Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.16
07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
2026.02.15
23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
2026.02.15
17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
2026.02.15
16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
2026.02.15
15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
2026.02.15
14:17
Із Леоніда Сергєєва
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.
Теща:
Що оце?
Тесть:
2026.02.15
11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.
Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить
2026.02.15
10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі!
В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!»
Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур.
Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква
2026.02.14
19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2026.02.14
15:38
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
2026.02.14
11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
2026.02.14
11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
2026.02.14
11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
2026.02.14
10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
2026.02.14
07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.
2026.02.13
22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*
Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*
Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.14
2026.02.05
2026.02.03
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Комбінаторна поезія
Анаграми 2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Анаграми 2
* * *
Тамаро,
Отарам –
Аматор,
А ротам –
Аромат;
А торам,
А ортам –
Мара то.
* * *
Комора –
А мокро;
Морока –
А морок.
О, раком
Комар! О,
Корма! О,
Мокра! О,
Кармо! О,
Марко! О,
Рамко! О,
Рам око!
* * *
То комара
Та комора.
О, кора там –
Морока та;
А мокрота
Ота рокам.
* * *
Втомила
Ти – волам
То, вилам
Молитва;
Воли там,
Лов мита –
Там лови;
Та ловим,
То валим;
Та молив
Там олив
Атом вил,
А тло – мив.
* * *
Ротонда,
Нора, дот
Та рондо –
Торнадо;
Дон отар
Та донор –
То народ.
* * *
Ремонт:
Монтер –
Терном,
Ментор –
Треном.
* * *
Еталон,
А не тло;
Етанол,
А не лот;
Не атол,
Але тон,
А не тол.
* * *
Краса, лінь,
Рінь, ласка,
Канар сіль,
Лань, сірка,
Карась, Ніл –
Сакральні.
* * *
Бродила –
Дробила;
Родила б –
Дорила б.
Рало диб
Дало риб
До барил;
Ридало б –
Радило б:
Роби лад.
* * *
В кіно –
Вікно;
В ікон –
Вінок
Вікон.
* * *
Рів я,
І – в яр;
Вір: я –
Явір
Ярів.
* * *
Я – ом,
Ямо
Моя:
О, ям
Ом я –
Мяо!
Ом – одиниця вимірювання електричного опору. Названа на честь німецького фізика Георга Ома (1789–1854).
Мяо – народність, що проживає в Південно-Східній Азії (Китай, В’єтнам, Таїланд, Лаос); а також представник даної народності.
* * *
Я сам –
Ас ям.
* * *
Барліг –
Раб ліг:
Гріла б
Граблі.
* * *
“До!” – реве
Дерево;
“О, брила!” –
Барило;
“Я рів!” – явір;
“Я мак!” – ямка;
“Я лубок!” – яблуко;
“Я село!” – оселя;
“Я гарна!” – яранга;
“Я худа!” – ядуха;
“Я не лев!” – левеня;
“Я не лис!” – лисеня.
* * *
Кліка калік;
Докір дірок,
Вінок вікон;
Відро довір;
Двері відер;
Вага агав;
Брила барил;
Диво води;
Ідол долі;
Вуста ставу;
Ярмо моря;
Явір ярів;
Ріки ікри;
Роги гори;
Вібратор рота, брів.
Тамаро,
Отарам –
Аматор,
А ротам –
Аромат;
А торам,
А ортам –
Мара то.
* * *
Комора –
А мокро;
Морока –
А морок.
О, раком
Комар! О,
Корма! О,
Мокра! О,
Кармо! О,
Марко! О,
Рамко! О,
Рам око!
* * *
То комара
Та комора.
О, кора там –
Морока та;
А мокрота
Ота рокам.
* * *
Втомила
Ти – волам
То, вилам
Молитва;
Воли там,
Лов мита –
Там лови;
Та ловим,
То валим;
Та молив
Там олив
Атом вил,
А тло – мив.
* * *
Ротонда,
Нора, дот
Та рондо –
Торнадо;
Дон отар
Та донор –
То народ.
* * *
Ремонт:
Монтер –
Терном,
Ментор –
Треном.
* * *
Еталон,
А не тло;
Етанол,
А не лот;
Не атол,
Але тон,
А не тол.
* * *
Краса, лінь,
Рінь, ласка,
Канар сіль,
Лань, сірка,
Карась, Ніл –
Сакральні.
* * *
Бродила –
Дробила;
Родила б –
Дорила б.
Рало диб
Дало риб
До барил;
Ридало б –
Радило б:
Роби лад.
* * *
В кіно –
Вікно;
В ікон –
Вінок
Вікон.
* * *
Рів я,
І – в яр;
Вір: я –
Явір
Ярів.
* * *
Я – ом,
Ямо
Моя:
О, ям
Ом я –
Мяо!
Ом – одиниця вимірювання електричного опору. Названа на честь німецького фізика Георга Ома (1789–1854).
Мяо – народність, що проживає в Південно-Східній Азії (Китай, В’єтнам, Таїланд, Лаос); а також представник даної народності.
* * *
Я сам –
Ас ям.
* * *
Барліг –
Раб ліг:
Гріла б
Граблі.
* * *
“До!” – реве
Дерево;
“О, брила!” –
Барило;
“Я рів!” – явір;
“Я мак!” – ямка;
“Я лубок!” – яблуко;
“Я село!” – оселя;
“Я гарна!” – яранга;
“Я худа!” – ядуха;
“Я не лев!” – левеня;
“Я не лис!” – лисеня.
* * *
Кліка калік;
Докір дірок,
Вінок вікон;
Відро довір;
Двері відер;
Вага агав;
Брила барил;
Диво води;
Ідол долі;
Вуста ставу;
Ярмо моря;
Явір ярів;
Ріки ікри;
Роги гори;
Вібратор рота, брів.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
