ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
Dichton: The Principle of Dynamic Coherence
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Погляд
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
Вітаю з днем народження Тетяну Левицьку
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Дунайський код
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Розум - то облуда!
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
* 130 *
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Осінні тумани
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
* * *
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 13)
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Сарна
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я і ніч
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Запах
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Катарсис
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Неконтакт. Драматична трагікомедія.
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
* * *
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталка Білецька (1981) / Вірші

 ***

Відбувається день : не збагнути тобі і мені,
не відкрити крізь призму повітря і скла, і льоду...
Тоскно жовкне троянда на глиняному вікні.
Повертається сонце, як завжди, чомусь зі Сходу.
Я вивчаю слова – ті, що відала тисячі літ.
Юні літери слів практикуються з мого недбальства.
І рипить на столі, як папір, недописаний світ.
І стікає вода світових океанів на пальці. –
То за вікнами дощ. Як непрошений свідок чи гість,
притулився волоссям до тіла промерзлого хати,
став і слухає день, наче хтось йому відповість,
звідки все.
Та і нікому відповідати.





Найвища оцінка Олесь Холодний 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-24 13:27:57
Переглядів сторінки твору 5545
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.909 / 5.58  (4.771 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 4.804 / 5.5  (4.782 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2009.01.03 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 13:52:40 ]
Вірш мені подобається, ось тільки, перепрошую за нахабство, останній рядок наводить на деякі роздуми? "Та"? Може трохи логічніше "невже", "але", чи там ще щось? Наприклад, якщо залишити "та", то замість " і нікому" щось інше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-04-24 15:20:44 ]
Доброго дня шановним критикам!
Спробую висловити своє міркувння щодо отриманого зауваження.
Якщо ставити питання "невже" - як на мене, втрачається загальна таємниця світоіснування та повіданого у вірші. Питання під кутом "невже" в даному контексті звучить надто риторично (принаймні, мені так вчувається).Тому цей варіант однозначно відпадає.
Сполучник "але" - це категоричне заперечення, і, у такий спосіб, губиться загальний сенс тексту, адже створюється враження, що автор/лір.герой(-їня) від початку ЗНАВ природу дня, сутність побутування світу і лукаво приховував від усіх цю інформацію, аби у фіналі вивищитись НАД (уловлюєте?).
Чесно кажучи, цей останній рядок (разом із самим віршем, звісно!) "жив" у шухлядці під двома ймовірними своїми варіаціями-інкарнаціями: одна - представлена мною вище, інша ж - мусила б мати вигляд на кшталт "та й нема кому відповідати". Думалось, з приводу збереження звукової мелодики тексту, 2-ий варіант тяжіє до народного (може, дійсно такого, що більш відповідає ознакам і принципам евфонії?)...
Утім, щиро дякую за увагу до тексту, комент та критичну пропозицію. Обіцяю обов"язково замислитись детальніше над висловленим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 15:46:14 ]
Цікаво що було спочатку: вірш неписано з "Та" чи роздумування і пояснення собі чому саме "та" підходить краще? Думаю, що писалося не думаючи про це. І, як на мене, виправдано. "Та" - однозначно краще. Прекрасна поезія, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 16:39:26 ]
А мені цей вірш більше сподобався образністю ніж попередній!
Клас! Дуже живо сприймається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-04-24 18:46:55 ]
А мені сподобалось набільше закінчення 2) "та нема кому відповідати" Досить дуалістично і все інше теж :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-04-25 12:01:28 ]
Хороший, сильний вірш, що навіває безліч думок, про які хочеться думати насамоті - у той дощ, коли нікому відповідати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-04-25 20:53:06 ]

Доброго вечора, панове! Перш за все, дякую за теплі слова, присвячені моїм рядкам! Знаєте, (а ви це знаєте, як ніхто!),коли те, що тобою "видихнуте" знаходить відгуки чи-то спільні настроєво-емоційні нотки в людських душах, то, думається, стають абсолютно нейтральними і всілякі там премії, і звання, і посади, оскільки найвища оцінка для митця - це отакі-ось слова, як я їх сьогодні прочитала.
Пане Олесю, я так собі думаю, що, коли пишу, настільки тонко - на рівні всіх нервових закінчень мого тіла (й душі!) відчуваю мову - а саме аспект тематико-стилістичний (візьму на себе нахабство назвати це так, антимовознавчо), що на другий план самі по собі відходять технічні моменти. Мені колись один поважний київський Дядько відкрив таку істину,що, мовляв, у поета обов"язково мусить бути відмінний редактор : так, наприклад, як визнавав сам великий російський поет, Єсеніна-генія не було б, якби не його гарний, талановитий редактор.Однак, не подумайте, що я зовсім відмовляюсь від критично-редакторської оцінки своїх віршів. Навпаки! Але, повірте, дуже ціную ваші думки з приводу, як і ваші оцінки.
Іще раз дякую всім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 20:34:33 ]
Талановитих редакторів не буває, тому що редактор - це професія, а поет - це покликання, це фатум. Тож ваш вірш мені подобається не за прискіпливе редагування ( що потрібно!), а за його поетичні надбання, цілком автентичні і неповторні.