наук.
Він у пості тривав і тримав голубів,
що витали над світом людей і богів.

Чи, бувало, гроза, чи повальний знетрус,
він одне розумів: він не Стус, а загруз.
На околиці мі

Іван Потьомкін
2023.02.07 13:32
Не кожного московита варт кацапом звати.
Тільки того, хто взяв звичку поспіль ображати.
А найпаче бовдуряку, що з екрана кряче:
"Нема мови вкраїнської, як хохол судачить".
Стоп! В історію поринем та знайдем коріння,
Що з подиву на лайку зросло бади

Володимир Каразуб
2023.02.07 09:35
Словом…
прямі паралельні не пересікаються.
В жодній теорії на геометричній плоскості,
за умови коли художник
не засвідчить ідею умовності
в перспективі. І лінії сходяться,
за плечима його фігур. Словом,
фігури, його приближені

Ярослав Чорногуз
2023.02.07 05:23
У товаристві дам шляхетних
Ти сяєш, наче той опал.
І вивергається, як Етна*,
У бік твій лава всіх похвал.

І навіть серед них -- вродливих -
Іскришся, наче діамант.
Бо для присутніх — справжнє диво

Віктор Кучерук
2023.02.07 05:03
Приходять вірші на світанні,
Неначе спогади про сни
Непередбачені і ждані,
Відверті й повні таїни.
Приходять вірші на світанні
Та будять сонного, авжеж,
І несподіваним звучанням,
І осявання світлом теж.

Микола Соболь
2023.02.07 05:02
Осінній ночі сльози витру,
хай не ревнує нас борвій,
лише листок пручався вітру
на гілці втомленій своїй,
здавалося, минуло літо,
лети собі у листопад,
тебе тут нікому зігріти,
геть замерзає вертоград,

Микола Дудар
2023.02.07 04:02
І не прошарок, шар бетонний
Прикрив завчасно, уберіг…
І ми, схилившись в ніч безсонну,
Тримались опліч… хто як міг
А котик ніжний, незнайомий
Усівся поруч… диво - кіт
Переманив до себе втому,
Згадавши весь свій алфавіт.

Володимир Каразуб
2023.02.06 20:31
Великий парк Травня
Стане колись великим видавництвом Сонця,
Цехом
Із мільйонними накладами книг
Густого листя.
Колись неодмінно так станеться
І ти,
Сівши на сплетену з плюща лаву

Юлія Радченко
2023.02.06 20:16
Ранок холодний. Лютневий. Від люті, здається, і світ поблід.
Гаряче там, де червоне Сонце кров’ю стікає в гарячий Схід.
Де воно сходило, вирви чорні, попіл сиплеться з хмар. А тут
Ти ж бо тримайся. Чуєш? Тримай на своїх плечах Вугледар, Бахмут.

Вс

Софія Цимбалиста
2023.02.06 18:35
Дивлячись на візерунки води,
забуваєш про все.
Вдивляючись в нечіткі орнаменти,
поринаєш глибоко в себе.
Чуєш плескіт синьої води,
яка омиває твою душу.
Швидкість течії
несе кров в твоїх жилах.

Микола Дудар
2023.02.06 16:09
У тихій гавані обставин
Погруз у власній колії…
Ми тут колись ловили гави,
Сприймались ними як свої…
Ось що тепер воно се значить…
І хто те знав - змінив маршрут.
Я що зазря шукав апачі,
Змінивши сотні тих батут?

Олександр Бобошко Заколотний
2023.02.06 13:19
Мандрувало Горе білим світом –
та й до України добрело.
(Бог потер і скроні, і чоло,
втім… Ну чим би Він
зарадив
звідти?).

Зі старих знущалось і малих;

Іван Потьомкін
2023.02.06 13:05
Солнце над Бейт-Шемешем клонилось к закату. Не дождавшись сына, Дина решила совершить cвой вечерний моцион сама. Вышла, опираясь на палку, прошла с десяток шагов и остановилась. Боль в ногах была просто невыносимой. От безысходности хотелось плакать, а ту
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мая Мая
2023.02.06

Карина Рокоч
2023.02.05

Дафна Міллер
2023.02.02

володимир вільха
2023.01.25

Дядечко Богдана Дядечко Богдана
2023.01.17

Іван Іван
2023.01.12

Юраня Войтовецька
2023.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ПАСТУШЕ
Ні слова про любов: лиш піна суперечок,
провалля Небуття між двох крихких світів —
і де вже вберегти нам зляканих овечок
на луках золотих, як ти того хотів!..

Не вийшла пастораль: в зіницях — по колоді,
і тиснуть постоли, і вечір догоря...
І стежку поміж хмар відшукувати годі,
коли іде з-під ніг розчахнута земля.

Та я ще шепочу, хоч віриться й не дуже,
що поки навкруги палає небокрай, —
все вернеться, дасть Бог,
мій бурелюбний друже!
— Все вернеться,— кажу,—
ти тільки зачекай...




Найвища оцінка Мирослава Меленчук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Святослав Синявський 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-16 23:54:33
Переглядів сторінки твору 5302
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.684 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-17 00:08:48 ]
Як потрібна в такі моменти ВІРА! Лиш вона заставляє шепотіти: "...зачекай", "коли іде з-під ніг розчахнута земля"... Гарно і мелодійно написано, Ларисочко!
Сумніви лиш щодо ДОГОРЯ (догора)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-17 07:06:53 ]
Життя - спіраль.
Все повертається на своє коло, тільки кожен оберт на іншому рівні. І хоч здається, що повернув собі минулий час (минулі відчуття), та це не так...
Оберт зроблено, можливість втрачено.
Тож - менше Вам тих втрат на життєвій спіралі.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-18 06:12:14 ]
Ваше фото нагадує мені дівчину з Донеччини, з якою
і сам мав подібні стосунки. Видно зовнішність таки
має певний вплив на вдачу.
Спомин про той час досі зігріває. Можливо саме тому я не залишаю поза увагою Ваші вірші.
На коменти не зважувався, бо ще не досягнув того рівня щоб проводити якийсь аналіз, але відписував
на розкриті Вами теми своїми віршами. Можливо Ви те помітили, а можливо й ні. Не так важливо.
На все свій час...
Успіхів.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-18 07:46:10 ]
:)
Не знаю, чому Ви кажете про вдачу, бо маю вперше в житті такі ось "стосунки". І, сподіваюсь, востаннє, бо довго це витримати важкувато, як на мене.:) Я людина розсудлива і, як мені здавалося до цього, була спокійна. :)
Володю, а про які саме теми Ви кажете? Бо я, наче й не відкривала тут тем... Чи Ви про інше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-18 11:20:16 ]
Чесно, Ларисо, не надто любив Вашу поезію загалом, але цей вірш мені направду до душі. Дуже зріло, просто і водночас сильно та вигукано. Вітаю Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-18 16:08:54 ]
Олесю, дякую за відвертість, її часто бракує людям. Раз Ви такий відвертий, скажіть, а що саме Вам найбільше не подобається у моїй поезії? Або не так: чого бракує, на Ваш погляд?
Ви ж розумієте, що така розмова корисна для поетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-18 17:49:51 ]
Про вдачу згадав мимохіть.
А сталось, бо приміряв на знайомий образ характер
іншої людини. Не зважайте, нічого лихого собі не думав.
Теми...
Швидше то були вірші які писались у відповідь
на Ваші. Як того не помітили, то й добре.
Бо з плином часу все те виглядає доволі кумедним.
Стрінемось.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-18 22:21:02 ]
Може, й стрінемось, а чому б ні! Ось трохи свої справи тут владнаю, і, можливо, зможу до Львова на кілька днів приїхати. Та Ви ж не у Львові живете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-19 07:41:14 ]
Краще вже - на сторінках "самвидаву".
Я-б з радістю, на ту зустріч, навіть з Криму.
Та досить з Вас розчарувань...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-19 07:53:35 ]
Знаю як на друзки розбивається уява, наштовхнув-шись на реальність.
А люди, що знаходяться на відстані, можуть бути значно ближчими ніж ті, що стикаються ліктями кожного дня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-19 08:16:54 ]
Володимире, і не кажіть!

Ларисо, прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-19 23:56:12 ]
Зрозуміла, Володю. :)
А я не боюсь зустрічатися з людьми: не в розвідку ж готуюся з ними. :)

Мирославо, дякую за високу оцінку.

Порадьте, чи має рацію поет, який радить мені змінити "ув оці" на "в зіницях". Я вже й погодилася, а все ж сумнів бере...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 07:05:40 ]
Страх - трішки не те слово.
Йде мова про можливість...

А ті "зіниці" були-б таки доречними. Змісту не змінюють, а читатиметься значно мелодійніше.
В цьому плані відважусь висловити ще одну думку:

"і де вже випасати зляканих овечок"

фраза зупиняє наче на щось наштовхуєся.
Може так:

Ні слова про любов: лиш піна суперечок,
провалля Небуття між двох крихких світів —
і де вже вберегти нам зляканих овечок
на луках золотих, як ти того хотів!..

Автори ставляться насторожено до постороннього втручання в зміст. Сподіваюсь не налаштував
своєю заувагою на ворожий лад?
Як ні, то ще побалакаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 07:41:53 ]
Міняти — так міняти. :)
Дякую, Володю. Міняю все єдиним рухом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 07:54:30 ]
Те, що й так було гарним один-два мазки не змінили, лише доповнили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 09:59:28 ]
Дуже сподобалося - БУРЕЛЮБНИЙ :-)
Дуже не сподобалося - догоРЯ - земЛЯ 8-(((
З повагою,
Святослав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-25 20:59:23 ]
Дякую, Святославе. Ви не перший мені про цю риму кажете, але я сама якось поки що не відчуваю, що ця рима погана. Пораджусь із одним своїм улюбленим поетом, тоді вирішу, чи міняти чи ні.