ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Горденко (1978) / Вірші

  * * *
Душі торкнувся - кришталевої струни –
Розлилась піснею в міцних обіймах…
Ти тільки на півслові не спини…
І вилитись дай їй – смутнíй і вільній.

Хай все стікає і згорить в сльозі,
Скипиться до останньої краплини.
І спопелиться хай тугА в тузІ.
І може вже тоді…. Навіки згине?!

Ти тільки… Чуєш? Тільки не спини…
Нехай біда ридає… Це – востаннє…
І вільно вже по килиму весни
Ступатиму… Назустріч – сонце раннє…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-04-17 21:50:37
Переглядів сторінки твору 5654
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.351 / 5  (4.550 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 4.344 / 5  (4.500 / 5.01)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2010.01.02 23:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 21:53:38 ]
"І спопелиться хай туга в тузі." - Надійко, я до чого тут гра у карти? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 21:58:31 ]
:) А як же має бути слово "туга" в Д.відмінку?
Хоч, наше життя - це і є гра. Чи не так? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 21:58:40 ]
А як тоді правильно, Юльцьо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 22:08:32 ]
"Хай все стікає і згорить в сльозі,
І спопелиться хай туга в тузі." - наголос наприкінці речень падає на останній голосний, від цього змінюється значення слова "туга". До давального відмінка претензій не маю.
Запропонувати не маю нічого - бо доведеться надто втрутитися у творчу лабораторію :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 22:11:48 ]
А тепер видно...
Анхел світлом ріже очі - ніц не видко! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 22:15:06 ]
Як говорив один відомий поет, що наголоси в українській мові рухомі, тільки не варто часто цим зловживати. То я трохи й порухала :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 22:44:46 ]
Наталочко, тут якраз те хибне місце, де гра з наголосом не є настільки невинною, як здається.
Думаю, редакція підтвердить :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-18 11:25:47 ]
Гарний вірш... єдине - "ніжна струна" :)
Успіхів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-18 11:57:18 ]
Юліє, я - Надя :)
Думаю, що такі суперечки тільки на користь. Я перечитала масу літератури і дізналася, що позасхемні наголоси використовували у своїх поезіях багато поетів. Зокрема це наш Геній Т.Г. Шевченко. І робив він це не тому, що не знав мови. :) Він цим спричиняв ритмічний перебій, що створював динамічне, мелодичне й темпове виділення певного слова й рядка, сильні неметричні наголоси зазвичай виконують у Шевченка виражальні функції, посилюють композиційні та стильові моменти: “Понура шляхта, мов хорти, // За двері вийшли. Сам позаду // Бере зомлілую… // Де ж ти, // Яремо, де ти? подивися!” (“Гайдамаки”); “На той рік знову за своє; // Пішов я з матір’ю просити. // “Шкода, — каже, — і не проси. // П’ятсот, — каже, — коли даси, // Бери хоч зараз… Що робити!” (“Не спалося, а ніч, як море”); “Уже й не буде. Ти сама // Помолишся своїм Пенатам, // Сама вечерять сядеш в хаті. // Ні, не вечерять, а ридать, // Ридать, і долю проклинать…” (“Неофіти”).
А також взяти до уваги деякі поезії І. Франка, Л. Українки, де я сама неодноразово звертала увагу на, так би мовити, неправильні наголоси.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-18 12:16:13 ]
Дякую, Олесю! Треба подумати... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-18 13:48:21 ]
Надіє, перепрошую, мені страшенно соромно! Не знаю, про що я тоді думала - так помилитися на сторінці автора! :(
Вибачте!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-18 15:37:12 ]
Я ж усмішкою сказала :) Все нормально! :) І відразу на "ВИ" - так не треба.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-18 15:44:43 ]
:))) Все одно мені стало ніяково.
На "Ви" я тут майже з усіма - просто звичка. Ми лише з Адріанкою "по-бефройндились", подружилися тобто :)
Буду рада перейти на "ти"! ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-18 18:14:12 ]
Та я сама страждаю такою ж хворобою :)Але на Самвидаві панує така дружня атмосфера, що аж непривично, коли хтось звертається на "ви" :)