ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.27 06:34
* 57 *
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
* * *
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
Нетривіальні думки – 3
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
Туманні перспективи
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
* 56 *
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Похід суздальців на Новгород у лютому 1170 року
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
Смерть під вітрилом
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
* * *
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
24/7
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Security is mortals' chiefest enemy*
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Щасливцеве
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
Не спиться
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
Місто дитинства
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н

Віктор Кучерук
2026.04.26 07:11
* * *
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні

Віктор Насипаний
2026.04.25 17:50
Зорі дитинства
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.

Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки

С М
2026.04.25 14:59
Хелоу – люблю тебе (The Doors)
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ПАСТУШЕ
Ні слова про любов: лиш піна суперечок,
провалля Небуття між двох крихких світів —
і де вже вберегти нам зляканих овечок
на луках золотих, як ти того хотів!..

Не вийшла пастораль: в зіницях — по колоді,
і тиснуть постоли, і вечір догоря...
І стежку поміж хмар відшукувати годі,
коли іде з-під ніг розчахнута земля.

Та я ще шепочу, хоч віриться й не дуже,
що поки навкруги палає небокрай, —
все вернеться, дасть Бог,
мій бурелюбний друже!
— Все вернеться,— кажу,—
ти тільки зачекай...




Найвища оцінка Мирослава Меленчук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Святослав Синявський 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-16 23:54:33
Переглядів сторінки твору 6751
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.684 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-17 00:08:48 ]
Як потрібна в такі моменти ВІРА! Лиш вона заставляє шепотіти: "...зачекай", "коли іде з-під ніг розчахнута земля"... Гарно і мелодійно написано, Ларисочко!
Сумніви лиш щодо ДОГОРЯ (догора)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-17 07:06:53 ]
Життя - спіраль.
Все повертається на своє коло, тільки кожен оберт на іншому рівні. І хоч здається, що повернув собі минулий час (минулі відчуття), та це не так...
Оберт зроблено, можливість втрачено.
Тож - менше Вам тих втрат на життєвій спіралі.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-18 06:12:14 ]
Ваше фото нагадує мені дівчину з Донеччини, з якою
і сам мав подібні стосунки. Видно зовнішність таки
має певний вплив на вдачу.
Спомин про той час досі зігріває. Можливо саме тому я не залишаю поза увагою Ваші вірші.
На коменти не зважувався, бо ще не досягнув того рівня щоб проводити якийсь аналіз, але відписував
на розкриті Вами теми своїми віршами. Можливо Ви те помітили, а можливо й ні. Не так важливо.
На все свій час...
Успіхів.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-18 07:46:10 ]
:)
Не знаю, чому Ви кажете про вдачу, бо маю вперше в житті такі ось "стосунки". І, сподіваюсь, востаннє, бо довго це витримати важкувато, як на мене.:) Я людина розсудлива і, як мені здавалося до цього, була спокійна. :)
Володю, а про які саме теми Ви кажете? Бо я, наче й не відкривала тут тем... Чи Ви про інше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-18 11:20:16 ]
Чесно, Ларисо, не надто любив Вашу поезію загалом, але цей вірш мені направду до душі. Дуже зріло, просто і водночас сильно та вигукано. Вітаю Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-18 16:08:54 ]
Олесю, дякую за відвертість, її часто бракує людям. Раз Ви такий відвертий, скажіть, а що саме Вам найбільше не подобається у моїй поезії? Або не так: чого бракує, на Ваш погляд?
Ви ж розумієте, що така розмова корисна для поетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-18 17:49:51 ]
Про вдачу згадав мимохіть.
А сталось, бо приміряв на знайомий образ характер
іншої людини. Не зважайте, нічого лихого собі не думав.
Теми...
Швидше то були вірші які писались у відповідь
на Ваші. Як того не помітили, то й добре.
Бо з плином часу все те виглядає доволі кумедним.
Стрінемось.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-18 22:21:02 ]
Може, й стрінемось, а чому б ні! Ось трохи свої справи тут владнаю, і, можливо, зможу до Львова на кілька днів приїхати. Та Ви ж не у Львові живете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-19 07:41:14 ]
Краще вже - на сторінках "самвидаву".
Я-б з радістю, на ту зустріч, навіть з Криму.
Та досить з Вас розчарувань...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-19 07:53:35 ]
Знаю як на друзки розбивається уява, наштовхнув-шись на реальність.
А люди, що знаходяться на відстані, можуть бути значно ближчими ніж ті, що стикаються ліктями кожного дня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-19 08:16:54 ]
Володимире, і не кажіть!

Ларисо, прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-19 23:56:12 ]
Зрозуміла, Володю. :)
А я не боюсь зустрічатися з людьми: не в розвідку ж готуюся з ними. :)

Мирославо, дякую за високу оцінку.

Порадьте, чи має рацію поет, який радить мені змінити "ув оці" на "в зіницях". Я вже й погодилася, а все ж сумнів бере...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 07:05:40 ]
Страх - трішки не те слово.
Йде мова про можливість...

А ті "зіниці" були-б таки доречними. Змісту не змінюють, а читатиметься значно мелодійніше.
В цьому плані відважусь висловити ще одну думку:

"і де вже випасати зляканих овечок"

фраза зупиняє наче на щось наштовхуєся.
Може так:

Ні слова про любов: лиш піна суперечок,
провалля Небуття між двох крихких світів —
і де вже вберегти нам зляканих овечок
на луках золотих, як ти того хотів!..

Автори ставляться насторожено до постороннього втручання в зміст. Сподіваюсь не налаштував
своєю заувагою на ворожий лад?
Як ні, то ще побалакаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 07:41:53 ]
Міняти — так міняти. :)
Дякую, Володю. Міняю все єдиним рухом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 07:54:30 ]
Те, що й так було гарним один-два мазки не змінили, лише доповнили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 09:59:28 ]
Дуже сподобалося - БУРЕЛЮБНИЙ :-)
Дуже не сподобалося - догоРЯ - земЛЯ 8-(((
З повагою,
Святослав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-25 20:59:23 ]
Дякую, Святославе. Ви не перший мені про цю риму кажете, але я сама якось поки що не відчуваю, що ця рима погана. Пораджусь із одним своїм улюбленим поетом, тоді вирішу, чи міняти чи ні.