ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.23
10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
2024.11.23
09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
2024.11.23
05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
2024.11.23
05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Космос 5…
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Космос 5…
(роздуми невігласа)
…бачили американський науково популярний серіал “Космос: простір і час”, Бреннона Браги де Ніл Тайсон… 2014 року?.. …aтоми складають всього п’ять відсотків всесвіту, решта - темна матерія та темна енергія, точніше так: 5 відсотків матерії звичайної, 23 – матерії темної, 72 - темної енергії, - отже, в підсумку – 95 відсотків темної… про котру кажуть, що вона там мусить бути, але ніхто не розуміє що ж то воно таке є.
А що ж з “цього приводу” сказав Іммануїл Кант? Ось: “Ясним є те уявлення, в котрому свідомості вистачає для усвідомлення відмінності його від інших уявлень. Якщо її (свідомості) вистачає лише для розрізнення, але не для усвідомлення відмінності, то таке уявлення має, поки що, називатися темним.” (Критика чистого розуму Другої книги транцендентальної діалектики Розділ перший Спростування Мендельсонового доказу тривкості душі). А кілька абзаців поперед, там же, ведучи мову про паралогізми чистого розуму: “логічний паралогізм полягає в хибності умовиводу з боку його форми, без огляду на зміст. Але трансцендентальний паралогізм має трансцендентальну (котра виводить за межі) підставу, котра спонукає робити хибні за формою умовиводи. У такий спосіб подібний помилковий умовивід матиме свою підставу в природі людського розуму й супроводжуватиметься неминучою, хоча й не безвихідною ілюзією”, а ще перед тим: “… таким чином, утворюються умовиводи, котрі не містять жодних емпіричних (досвідних) посилань (засновків) і за посередництвом котрих ми від чогось відомого нам приходимо до чогось іншого, про що не маємо жодного поняття, але через неминучу видимість (очевидність) приписуємо йому об'єктивну реальність. Тож подібні висновки, з огляду на їхній результат, скоріше варто називати результатами розумувань (vernunftelnde) , аніж умовиводами (Vernunftschlusse) , хоча з огляду на їхнє джерело вони, либонь, можуть носити останню назву (умовиводи), бо ж вони не є вигадані чи виниклі випадково, а постають із самої природи розуму. Це софістичні хитрування не людей, а самого чистого розуму, навіть наймудріший із людей не в змозі звільнитися від них і хіба тільки після великих зусиль може встерегтися від помилки, але не позбутися тієї видимості, що безперестану турбує й дражнить його” …
Так сказав Кант… очевидно не з приводу цих, конкретних, висновків. Але щодо “темності” чи “ясності” згадуваної матерії та енергії, то я не сумніваюся в тому, що мова іде про висновок (23 відсотків – матерії темної, 72 відсотків - темної енергії) зроблений згідно з цих Кантових критеріїв: “Якщо її (свідомості) вистачає лише для розрізнення, але не для усвідомлення відмінності, то таке уявлення має, поки що, називатися темним.” Бо очевидно, що мова іде про гіпотетичну матерію та енергію, за очевидного “не… усвідомлення відмінності” її природи, ба – навіть за неможливості її просто знайти, навіть для “розрізнення” ? А от, часом, чи не на основі “паралогізмів - софістичних хитрувань” виникає це не “ясне” усвідомлення наявності 23 відсотків – матерії темної, 72 відсотків - темної енергії?
12.12.2015.
…бачили американський науково популярний серіал “Космос: простір і час”, Бреннона Браги де Ніл Тайсон… 2014 року?.. …aтоми складають всього п’ять відсотків всесвіту, решта - темна матерія та темна енергія, точніше так: 5 відсотків матерії звичайної, 23 – матерії темної, 72 - темної енергії, - отже, в підсумку – 95 відсотків темної… про котру кажуть, що вона там мусить бути, але ніхто не розуміє що ж то воно таке є.
А що ж з “цього приводу” сказав Іммануїл Кант? Ось: “Ясним є те уявлення, в котрому свідомості вистачає для усвідомлення відмінності його від інших уявлень. Якщо її (свідомості) вистачає лише для розрізнення, але не для усвідомлення відмінності, то таке уявлення має, поки що, називатися темним.” (Критика чистого розуму Другої книги транцендентальної діалектики Розділ перший Спростування Мендельсонового доказу тривкості душі). А кілька абзаців поперед, там же, ведучи мову про паралогізми чистого розуму: “логічний паралогізм полягає в хибності умовиводу з боку його форми, без огляду на зміст. Але трансцендентальний паралогізм має трансцендентальну (котра виводить за межі) підставу, котра спонукає робити хибні за формою умовиводи. У такий спосіб подібний помилковий умовивід матиме свою підставу в природі людського розуму й супроводжуватиметься неминучою, хоча й не безвихідною ілюзією”, а ще перед тим: “… таким чином, утворюються умовиводи, котрі не містять жодних емпіричних (досвідних) посилань (засновків) і за посередництвом котрих ми від чогось відомого нам приходимо до чогось іншого, про що не маємо жодного поняття, але через неминучу видимість (очевидність) приписуємо йому об'єктивну реальність. Тож подібні висновки, з огляду на їхній результат, скоріше варто називати результатами розумувань (vernunftelnde) , аніж умовиводами (Vernunftschlusse) , хоча з огляду на їхнє джерело вони, либонь, можуть носити останню назву (умовиводи), бо ж вони не є вигадані чи виниклі випадково, а постають із самої природи розуму. Це софістичні хитрування не людей, а самого чистого розуму, навіть наймудріший із людей не в змозі звільнитися від них і хіба тільки після великих зусиль може встерегтися від помилки, але не позбутися тієї видимості, що безперестану турбує й дражнить його” …
Так сказав Кант… очевидно не з приводу цих, конкретних, висновків. Але щодо “темності” чи “ясності” згадуваної матерії та енергії, то я не сумніваюся в тому, що мова іде про висновок (23 відсотків – матерії темної, 72 відсотків - темної енергії) зроблений згідно з цих Кантових критеріїв: “Якщо її (свідомості) вистачає лише для розрізнення, але не для усвідомлення відмінності, то таке уявлення має, поки що, називатися темним.” Бо очевидно, що мова іде про гіпотетичну матерію та енергію, за очевидного “не… усвідомлення відмінності” її природи, ба – навіть за неможливості її просто знайти, навіть для “розрізнення” ? А от, часом, чи не на основі “паралогізмів - софістичних хитрувань” виникає це не “ясне” усвідомлення наявності 23 відсотків – матерії темної, 72 відсотків - темної енергії?
12.12.2015.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі 59. 22. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики Книга др"
• Перейти на сторінку •
"Космос 4…"
• Перейти на сторінку •
"Космос 4…"
Про публікацію