ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.07 11:50
Лідія Чуковська (11(24) березня- 7(8) лютого 1996)
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
* * *
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування

хома дідим
2026.04.06 19:03
* 35 *
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
Святкування Ящірки (Jim Morrison)
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
Не торкаться долу (The Doors)
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Парк
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
1956. Зима
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
Повернення душ
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
Мій читацький денник. Борис Костиря
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Помилка
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Сенси
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
* * *
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
***
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура...
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
Хлібна неділя
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ПАСТУШЕ
Ні слова про любов: лиш піна суперечок,
провалля Небуття між двох крихких світів —
і де вже вберегти нам зляканих овечок
на луках золотих, як ти того хотів!..

Не вийшла пастораль: в зіницях — по колоді,
і тиснуть постоли, і вечір догоря...
І стежку поміж хмар відшукувати годі,
коли іде з-під ніг розчахнута земля.

Та я ще шепочу, хоч віриться й не дуже,
що поки навкруги палає небокрай, —
все вернеться, дасть Бог,
мій бурелюбний друже!
— Все вернеться,— кажу,—
ти тільки зачекай...




Найвища оцінка Мирослава Меленчук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Святослав Синявський 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-16 23:54:33
Переглядів сторінки твору 6708
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.684 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-17 00:08:48 ]
Як потрібна в такі моменти ВІРА! Лиш вона заставляє шепотіти: "...зачекай", "коли іде з-під ніг розчахнута земля"... Гарно і мелодійно написано, Ларисочко!
Сумніви лиш щодо ДОГОРЯ (догора)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-17 07:06:53 ]
Життя - спіраль.
Все повертається на своє коло, тільки кожен оберт на іншому рівні. І хоч здається, що повернув собі минулий час (минулі відчуття), та це не так...
Оберт зроблено, можливість втрачено.
Тож - менше Вам тих втрат на життєвій спіралі.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-18 06:12:14 ]
Ваше фото нагадує мені дівчину з Донеччини, з якою
і сам мав подібні стосунки. Видно зовнішність таки
має певний вплив на вдачу.
Спомин про той час досі зігріває. Можливо саме тому я не залишаю поза увагою Ваші вірші.
На коменти не зважувався, бо ще не досягнув того рівня щоб проводити якийсь аналіз, але відписував
на розкриті Вами теми своїми віршами. Можливо Ви те помітили, а можливо й ні. Не так важливо.
На все свій час...
Успіхів.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-18 07:46:10 ]
:)
Не знаю, чому Ви кажете про вдачу, бо маю вперше в житті такі ось "стосунки". І, сподіваюсь, востаннє, бо довго це витримати важкувато, як на мене.:) Я людина розсудлива і, як мені здавалося до цього, була спокійна. :)
Володю, а про які саме теми Ви кажете? Бо я, наче й не відкривала тут тем... Чи Ви про інше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-18 11:20:16 ]
Чесно, Ларисо, не надто любив Вашу поезію загалом, але цей вірш мені направду до душі. Дуже зріло, просто і водночас сильно та вигукано. Вітаю Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-18 16:08:54 ]
Олесю, дякую за відвертість, її часто бракує людям. Раз Ви такий відвертий, скажіть, а що саме Вам найбільше не подобається у моїй поезії? Або не так: чого бракує, на Ваш погляд?
Ви ж розумієте, що така розмова корисна для поетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-18 17:49:51 ]
Про вдачу згадав мимохіть.
А сталось, бо приміряв на знайомий образ характер
іншої людини. Не зважайте, нічого лихого собі не думав.
Теми...
Швидше то були вірші які писались у відповідь
на Ваші. Як того не помітили, то й добре.
Бо з плином часу все те виглядає доволі кумедним.
Стрінемось.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-18 22:21:02 ]
Може, й стрінемось, а чому б ні! Ось трохи свої справи тут владнаю, і, можливо, зможу до Львова на кілька днів приїхати. Та Ви ж не у Львові живете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-19 07:41:14 ]
Краще вже - на сторінках "самвидаву".
Я-б з радістю, на ту зустріч, навіть з Криму.
Та досить з Вас розчарувань...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-19 07:53:35 ]
Знаю як на друзки розбивається уява, наштовхнув-шись на реальність.
А люди, що знаходяться на відстані, можуть бути значно ближчими ніж ті, що стикаються ліктями кожного дня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-19 08:16:54 ]
Володимире, і не кажіть!

Ларисо, прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-19 23:56:12 ]
Зрозуміла, Володю. :)
А я не боюсь зустрічатися з людьми: не в розвідку ж готуюся з ними. :)

Мирославо, дякую за високу оцінку.

Порадьте, чи має рацію поет, який радить мені змінити "ув оці" на "в зіницях". Я вже й погодилася, а все ж сумнів бере...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 07:05:40 ]
Страх - трішки не те слово.
Йде мова про можливість...

А ті "зіниці" були-б таки доречними. Змісту не змінюють, а читатиметься значно мелодійніше.
В цьому плані відважусь висловити ще одну думку:

"і де вже випасати зляканих овечок"

фраза зупиняє наче на щось наштовхуєся.
Може так:

Ні слова про любов: лиш піна суперечок,
провалля Небуття між двох крихких світів —
і де вже вберегти нам зляканих овечок
на луках золотих, як ти того хотів!..

Автори ставляться насторожено до постороннього втручання в зміст. Сподіваюсь не налаштував
своєю заувагою на ворожий лад?
Як ні, то ще побалакаємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-20 07:41:53 ]
Міняти — так міняти. :)
Дякую, Володю. Міняю все єдиним рухом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-20 07:54:30 ]
Те, що й так було гарним один-два мазки не змінили, лише доповнили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 09:59:28 ]
Дуже сподобалося - БУРЕЛЮБНИЙ :-)
Дуже не сподобалося - догоРЯ - земЛЯ 8-(((
З повагою,
Святослав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-04-25 20:59:23 ]
Дякую, Святославе. Ви не перший мені про цю риму кажете, але я сама якось поки що не відчуваю, що ця рима погана. Пораджусь із одним своїм улюбленим поетом, тоді вирішу, чи міняти чи ні.