ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,

Ігор Шоха
2026.02.23 15:16
Ми власної історії народ
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –

Світлана Пирогова
2026.02.23 13:58
Зима тримає небо у полоні,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.

Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,

Марія Дем'янюк
2026.02.23 12:23
Частину серця, зіроньку душі
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь

Борис Костиря
2026.02.23 11:27
Я вийду на майдан, на велелюдний простір,
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки й страхи, як спалахи квилінь.

Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не

Ігор Терен
2026.02.23 10:16
                І
Весна розпочинається з калюж,
а далі... все в руці ентузіаста –
і проліски, і витинанки рясту,
але насправді хочемо чимдуж
оновлення осиротілих душ
у дусі правоти Екклезіаста.

В Горова Леся
2026.02.23 07:30
Не знаю я шипи взялись відкіль.
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.

То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту

Віктор Кучерук
2026.02.23 05:30
Це ж так треба любить Україну,
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:14
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.

Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:00
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.

Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина

Євген Федчук
2026.02.22 15:39
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.

Олена Побийголод
2026.02.22 14:23
Леонід Радін (1860-1900)

Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.

Вийшли ми всі із народу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Горденко (1978) / Вірші

  * * *
Душі торкнувся - кришталевої струни –
Розлилась піснею в міцних обіймах…
Ти тільки на півслові не спини…
І вилитись дай їй – смутнíй і вільній.

Хай все стікає і згорить в сльозі,
Скипиться до останньої краплини.
І спопелиться хай тугА в тузІ.
І може вже тоді…. Навіки згине?!

Ти тільки… Чуєш? Тільки не спини…
Нехай біда ридає… Це – востаннє…
І вільно вже по килиму весни
Ступатиму… Назустріч – сонце раннє…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-04-17 21:50:37
Переглядів сторінки твору 5206
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.351 / 5  (4.550 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 4.344 / 5  (4.500 / 5.01)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2010.01.02 23:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 21:53:38 ]
"І спопелиться хай туга в тузі." - Надійко, я до чого тут гра у карти? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 21:58:31 ]
:) А як же має бути слово "туга" в Д.відмінку?
Хоч, наше життя - це і є гра. Чи не так? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 21:58:40 ]
А як тоді правильно, Юльцьо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 22:08:32 ]
"Хай все стікає і згорить в сльозі,
І спопелиться хай туга в тузі." - наголос наприкінці речень падає на останній голосний, від цього змінюється значення слова "туга". До давального відмінка претензій не маю.
Запропонувати не маю нічого - бо доведеться надто втрутитися у творчу лабораторію :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 22:11:48 ]
А тепер видно...
Анхел світлом ріже очі - ніц не видко! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 22:15:06 ]
Як говорив один відомий поет, що наголоси в українській мові рухомі, тільки не варто часто цим зловживати. То я трохи й порухала :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 22:44:46 ]
Наталочко, тут якраз те хибне місце, де гра з наголосом не є настільки невинною, як здається.
Думаю, редакція підтвердить :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-18 11:25:47 ]
Гарний вірш... єдине - "ніжна струна" :)
Успіхів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-18 11:57:18 ]
Юліє, я - Надя :)
Думаю, що такі суперечки тільки на користь. Я перечитала масу літератури і дізналася, що позасхемні наголоси використовували у своїх поезіях багато поетів. Зокрема це наш Геній Т.Г. Шевченко. І робив він це не тому, що не знав мови. :) Він цим спричиняв ритмічний перебій, що створював динамічне, мелодичне й темпове виділення певного слова й рядка, сильні неметричні наголоси зазвичай виконують у Шевченка виражальні функції, посилюють композиційні та стильові моменти: “Понура шляхта, мов хорти, // За двері вийшли. Сам позаду // Бере зомлілую… // Де ж ти, // Яремо, де ти? подивися!” (“Гайдамаки”); “На той рік знову за своє; // Пішов я з матір’ю просити. // “Шкода, — каже, — і не проси. // П’ятсот, — каже, — коли даси, // Бери хоч зараз… Що робити!” (“Не спалося, а ніч, як море”); “Уже й не буде. Ти сама // Помолишся своїм Пенатам, // Сама вечерять сядеш в хаті. // Ні, не вечерять, а ридать, // Ридать, і долю проклинать…” (“Неофіти”).
А також взяти до уваги деякі поезії І. Франка, Л. Українки, де я сама неодноразово звертала увагу на, так би мовити, неправильні наголоси.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-18 12:16:13 ]
Дякую, Олесю! Треба подумати... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-18 13:48:21 ]
Надіє, перепрошую, мені страшенно соромно! Не знаю, про що я тоді думала - так помилитися на сторінці автора! :(
Вибачте!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-18 15:37:12 ]
Я ж усмішкою сказала :) Все нормально! :) І відразу на "ВИ" - так не треба.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-18 15:44:43 ]
:))) Все одно мені стало ніяково.
На "Ви" я тут майже з усіма - просто звичка. Ми лише з Адріанкою "по-бефройндились", подружилися тобто :)
Буду рада перейти на "ти"! ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-18 18:14:12 ]
Та я сама страждаю такою ж хворобою :)Але на Самвидаві панує така дружня атмосфера, що аж непривично, коли хтось звертається на "ви" :)