ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ПАСТУШЕ
Ні слова про любов: лиш піна суперечок,
провалля Небуття між двох крихких світів —
і де вже вберегти нам зляканих овечок
на луках золотих, як ти того хотів!..

Не вийшла пастораль: в зіницях — по колоді,
і тиснуть постоли, і вечір догоря...
І стежку поміж хмар відшукувати годі,
коли іде з-під ніг розчахнута земля.

Та я ще шепочу, хоч віриться й не дуже,
що поки навкруги палає небокрай, —
все вернеться, дасть Бог,
мій бурелюбний друже!
— Все вернеться,— кажу,—
ти тільки зачекай...




Найвища оцінка Мирослава Меленчук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Святослав Синявський 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-16 23:54:33
Переглядів сторінки твору 5731
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.684 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-17 00:08:48 ]
Як потрібна в такі моменти ВІРА! Лиш вона заставляє шепотіти: "...зачекай", "коли іде з-під ніг розчахнута земля"... Гарно і мелодійно написано, Ларисочко!
Сумніви лиш щодо ДОГОРЯ (догора)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-17 07:06:53 ]
Життя - спіраль.
Все повертається на своє коло, тільки кожен оберт на іншому рівні. І хоч здається, що повернув собі минулий час (минулі відчуття), та це не так...
Оберт зроблено, можливість втрачено.
Тож - менше Вам тих втрат на життєвій спіралі.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-18 06:12:14 ]
Ваше фото нагадує мені дівчину з Донеччини, з якою
і сам мав подібні стосунки. Видно зовнішність таки
має певний вплив на вдачу.
Спомин про той час досі зігріває. Можливо саме тому я не залишаю поза увагою Ваші вірші.
На коменти не зважувався, бо ще не досягнув того рівня щоб проводити якийсь аналіз, але відписував
на розкриті Вами теми своїми віршами. Можливо Ви те помітили, а можливо й ні. Не так важливо.
На все свій час...
Успіхів.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-18 07:46:10 ]
:)
Не знаю, чому Ви кажете про вдачу, бо маю вперше в житті такі ось "стосунки". І, сподіваюсь, востаннє, бо довго це витримати важкувато, як на мене.:) Я людина розсудлива і, як мені здавалося до цього, була спокійна. :)
Володю, а про які саме теми Ви кажете? Бо я, наче й не відкривала тут тем... Чи Ви про інше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-18 11:20:16 ]
Чесно, Ларисо, не надто любив Вашу поезію загалом, але цей вірш мені направду до душі. Дуже зріло, просто і водночас сильно та вигукано. Вітаю Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-18 16:08:54 ]
Олесю, дякую за відвертість, її часто бракує людям. Раз Ви такий відвертий, скажіть, а що саме Вам найбільше не подобається у моїй поезії? Або не так: чого бракує, на Ваш погляд?
Ви ж розумієте, що така розмова корисна для поетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-18 17:49:51 ]
Про вдачу згадав мимохіть.
А сталось, бо приміряв на знайомий образ характер
іншої людини. Не зважайте, нічого лихого собі не думав.
Теми...
Швидше то були вірші які писались у відповідь
на Ваші. Як того не помітили, то й добре.
Бо з плином часу все те виглядає доволі кумедним.
Стрінемось.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-18 22:21:02 ]
Може, й стрінемось, а чому б ні! Ось трохи свої справи тут владнаю, і, можливо, зможу до Львова на кілька днів приїхати. Та Ви ж не у Львові живете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-19 07:41:14 ]
Краще вже - на сторінках "самвидаву".
Я-б з радістю, на ту зустріч, навіть з Криму.
Та досить з Вас розчарувань...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-19 07:53:35 ]
Знаю як на друзки розбивається уява, наштовхнув-шись на реальність.
А люди, що знаходяться на відстані, можуть бути значно ближчими ніж ті, що стикаються ліктями кожного дня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-19 08:16:54 ]
Володимире, і не кажіть!

Ларисо, прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-19 23:56:12 ]
Зрозуміла, Володю. :)
А я не боюсь зустрічатися з людьми: не в розвідку ж готуюся з ними. :)

Мирославо, дякую за високу оцінку.

Порадьте, чи має рацію поет, який радить мені змінити "ув оці" на "в зіницях". Я вже й погодилася, а все ж сумнів бере...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 07:05:40 ]
Страх - трішки не те слово.
Йде мова про можливість...

А ті "зіниці" були-б таки доречними. Змісту не змінюють, а читатиметься значно мелодійніше.
В цьому плані відважусь висловити ще одну думку:

"і де вже випасати зляканих овечок"

фраза зупиняє наче на щось наштовхуєся.
Може так:

Ні слова про любов: лиш піна суперечок,
провалля Небуття між двох крихких світів —
і де вже вберегти нам зляканих овечок
на луках золотих, як ти того хотів!..

Автори ставляться насторожено до постороннього втручання в зміст. Сподіваюсь не налаштував
своєю заувагою на ворожий лад?
Як ні, то ще побалакаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 07:41:53 ]
Міняти — так міняти. :)
Дякую, Володю. Міняю все єдиним рухом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 07:54:30 ]
Те, що й так було гарним один-два мазки не змінили, лише доповнили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 09:59:28 ]
Дуже сподобалося - БУРЕЛЮБНИЙ :-)
Дуже не сподобалося - догоРЯ - земЛЯ 8-(((
З повагою,
Святослав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-25 20:59:23 ]
Дякую, Святославе. Ви не перший мені про цю риму кажете, але я сама якось поки що не відчуваю, що ця рима погана. Пораджусь із одним своїм улюбленим поетом, тоді вирішу, чи міняти чи ні.