Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.30
16:49
…зараз і назавжди
річка до виднокраю,
човник вперед штовхаєш
до джерела води -
річка до виднокраю,
човник вперед штовхаєш
до джерела води -
2026.05.30
12:07
Напевно, вже до ранку не засну.
Чекатиму за обрієм розлуку.
Чекатиму у маренні весну,
Як втілену в життя вселенську муку.
Напевно, виглядатиму той знак,
Який і порятує, і розрадить.
Утілений у долі Зодіак
Чекатиму за обрієм розлуку.
Чекатиму у маренні весну,
Як втілену в життя вселенську муку.
Напевно, виглядатиму той знак,
Який і порятує, і розрадить.
Утілений у долі Зодіак
2026.05.30
11:53
Світить сонце. Час іде.
Ледь встигає тінь за часом.
Межи хмарок де-не-де
смужка райдуги – лампасом.
Віє вітер, гонить жар,
котить сонце покотьолом.
І звисають кудли хмар,
Ледь встигає тінь за часом.
Межи хмарок де-не-де
смужка райдуги – лампасом.
Віє вітер, гонить жар,
котить сонце покотьолом.
І звисають кудли хмар,
2026.05.30
11:01
На зеленому газоні
Усякого хліба повно,
Та зібралися коти,-
І пташкам не підійти.
Походжає віддалік,
Мов поважний чоловік,
Чорний ворон, а за ним
Голуби і горобців загін.
Усякого хліба повно,
Та зібралися коти,-
І пташкам не підійти.
Походжає віддалік,
Мов поважний чоловік,
Чорний ворон, а за ним
Голуби і горобців загін.
2026.05.30
07:28
напередодні усього
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш
занапастивши трохи рими
гуляє зло морочить світ
а ми усе ж бо непровинні
я запрошу тебе
за стіл
поставлю риби та цитрини
і хліба власного не більш
2026.05.30
06:57
Поки спить десь на сідалі півень
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.
І вітрисько в дуду не подув, -
Соловій захлинається співом
У цвітучому пишно саду.
Прикликає собі солов'їху
Щебетанням завзятим своїм,
А вона озивається сміхом,
Кавалера дратуючи тим.
2026.05.30
00:11
1. В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло!
Кушта стоїть біля Брами світів та питає світ, говорячи: «Скажи мені, яка земля ушир? Яка відстань від землі до небесної тверді? Звідки прийшов Адам? Звідки прийшла Хавва , жона його? Зв
2026.05.29
23:28
Твоє ім’я наречене,
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
Тобі подвір’я клечане**,
В цей час дав Бог для Тебе сан,
Ти перший з нас – над нами стань!
* Шлока () — це головний аналог двовірша в санскриті
** Напередодні Трійці (Зеленої неділі), у суботу, що називалася клечаною, хату, подв
2026.05.29
18:54
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ
Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем
2026.05.29
17:48
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.
Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.
2026.05.29
16:51
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці
ділена на пайки
2026.05.29
11:45
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.
Ти кричиш відчайдушно, безмовно
2026.05.29
11:41
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...
Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного
2026.05.29
11:26
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,
за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих
2026.05.29
06:25
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.
2026.05.29
06:25
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія Зотова (1975) /
Проза
Про совесть и угрызение
Угрызение это гусеница. У каждого своя. Вечно голодная активная такая гусеница. Ну пусть будет пушистая — они симпатичные. Если вы против пушистых — оставьте без пуха. Это может быть даже придуманная гусеница с полосками цвета радуги вдоль или поперек тельца. Пусть она будет в шляпке или с зонтиком или с кружкой пива. Да хоть укуренная! Ваша мимишная гусеница занимается тем, что жрякает ну или сказать по другому — гложет вашу совесть все дни напролет.
Совесть это такая еда для гусениц. Сойдет если представить листик шелковицы или капусты или канабиса. Тем у кого радужные фантазийные гусеницы... Ну к примеру... пусть их совесть будет как сахарная вата, но из облаков. Исключительно из прозрачных розовых облаков. Такие получаются теплым летним вечером, когда солнце садится за горизонт, обещая на завтра совершенный в своей погожести день. И вот даже у такой мимишной совести есть своя мимишная радужная гусеница.
Она трогательно чавкает прозрачную сладкую вату облаков пока не окуклится.
Когда угрызение-гусеница окуклилась, в душе наступает покой. Всегда кажется, что он длится очень коротко. На самом деле не коротко, но и не долго. Покой в душе длится ровно столько, сколько нужно гусенице, чтобы превратится в прекрасную бабочку и улететь. Всякая бабочка улетая, обязательно оставляет яйцо. Оно ждет своего часа, что бы вылупится в угрызение-гусеницу. Когда это случится покою — конец. Но... гусеница эта пушистая или в радугу, с трубкой или с кружкой пива, очень мимишная. Так трогательно чавкает. Особенно радужная. Ведь, именно для нее солнце окрашивает прозрачные облака в розовый.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про совесть и угрызение
Угрызение это гусеница. У каждого своя. Вечно голодная активная такая гусеница. Ну пусть будет пушистая — они симпатичные. Если вы против пушистых — оставьте без пуха. Это может быть даже придуманная гусеница с полосками цвета радуги вдоль или поперек тельца. Пусть она будет в шляпке или с зонтиком или с кружкой пива. Да хоть укуренная! Ваша мимишная гусеница занимается тем, что жрякает ну или сказать по другому — гложет вашу совесть все дни напролет.Совесть это такая еда для гусениц. Сойдет если представить листик шелковицы или капусты или канабиса. Тем у кого радужные фантазийные гусеницы... Ну к примеру... пусть их совесть будет как сахарная вата, но из облаков. Исключительно из прозрачных розовых облаков. Такие получаются теплым летним вечером, когда солнце садится за горизонт, обещая на завтра совершенный в своей погожести день. И вот даже у такой мимишной совести есть своя мимишная радужная гусеница.
Она трогательно чавкает прозрачную сладкую вату облаков пока не окуклится.
Когда угрызение-гусеница окуклилась, в душе наступает покой. Всегда кажется, что он длится очень коротко. На самом деле не коротко, но и не долго. Покой в душе длится ровно столько, сколько нужно гусенице, чтобы превратится в прекрасную бабочку и улететь. Всякая бабочка улетая, обязательно оставляет яйцо. Оно ждет своего часа, что бы вылупится в угрызение-гусеницу. Когда это случится покою — конец. Но... гусеница эта пушистая или в радугу, с трубкой или с кружкой пива, очень мимишная. Так трогательно чавкает. Особенно радужная. Ведь, именно для нее солнце окрашивает прозрачные облака в розовый.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
