ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Пейзаж з уяви
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
* * *
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Золота сивина
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
За межею духовного фронту
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
***
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
З голосу Езопа
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
Барани на роздоріжжі
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Про природу
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
* * *
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Зелений змій
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Солоний дощ
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
* * *
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Контроверсійне
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Пустир
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталка Білецька (1981) / Вірші

 ***

Відбувається день : не збагнути тобі і мені,
не відкрити крізь призму повітря і скла, і льоду...
Тоскно жовкне троянда на глиняному вікні.
Повертається сонце, як завжди, чомусь зі Сходу.
Я вивчаю слова – ті, що відала тисячі літ.
Юні літери слів практикуються з мого недбальства.
І рипить на столі, як папір, недописаний світ.
І стікає вода світових океанів на пальці. –
То за вікнами дощ. Як непрошений свідок чи гість,
притулився волоссям до тіла промерзлого хати,
став і слухає день, наче хтось йому відповість,
звідки все.
Та і нікому відповідати.





Найвища оцінка Олесь Холодний 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-24 13:27:57
Переглядів сторінки твору 5261
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.909 / 5.58  (4.771 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 4.804 / 5.5  (4.782 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2009.01.03 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 13:52:40 ]
Вірш мені подобається, ось тільки, перепрошую за нахабство, останній рядок наводить на деякі роздуми? "Та"? Може трохи логічніше "невже", "але", чи там ще щось? Наприклад, якщо залишити "та", то замість " і нікому" щось інше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-04-24 15:20:44 ]
Доброго дня шановним критикам!
Спробую висловити своє міркувння щодо отриманого зауваження.
Якщо ставити питання "невже" - як на мене, втрачається загальна таємниця світоіснування та повіданого у вірші. Питання під кутом "невже" в даному контексті звучить надто риторично (принаймні, мені так вчувається).Тому цей варіант однозначно відпадає.
Сполучник "але" - це категоричне заперечення, і, у такий спосіб, губиться загальний сенс тексту, адже створюється враження, що автор/лір.герой(-їня) від початку ЗНАВ природу дня, сутність побутування світу і лукаво приховував від усіх цю інформацію, аби у фіналі вивищитись НАД (уловлюєте?).
Чесно кажучи, цей останній рядок (разом із самим віршем, звісно!) "жив" у шухлядці під двома ймовірними своїми варіаціями-інкарнаціями: одна - представлена мною вище, інша ж - мусила б мати вигляд на кшталт "та й нема кому відповідати". Думалось, з приводу збереження звукової мелодики тексту, 2-ий варіант тяжіє до народного (може, дійсно такого, що більш відповідає ознакам і принципам евфонії?)...
Утім, щиро дякую за увагу до тексту, комент та критичну пропозицію. Обіцяю обов"язково замислитись детальніше над висловленим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 15:46:14 ]
Цікаво що було спочатку: вірш неписано з "Та" чи роздумування і пояснення собі чому саме "та" підходить краще? Думаю, що писалося не думаючи про це. І, як на мене, виправдано. "Та" - однозначно краще. Прекрасна поезія, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 16:39:26 ]
А мені цей вірш більше сподобався образністю ніж попередній!
Клас! Дуже живо сприймається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-04-24 18:46:55 ]
А мені сподобалось набільше закінчення 2) "та нема кому відповідати" Досить дуалістично і все інше теж :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-04-25 12:01:28 ]
Хороший, сильний вірш, що навіває безліч думок, про які хочеться думати насамоті - у той дощ, коли нікому відповідати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-04-25 20:53:06 ]

Доброго вечора, панове! Перш за все, дякую за теплі слова, присвячені моїм рядкам! Знаєте, (а ви це знаєте, як ніхто!),коли те, що тобою "видихнуте" знаходить відгуки чи-то спільні настроєво-емоційні нотки в людських душах, то, думається, стають абсолютно нейтральними і всілякі там премії, і звання, і посади, оскільки найвища оцінка для митця - це отакі-ось слова, як я їх сьогодні прочитала.
Пане Олесю, я так собі думаю, що, коли пишу, настільки тонко - на рівні всіх нервових закінчень мого тіла (й душі!) відчуваю мову - а саме аспект тематико-стилістичний (візьму на себе нахабство назвати це так, антимовознавчо), що на другий план самі по собі відходять технічні моменти. Мені колись один поважний київський Дядько відкрив таку істину,що, мовляв, у поета обов"язково мусить бути відмінний редактор : так, наприклад, як визнавав сам великий російський поет, Єсеніна-генія не було б, якби не його гарний, талановитий редактор.Однак, не подумайте, що я зовсім відмовляюсь від критично-редакторської оцінки своїх віршів. Навпаки! Але, повірте, дуже ціную ваші думки з приводу, як і ваші оцінки.
Іще раз дякую всім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 20:34:33 ]
Талановитих редакторів не буває, тому що редактор - це професія, а поет - це покликання, це фатум. Тож ваш вірш мені подобається не за прискіпливе редагування ( що потрібно!), а за його поетичні надбання, цілком автентичні і неповторні.