"І спопелиться хай туга в тузі." - Надійко, я до чого тут гра у карти? ;)

:) А як же має бути слово "туга" в Д.відмінку?
Хоч, наше життя - це і є гра. Чи не так? :)

"Хай все стікає і згорить в сльозі,
І спопелиться хай туга в тузі." - наголос наприкінці речень падає на останній голосний, від цього змінюється значення слова "туга". До давального відмінка претензій не маю.
Запропонувати не маю нічого - бо доведеться надто втрутитися у творчу лабораторію :)

Як говорив один відомий поет, що наголоси в українській мові рухомі, тільки не варто часто цим зловживати. То я трохи й порухала :)

Наталочко, тут якраз те хибне місце, де гра з наголосом не є настільки невинною, як здається.
Думаю, редакція підтвердить :)

Юліє, я - Надя :)
Думаю, що такі суперечки тільки на користь. Я перечитала масу літератури і дізналася, що позасхемні наголоси використовували у своїх поезіях багато поетів. Зокрема це наш Геній Т.Г. Шевченко. І робив він це не тому, що не знав мови. :) Він цим спричиняв ритмічний перебій, що створював динамічне, мелодичне й темпове виділення певного слова й рядка, сильні неметричні наголоси зазвичай виконують у Шевченка виражальні функції, посилюють композиційні та стильові моменти: “Понура шляхта, мов хорти, // За двері вийшли. Сам позаду // Бере зомлілую… // Де ж ти, // Яремо, де ти? подивися!” (“Гайдамаки”); “На той рік знову за своє; // Пішов я з матір’ю просити. // “Шкода, — каже, — і не проси. // П’ятсот, — каже, — коли даси, // Бери хоч зараз… Що робити!” (“Не спалося, а ніч, як море”); “Уже й не буде. Ти сама // Помолишся своїм Пенатам, // Сама вечерять сядеш в хаті. // Ні, не вечерять, а ридать, // Ридать, і долю проклинать…” (“Неофіти”).
А також взяти до уваги деякі поезії І. Франка, Л. Українки, де я сама неодноразово звертала увагу на, так би мовити, неправильні наголоси.

Дякую, Олесю! Треба подумати... :)

Надіє, перепрошую, мені страшенно соромно! Не знаю, про що я тоді думала - так помилитися на сторінці автора! :(
Вибачте!

Я ж усмішкою сказала :) Все нормально! :) І відразу на "ВИ" - так не треба.

:))) Все одно мені стало ніяково.
На "Ви" я тут майже з усіма - просто звичка. Ми лише з Адріанкою "по-бефройндились", подружилися тобто :)
Буду рада перейти на "ти"! ;)

Та я сама страждаю такою ж хворобою :)Але на Самвидаві панує така дружня атмосфера, що аж непривично, коли хтось звертається на "ви" :)