ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.05.13 21:40
Я пішов світ за очі
божевільною травою,
продираючись крізь колючки.
Я тікаю від цивілізації.
Із дороги я звернув
у густі вруна.
Мене жене вперед амок,
якийсь навіжений двигун.

Світлана Пирогова
2025.05.13 19:44
Обурена весна дощами розлилась.
Зелені та сумні у травня очі.
Коли вже сонце розітне сувої зла,
щоб відпочили від шахедів ночі?

Калюжі, мов печалі темні дзеркала,
Бо тільки дощ, здається, хазяйнує,
хлюпоче - і завісою стоїть імла,

Пиріжкарня Асорті
2025.05.13 19:23
Протокол від 13.05.2025 Після вимушеного сеансу аналітичних заходів і виховної роботи, проведеної з черговою зміною (вахтою) "пиріжкарень", пов'язаної з відгуком на вірш постійного дописувача Поетичних майстерень, були отримані пояснення наступ

Софія Кримовська
2025.05.13 16:54
Коли зліталися хрущі
На обвишнілу хату.
Щось відлягало від душі
Страшне і волохате.
І хата, втомлена в літах,
Підведена на біло,
Була, немов би молода,
Немов нова і ціла.

Тетяна Левицька
2025.05.13 13:52
Я не знаю, що зі мною,
Самотою рани гою.
Недалеко й до біди.
На подвір'ї, попід вечір,
Розгулялася хуртеча,
Замела усі сліди.

Стогне вітер за шибками,

Ігор Шоха
2025.05.13 10:48
Я ангел її, та не знає вона,
що ми одне одному ехо... луна,
якщо подивитись у небо ясне,
обом усміхається щастя одне.
Вона була тою з омріяних див,
яке як ікону я боготворив
у ночі осінні, у дні весняні,
являється й досі мені уві сні

Козак Дума
2025.05.13 10:08
Коли пташки уже лягають спати,
а Місяць виринає із-за хмар,
моя душа нечутно зніме лати,
аби почути музику кіфар.

Вона торкає ніжно струни неба,
її лунає тихо вокаліз
і подумки несе мене до тебе

Юрій Гундарєв
2025.05.13 09:24
Український поет і пісняр, світла життєлюбна людина Борис Йосипович Пономаренко втратив сина - майор розвідки Роман Пономаренко загинув на фронті…

Мій син поліг за Україну…
Тож як писати?
Як співати?
Як дихати тепер без сина?
У вухах тиша, ніби ва

Віктор Кучерук
2025.05.13 06:13
Помолюся Богу, поклонюсь іконам,
Унесу пожертву та перехрещусь, –
Затуляють очі мороку долоні
І кепкує щастя з наших бід чомусь.
Незлічимі рани, невтоленні болі,
Заклики постійні та важкі думки, –
Як невірна жінка, зраджує нам доля,
Чи самі ми в

С М
2025.05.13 05:13
Стрів якось твій образ, завітавши в дискобар
Промінь танцював між зір і хмар
Увімкнувся місяць, явив мені твій шал
Очиці карі зблиснули мов жар

А ти наче ураган
Спокій у очах
Усяко геть одвіює

Іван Потьомкін
2025.05.12 21:16
Ще як не став ненависним Саулові,
Давид під пальмою трудився
Над котримсь зі своїх псалмів.
Скліпив повіки, довіривсь струнам гусел...
Мовби зі сну прокинувсь,
Бачить: шершень доїдає павука...
«Яка ж несправедливість, Боже,-
Одвернувсь юнак

Борис Костиря
2025.05.12 21:16
Так хочу додому, у рідну стихію.
Я навіть удома себе відчуваю
Закинутим на чужину. Чи зумію
Колись повернутись до рідного краю?

Так хочу додому, у затишок, тишу,
До тих берегів, що відомі ізмалку,
Де води на гребенях вічність колишуть

Віктор Насипаний
2025.05.12 17:31
В твоїх очах вчорашнє небо пізнє,
Де сіяв хвильки птахів сонцеспад.
Знов ти моя, журлива й світла пісне,
Ведеш мене в любові дивний сад.
Приспів
Гублюсь в твоїм волоссі, моя мила.
Я сонце щастя в сни твої наллю.
Чекай мене, моя голубко біла.

Ярослав Чорногуз
2025.05.12 15:28
Яка б не трапилась жура --
Допоки ми живі, кохана,
Цвітіння не мине пора,
Моє кохання не зів'яне.

Нехай роки беруть своє,
В люстерко глянути так важко.
Краса душі твоєї є --

Козак Дума
2025.05.12 12:35
Травневих пахощів розбурханий порив
лоскоче почуття мої надвечір.
Удалечінь летять весни вітри,
а прохолода – укриває плечі…

Учора шкодував би, що не ти,
але сьогодні якось попустило.
Іду поволі плаєм без мети,

Ольга Олеандра
2025.05.12 10:33
Задай мені питання. Запитай,
у що моє закохане сьогодні.
Роки спливли крижинами. Й нехай.
Ми ж бачились лише напередодні.

Спитай мене щось щире, що тобі
хотілося б дізнатися сьогодні.
Зустрічними кругами по воді
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Зотова (1975) / Проза

 Про совесть и угрызение
Образ твору Угрызение это гусеница. У каждого своя. Вечно голодная активная такая гусеница. Ну пусть будет пушистая — они симпатичные. Если вы против пушистых — оставьте без пуха. Это может быть даже придуманная гусеница с полосками цвета радуги вдоль или поперек тельца. Пусть она будет в шляпке или с зонтиком или с кружкой пива. Да хоть укуренная! Ваша мимишная гусеница занимается тем, что жрякает ну или сказать по другому — гложет вашу совесть все дни напролет.
Совесть это такая еда для гусениц. Сойдет если представить листик шелковицы или капусты или канабиса. Тем у кого радужные фантазийные гусеницы... Ну к примеру... пусть их совесть будет как сахарная вата, но из облаков. Исключительно из прозрачных розовых облаков. Такие получаются теплым летним вечером, когда солнце садится за горизонт, обещая на завтра совершенный в своей погожести день. И вот даже у такой мимишной совести есть своя мимишная радужная гусеница.
Она трогательно чавкает прозрачную сладкую вату облаков пока не окуклится.
Когда угрызение-гусеница окуклилась, в душе наступает покой. Всегда кажется, что он длится очень коротко. На самом деле не коротко, но и не долго. Покой в душе длится ровно столько, сколько нужно гусенице, чтобы превратится в прекрасную бабочку и улететь. Всякая бабочка улетая, обязательно оставляет яйцо. Оно ждет своего часа, что бы вылупится в угрызение-гусеницу. Когда это случится покою — конец. Но... гусеница эта пушистая или в радугу, с трубкой или с кружкой пива, очень мимишная. Так трогательно чавкает. Особенно радужная. Ведь, именно для нее солнце окрашивает прозрачные облака в розовый.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-11-27 13:28:20
Переглядів сторінки твору 3502
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.061 / 5.5  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.331 / 5.5  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.27 15:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-11-29 19:17:23 ]
Дустом. Суворо і густенько. І ніяких мі-мі-мі. А то зжере всю, ще й кісточки пообсмоктує, а воно тобі тре?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2015-11-29 19:23:37 ]
Тре-тре. Від того чистінько )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-11-29 19:27:58 ]
Мазохі-і-і-істка ))