В Артема було дуже інтенсивне життя. Можна сказати, що в нього не було часу на самого себе, на те, щоб заглянути собі в душу. Інтенсивність цього життя була незвичною для обивателя. Робота, театр, музичний гурт, вир пристрасті. Він незвично для чоловіка працював перукарем, тривалий час мав довге волосся і носив косичку, згодом постригся коротко.
Гриміла гучна музика. В задимленому, накуреному приміщенні грають молоді музики. Серед них Артем. Вони передають по колу коньяк, пиво чи вино. Передають один одному сигарети з «травою». Іде творчий процес, народжуються нові ідеї, вибухає думка, ширяє над містом фантазія. Це репетиція рок-гурту, де він був вокалістом.
Також він ходив до аматорського театру. Грали класику і сучасних, іноді маловідомих драматургів. Артем вправно перевтілювався у героїв, від яких був таким далеким у реальному житі. Сцена то відкидала його в далеке минуле, то в епіцентр сучасних колізій. Там він намагався закрутити романи з ким можна. Одна дівчина відповіла йому прихильно. Це було помітно по її погляду та поблажливості.
― Лишися після репетиції, ― непомітно сказав їй Артем.
― Навіщо?
― Там побачиш.
Вона погодилась. Після репетиції вони випили пляшку вина і кохалися в залі будинку культури в найнесподіваніших місцях, куди, здавалося, не здатна сягнути людська уява.
Артем із Сергієм дружили і не так часто бачились. Сергій був увесь занурений у літературу та науку. Писав вірші, прозу, щойно захистив на відмінно магістерську роботу. Артема вражала в кімнаті друга гора книжок.
― Ти вирішив опанувати світову класику? ― спитав Артем.
― Так, ― гордо відповів Сергій.
Сергій іноді докоряв Артемові, що той не читає, але ці зауваження не допомагали. Друг уперто не бажав поглинати літературу. Згодом у нього прохопляться уривчасті, похапцем почерпнуті знання, але картина суттєво не зміниться.
Артем вчив Сергія грати на гітарі. У товариша не все швидко виходило. Проте дечому він навчився і вже виконував деякі пісні, наприклад, одного з улюблених гуртів «Кіно», де він бачив відображення життя молоді і в якому він поринав у незвичні безодні буття. Артем на той час не особливо розумів примітивність попси, полюбляючи її грати, що далеко не завжди подобалося Сергію.
Присутність друга Сергій завжди незримо відчував навіть коли його не було поруч. А іноді Артема дуже бракувало. Сергій познайомився в парку з двома дівчатами. Не вистачало ще одного хлопця.
― В тебе є друг? ― спитала одна з них.
― Так, ― відповів Сергій.
― А який у нього зріст?
Хлопець пом’явся.
― Він як дерево, як машина?
Біля них стояв легковик.
― У нього зріст 187 сантиметрів.
― Та я до нього не дострибну, ― сказала дівчина своїй подрузі.
― Дострибнеш.
― Добре, наступного разу я його візьму, ― пообіцяв юнак.
Сергій зі своїм другом святкував свій день народження. Вони забрались у двір машинно-тракторної станції колишнього колгоспу, а тепер кооперативу, перелізши через огорожу з колючими прутами. У них була 750-грамова пляшка самогону. Закуски особливо не було. Вони говорили на романтичні теми. Мріяли про те, щоб у майбутньому здійснити революцію. Водночас національну і соціальну. Гадали, хто може стати її лідером. Розмірковували, де дістати зброю, як підняти широкі народні маси на повстання. Розмова відбувалася активно й запально, а потім Сергій не пам’ятав, як дійшов додому.
Друзі пішли на річку. Вони випили на березі дволітрову пляшку пива, попливли на інший берег. Сергій у цьому місці перепливав її вперше, тому побоювався. Але це йому вдалося. Хлопці опинилися на іншому березі, залізли на гору, з якої добре бачився краєвид, перед ними відкрилася краса, яка засліплювала їх. Вони відчули могуття дружби. Сергієві здавалося, що Артем говорить не про ті речі, про які треба говорити зараз. Він хотів чути щось піднесене й урочисте.
Артемові дала про себе знайти його колишня дівчина, яка була приваблива, але водночас під час їхнього роману розчаровувала парубка в ліжку. Про таких кажуть: «Колода». Вона неприємно вражала хлопця пасивністю та неумілістю. Але коли вона з’явилася зараз, юнак забув про всі прикрощі, бо в нього досить довго нікого не було і поява на обрії навіть такої дівчини сприймалася як неабияка втіха. Він повів її додому. За час розлуки дівчина змінилася кардинально. Їхня ніч нагадувала пульсуючу вулканічну магму. Це були справжні вибухи пристрасті після тривалого штилю. Уранці він приніс їй в ліжку. Вона там сиділа абсолютно голою, навіть не прикрившись ковдрою.
Артем зі своїм роботодавцем Оленою, у якої він щойно почав працювати, відзначали 8 Березня. Розлучена жінка середнього віку ще мала привабливу форму. Випивши вина, а згодом і коньяку, відчутно захмелівши, стали вести жартівливу, легковажну розмову. Олена мимоволі обняла парубка. Він теж не розгубився, став ї цілувати. Незчулися, як позбулися зайвого одягу. Так вони почали зустрічатися.
Артемові часто було нудно зі своїми однолітками, і роман зі старшою жінкою давав таку гаму відчуттів, такий досвід, який він не міг отримати з дівчатами. Їй сильніше і частіше хотілося займатися сексом, ніж його ровесниці. Вони кохалися часто, бувало, і щодня по кілька разів упродовж тривалого часу. Син коханки був ровесником Артема, проте це його не знічувало. Їхній зв’язок Артем приховував і від найближчих друзів.
Сергій коротав дні у самотності. Він лише вимальовував свій ідеал дівчини в уяві, не маючи надії зустріти когось подібного в житті. Цей ідеал був дуже віддаленим від реальності. Абстрактний, нечіткий, аморфний. Проте виблискував сяйвом незримої дійсності.

12 квітня―31 жовтня 2015