ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 ***
Як жаль: цей світ - не для пророків.
Тут у пробірках рік за роком
Вирощують псевдолюдей.

Твій храм помер. На тому світі
Йому судилося ще жити,
А ти небажаний ніде.

Ти знаєш сам, чого ти вартий,
Тебе давно програли в карти,
А в тебе, як завжди, "хрести".

Ти мусиш в чомусь теж зізнатись,
Землі набридло обертатись,
Візьми хоч глобус покрути.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-19 10:53:19
Переглядів сторінки твору 4270
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.120 / 5  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.094 / 5  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.680
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-04-19 13:16:47 ]
Оксано, останні три лінійки, як на мене - трохи "вказівкові". загалом - подобається, як пісня :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-19 13:34:31 ]
Дуже суперечливий за ідеєю погляд. Діти з пробірки - пророки. Щось спільне попри все у цьому є!
Як на мене, то непогано було б дати назву твору.
Останній рядок дійсно тяжко зрозуміти. Що Ви, Оксано, хотіли цим сказати? В не надто довгій формі останній рядок має дати вирішення всьому попередньому чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-19 16:28:03 ]
Оксанко,
Я би той "глобусь крутив несамовито повільно в інший бік.
Цікаво, чи ми б жили тоді від старості до пробірки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-19 17:28:35 ]
Миколо, дякую, хоча як пісню зовсім не сприймаю...
***
Мирославо, діти з пробірки - не пророки, я ж кажу: "Як жаль: цей світ - не для пророків.", тобто через такі гріхи пророків нам не дочекатися...
***
Ярославе, всі мої вірші адресовані комусь конкретно, але, оскільки, то герой уявний і не один, то можна дозволити і такі погляди:)...
***
Юрцю, Ви, майже як завжди, розумієте мене вірно :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-19 17:36:01 ]
Оксано, Ви трішки мене не зрозуміли. Діти з пробірки і пророки - то протиставлення. Але яке! Ви не помітили, що вони приходять у світ схожими шляхами?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-19 19:39:55 ]
Пророки, псевдолюди - цікаво, хто визначає хто є хто? Гравці в карти? Коли роблять ставки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-20 05:27:22 ]
:) Ви ж обіцяли, Оксано, вітер ще вчора... Ярославе, я з Вами згідна, храм умертвити без згоди не можна... навіть якщо конкретно. А що коли "хрест" козирна карта? :) Тобто цікавий вірш... особливо про глобус.