ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Рту Рту (1996) / Поеми

 Спека (частина перша)
Я помру сьогодні вночі
Й полечу далеко на зорі,
Щоб керувати світом.
Щоб керувати світом, буду сидіти
На оргазмах душ,
Які приймали мертвий душ.
Вогонь літатиме знизу,
А вода піде крізь темряви призму.
Чорні діри, море чорних дір
Спалить Сонця жир,
Якого мільйони кубометрів,
Що приносять собі жертву.
Фредді рахує, Фредді співає,
Щоб поглинути в собі пекло Майя.
Розщепнуті ядра
Грають між собою в нарди,
Змінюють святі кадри,
Співають ісламські мантри.
Чуєш це?
Це літає воскреслий Че.
Крізь стелю літають акваланги
І Ванга.
Війна перемогла війну,
Вічна пам'ять не знає сутність свою.
Чуєш краєвиди?
Хтось не може більше жити.
"Blue Jay Way"
Наспівує бог війни Арей.
Капс-лок не вимкнений,
Бог хоче полинути
В живіт мертвих радж.
It's all too much.
Я помираю
Без солі й раю.
Махатма любить м'ясо.
Воно нещасне. Він нещасний.
Відчуваєш дикі погляди?
Я — поле незоране.
А колись капелюх був живим
І проходив крізь чорний млин.
Світло в моєму животі,
Помирають князі молоді.
Хтось бреше собі,
Що переможе на війні.
— Батьку! — Так, сину?
— Я тебе ніколи не покину.
Мамо,
Мені тебе так мало.
Покажіть мені Рай!!!
I me mine, I me mine, I me mine.
Шум цигарок без ментолу,
Самознищення без ТОЛу,
Психоделіка без бітлів.
Килим. Смерть. Львів.
Теорія струн,
Сенс рун,
Мухаммеда життя —
Мене нема.
ЧОМУ ДАЛЕКО ЦЕЙ ЧОРТІВ РАЙ?
Ask me why.
Мене трясе, мене трясе, мене трясе:
Чайник не знайде себе.
— Мамо, обійми мене!
— Сину, я боюся: там хтось живе.
Двері across the Universe
Хто відкриє, як не перс?
Так, так, так!
Ні, не кажи так!
Мертві плавають у морі.
Are you going to listen to my story?
— О так, дівчинко, зроби це, не бійся.
— I don't want to listen to your story mister.
Я потону в чайному листку,
Який дадуть фраєристому бику.
О моя доле,
Випий-но білої коли
З кольором лайна.
Не хочеш веселих штучок, ага?
Попіл з чорнила.
Обмін відбудеться для тебе, мила.
36,37,40 — полетіли вниз!
Сер, цей повелитель шторму собачу кістку згриз.
О чорт, нікуди я не піду.
Золоті дзвони в моїх очах — що я зроблю?
This is my danger, this is your danger.
Just imagine,
Imagine,
Imagine there's no heaven.
'Cause this is your level.
Ніжка стільця
З'їдає тіла.
Моя рука?
Її нема.
Нічого нема, повір.
My fear is your fear.
Є підсвідомість тільки:
Спільна для чоловіка й жінки.
Just believe.
Хто тут жив?!
Немає більше сил.
Хто їв з моєї тарілки?!
Хто зламав кольорові гілки?!
Діти мертвого озера
Зжирають живого позера.
— І хто тепер тут лузер?
— Сховай-но своє пузо.
Будеш милий і рубатимеш ґрайндкор,
When you're sixty-four.
Срібний молот Максвелла
Вбиває Рассела.
Хтось комусь закон зажав.
ALL TOGETHER NOW!
No man,
There's no heaven.

2014




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-01-03 02:42:22
Переглядів сторінки твору 736
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.27 19:19
Автор у цю хвилину відсутній