ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Рту Рту (1996) / Поеми

 Спека (частина перша)
Я помру сьогодні вночі
Й полечу далеко на зорі,
Щоб керувати світом.
Щоб керувати світом, буду сидіти
На оргазмах душ,
Які приймали мертвий душ.
Вогонь літатиме знизу,
А вода піде крізь темряви призму.
Чорні діри, море чорних дір
Спалить Сонця жир,
Якого мільйони кубометрів,
Що приносять собі жертву.
Фредді рахує, Фредді співає,
Щоб поглинути в собі пекло Майя.
Розщепнуті ядра
Грають між собою в нарди,
Змінюють святі кадри,
Співають ісламські мантри.
Чуєш це?
Це літає воскреслий Че.
Крізь стелю літають акваланги
І Ванга.
Війна перемогла війну,
Вічна пам'ять не знає сутність свою.
Чуєш краєвиди?
Хтось не може більше жити.
"Blue Jay Way"
Наспівує бог війни Арей.
Капс-лок не вимкнений,
Бог хоче полинути
В живіт мертвих радж.
It's all too much.
Я помираю
Без солі й раю.
Махатма любить м'ясо.
Воно нещасне. Він нещасний.
Відчуваєш дикі погляди?
Я — поле незоране.
А колись капелюх був живим
І проходив крізь чорний млин.
Світло в моєму животі,
Помирають князі молоді.
Хтось бреше собі,
Що переможе на війні.
— Батьку! — Так, сину?
— Я тебе ніколи не покину.
Мамо,
Мені тебе так мало.
Покажіть мені Рай!!!
I me mine, I me mine, I me mine.
Шум цигарок без ментолу,
Самознищення без ТОЛу,
Психоделіка без бітлів.
Килим. Смерть. Львів.
Теорія струн,
Сенс рун,
Мухаммеда життя —
Мене нема.
ЧОМУ ДАЛЕКО ЦЕЙ ЧОРТІВ РАЙ?
Ask me why.
Мене трясе, мене трясе, мене трясе:
Чайник не знайде себе.
— Мамо, обійми мене!
— Сину, я боюся: там хтось живе.
Двері across the Universe
Хто відкриє, як не перс?
Так, так, так!
Ні, не кажи так!
Мертві плавають у морі.
Are you going to listen to my story?
— О так, дівчинко, зроби це, не бійся.
— I don't want to listen to your story mister.
Я потону в чайному листку,
Який дадуть фраєристому бику.
О моя доле,
Випий-но білої коли
З кольором лайна.
Не хочеш веселих штучок, ага?
Попіл з чорнила.
Обмін відбудеться для тебе, мила.
36,37,40 — полетіли вниз!
Сер, цей повелитель шторму собачу кістку згриз.
О чорт, нікуди я не піду.
Золоті дзвони в моїх очах — що я зроблю?
This is my danger, this is your danger.
Just imagine,
Imagine,
Imagine there's no heaven.
'Cause this is your level.
Ніжка стільця
З'їдає тіла.
Моя рука?
Її нема.
Нічого нема, повір.
My fear is your fear.
Є підсвідомість тільки:
Спільна для чоловіка й жінки.
Just believe.
Хто тут жив?!
Немає більше сил.
Хто їв з моєї тарілки?!
Хто зламав кольорові гілки?!
Діти мертвого озера
Зжирають живого позера.
— І хто тепер тут лузер?
— Сховай-но своє пузо.
Будеш милий і рубатимеш ґрайндкор,
When you're sixty-four.
Срібний молот Максвелла
Вбиває Рассела.
Хтось комусь закон зажав.
ALL TOGETHER NOW!
No man,
There's no heaven.

2014




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-01-03 02:42:22
Переглядів сторінки твору 776
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.27 19:19
Автор у цю хвилину відсутній