Поговоримо про правду? Правда - доволі специфічна річ: вона буває грубою та делікатною, прямою та завуальваною, її говорять і мовчать. Однак, я вважаю, що найпрекраснішою правда є тоді, коли вона проста.
Гарні слова не роблять правду кращою, а гарна правда не робить кращим світ. Найважливіші слова завжди говоряться просто, бо вони щирі. Їм не потрібні пафосні монологи, лише кількох слів, що будуть зрозумілі кожному, може вистачити, щоб передати всю суть. Усе інше – нічого не варта балаканина. І поки письменники всіх рангів та рівнів ховають у метрових гобеленах нитки істини, людство найбільше цінує звичайне біле полотно, в якому, проте, немає фальші. Правда безсмертна. Вона живе, хоч люди помирають, тож істота смертна змінити її не зможе. Людина здатна лише стояти за свою правду, виборюючи її з-поміж порожніх та перебреханих потоків інформації. І саме велика правда і маленькі люди, що її бережуть, і вберігають світ від хаосу.
Однак, хоч висновок і є доволі очевидним, ось вам така істина: всі ми любимо правду і ненавидимо циніків, котрі нам її кажуть. Цьому легко знайти пояснення, бо хоч і не треба правду говорить цвітасто, та всі ми дуже вже любимо квіти.