ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
3. Добрий пастир
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Сонце
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Базарська трагедія листопада 1921 року
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Не клич мене
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
* * *
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Свої - чужі
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
* 135 *
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями

Юхим Семеняко
2026.07.09 09:25
надіянадиво
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.

Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,

С М
2026.07.09 09:15
Рокі Ракун (The Beatles)
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал

Віктор Кучерук
2026.07.09 07:18
* * *
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит

Роксолана Вірлан
2026.07.09 03:55
Готель ' Каліфорнія
Летовиська душа - наскрізний протяг,
твій запізнілий - з-поміж хмар - літак.
- Привіт. Це ж ти!
- Ну, звісно, ж я - та годі
стояти тут - ходім усім увспак.

А потім ще було: і раллі й кросинг,
і казино, і казинаки, і..

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то

Тетяна Левицька
2026.07.08 13:08
Не ловіть мене
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.

хома дідим
2026.07.08 10:43
* 134 *
на третій день ізранку лишившись врешті-решт на самоті відчиняє вікна знімає покривала із дзеркал запалює ароматичні палички · ставить чайник на газ відкриває закриває холодильник їсти не хочеться · хочеться якомога ретельніше вимити холодильник · після ч

Віктор Кучерук
2026.07.08 06:57
* * *
Проганяю ілюзії,
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.

Катерина Савельєва
2026.07.08 00:50
Поспiшай
Серед гiр заховавшись вiд свiту,
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.

Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталка Білецька (1981) / Вірші

 ***

Відбувається день : не збагнути тобі і мені,
не відкрити крізь призму повітря і скла, і льоду...
Тоскно жовкне троянда на глиняному вікні.
Повертається сонце, як завжди, чомусь зі Сходу.
Я вивчаю слова – ті, що відала тисячі літ.
Юні літери слів практикуються з мого недбальства.
І рипить на столі, як папір, недописаний світ.
І стікає вода світових океанів на пальці. –
То за вікнами дощ. Як непрошений свідок чи гість,
притулився волоссям до тіла промерзлого хати,
став і слухає день, наче хтось йому відповість,
звідки все.
Та і нікому відповідати.





Найвища оцінка Олесь Холодний 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-24 13:27:57
Переглядів сторінки твору 5554
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.909 / 5.58  (4.771 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 4.804 / 5.5  (4.782 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2009.01.03 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 13:52:40 ]
Вірш мені подобається, ось тільки, перепрошую за нахабство, останній рядок наводить на деякі роздуми? "Та"? Може трохи логічніше "невже", "але", чи там ще щось? Наприклад, якщо залишити "та", то замість " і нікому" щось інше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-04-24 15:20:44 ]
Доброго дня шановним критикам!
Спробую висловити своє міркувння щодо отриманого зауваження.
Якщо ставити питання "невже" - як на мене, втрачається загальна таємниця світоіснування та повіданого у вірші. Питання під кутом "невже" в даному контексті звучить надто риторично (принаймні, мені так вчувається).Тому цей варіант однозначно відпадає.
Сполучник "але" - це категоричне заперечення, і, у такий спосіб, губиться загальний сенс тексту, адже створюється враження, що автор/лір.герой(-їня) від початку ЗНАВ природу дня, сутність побутування світу і лукаво приховував від усіх цю інформацію, аби у фіналі вивищитись НАД (уловлюєте?).
Чесно кажучи, цей останній рядок (разом із самим віршем, звісно!) "жив" у шухлядці під двома ймовірними своїми варіаціями-інкарнаціями: одна - представлена мною вище, інша ж - мусила б мати вигляд на кшталт "та й нема кому відповідати". Думалось, з приводу збереження звукової мелодики тексту, 2-ий варіант тяжіє до народного (може, дійсно такого, що більш відповідає ознакам і принципам евфонії?)...
Утім, щиро дякую за увагу до тексту, комент та критичну пропозицію. Обіцяю обов"язково замислитись детальніше над висловленим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 15:46:14 ]
Цікаво що було спочатку: вірш неписано з "Та" чи роздумування і пояснення собі чому саме "та" підходить краще? Думаю, що писалося не думаючи про це. І, як на мене, виправдано. "Та" - однозначно краще. Прекрасна поезія, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 16:39:26 ]
А мені цей вірш більше сподобався образністю ніж попередній!
Клас! Дуже живо сприймається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-04-24 18:46:55 ]
А мені сподобалось набільше закінчення 2) "та нема кому відповідати" Досить дуалістично і все інше теж :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-04-25 12:01:28 ]
Хороший, сильний вірш, що навіває безліч думок, про які хочеться думати насамоті - у той дощ, коли нікому відповідати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2007-04-25 20:53:06 ]

Доброго вечора, панове! Перш за все, дякую за теплі слова, присвячені моїм рядкам! Знаєте, (а ви це знаєте, як ніхто!),коли те, що тобою "видихнуте" знаходить відгуки чи-то спільні настроєво-емоційні нотки в людських душах, то, думається, стають абсолютно нейтральними і всілякі там премії, і звання, і посади, оскільки найвища оцінка для митця - це отакі-ось слова, як я їх сьогодні прочитала.
Пане Олесю, я так собі думаю, що, коли пишу, настільки тонко - на рівні всіх нервових закінчень мого тіла (й душі!) відчуваю мову - а саме аспект тематико-стилістичний (візьму на себе нахабство назвати це так, антимовознавчо), що на другий план самі по собі відходять технічні моменти. Мені колись один поважний київський Дядько відкрив таку істину,що, мовляв, у поета обов"язково мусить бути відмінний редактор : так, наприклад, як визнавав сам великий російський поет, Єсеніна-генія не було б, якби не його гарний, талановитий редактор.Однак, не подумайте, що я зовсім відмовляюсь від критично-редакторської оцінки своїх віршів. Навпаки! Але, повірте, дуже ціную ваші думки з приводу, як і ваші оцінки.
Іще раз дякую всім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 20:34:33 ]
Талановитих редакторів не буває, тому що редактор - це професія, а поет - це покликання, це фатум. Тож ваш вірш мені подобається не за прискіпливе редагування ( що потрібно!), а за його поетичні надбання, цілком автентичні і неповторні.