ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.

Ірина Вовк
2026.10.03 10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» або «…остання мить ПОМПЕЇ…» …І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,

Віктор Кучерук
2026.10.03 06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих

Артур Курдіновський
2026.10.03 00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.

Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри

В Горова Леся
2026.10.02 21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.

хома дідим
2026.10.02 21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би

Володимир Мацуцький
2026.10.02 20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження») У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,

Ольга Садкова
2026.10.02 20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.

Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»

А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?

Вячеслав Руденко
2026.10.02 16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!

У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,

Борис Костиря
2026.10.02 13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.

Тетяна Левицька
2026.10.02 10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло

Віктор Кучерук
2026.10.02 06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Шевченко і я. Маленька сюрреалістична поема
Поема перемогла на конкурсі “І мене в сім”ї великій...” Спілки літераторів Славутич, перше місце, березень 2016 р.

Тюльпани Афгану... Мов кров... Дивина...
Весна в чужім краї... Я хворий... Весна...
Торкаючи ранню свою сивину
Я марю в пітьмі хворобливого сну...
.........................................................
Не наша країна... Не наша війна...
Ось книжка, що мов дорогий експонат...
Її в госпітальній книгарні узяв -
Шевченків "Кобзар"... Цілий день я читав...
Склонився над постіллю хтось уночі...
Невже санітар... Ні... хтось інший... Мовчить...
...Посвячених маса, як гинув Амін...
І... голос Тараса я чую в пітьмі-
- Що брате солдате? Нелегко тобі?
Народ, що затятий в своїй боротьбі
За землю, за волю, за віру свою,
Довіку ніхто не здолає в бою.
Невільні Імперії Воїни Ночі...
Ми в інші часи помандруємо, хочеш?
Дай, руку, солдате! Ми підемо нині
Туди, де димиться земля України,
Де буде Імперії "Чорний квадрат"
Також зазіхати на ласий цей шмат,
Як- ось зазіхає... Як- он зазіхав...
Як ти, у казахських степах я страждав,
І думка єдина... І мара єдина...
Чи знову побачу тебе, Україно?
Нещасна Вкраїна... Загони рабів
Вже скільки раз нищили волю тобі...
І зовнішні чари... І внутрішні чвари...
-То сядемо й чаю міцного заварим,
І будем зі смутком співати сумні
Ми ще Коліївщини давні пісні,
І в серці твоїм обірветься струна...
Сльозою проллється вже котра весна,
Бо десь покриває туман а чи дим
Священного краю покинутий Дім...
Бо десь-таки знову приховану Волю
Лукавий Микола пускає по колу...
-Бо досі немає вас там, Гайдамаки,
Де любу Вітчизну терзають собаки...
Отямся з відчАю! Бо- БУДЕМО ЖИТЬ!
Дай чаю! Та руки мені розв"яжи,
Що зв"язані в мене з одвічних часів,
Бо дуже ненависть шалена до псів,
Що тільки жирують, і крАдуть, і п"ють,
І землю, що РАЄМ я звав, продають...
Шо? Зв"язані руки у тебе й у мене?
Цей шал... Шаленіти... Шаленство... Шалене...
Шиплю... Чи то дихання в мене звело?..
Тарасе! Можливо тебе й не було
Отут, біля мене, в останній мій час...
Та жити шалено жадаю, Тарас!..
Бо я повернусь із печального краю
Додому. До неньки- Вкраїни. До Раю!
Щоб Дім цей потрохи хоч Раєм ставав...
........................................................
...Я вижив. Бо я тобі клятву давав.

29. 02. 2016. Ніч...


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Св. №116030809783

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-03-08 18:35:56
Переглядів сторінки твору 4400
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-09 15:57:22 ]
Читаю Вас, Сокольнику, читаю...
Вітаю з хорошим твором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-09 16:38:12 ]
Ну да, ну да... А знаєте, я трохи скучив за Вами і за нашими бесідами))) Хочете- вірте, хочете- ні. Ну, як вже така от "оказія" вийшла, розкажу про один маленький такий взірець літ. корупції в Україні (ви ж згодні з фактом її існування, надіюсь?))
Я потім ще повернусь до цієї теми неодмінно.
Без імен...
Ось на одному сайті такий мені лист в пошту

Доброго дня) я пробую створити поетичний сайт. якщо є бажання, можу зробити Вам сторінку, для цього надішліть біографію на 500-1 000 символів без пробілів, можна і менше... Фото - за бажанням. Тоді зможете бути в списку авторів і публікуватись)
Мені не надто й треба було, та як просять- ну, добре, не питання...
Трохи згодом (Дехто, не до ночі, зайшов туди) інший лист
Вибачте, Сергію, але я змушена видалити Вашу сторінку із "За межами", у зв"язку з численними скаргами на Вас. Без образ.
Ну як? Якщо це сайт для поезії (а саме поезію я і думав викладати, як тут викладаю, яук скрізь)- то до чого тут якісь особисті вподобання і інтриги?
Тут навіть не зрозумієш, хто бридкіше себе показав- той, хто дав вказівку, чи той, хто її виконав. Бо якщо редактор одразу "лягає" під чиїсь вказівки- що ж це за редактор? Ну, а особиста неприязнь, перелита в дешеві інтрижки- яке це все має відношення до літератури?
добре. Я до цього повернусь не зараз і не тут. Я захворів, Ларисо. Доречі, саме в містичну ніч 29. 02, коли написав поему. Наче куля догнала з тих часів. Проте я скоро одужаю.
І чому мені приємна зустріч з Вами?Мабуть тим, що містики в моєму житті ну аж надто багато)))
З минулим Святом 8 Березня Вас)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-10 09:33:48 ]
Відносно того, що Вас запросили-видалили. Радійте, що небайдужий до Вас поетичний світ))) Не всіх так читають, як Вас, не на всіх авторів так емоційно реагують.
Пилюкою не припадуть Ваші твори точно.
Ви все такі ж містично-поетичні, не зраджуєте собі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-11 17:51:18 ]
Поема (от щойно довідався) перемогла на конкурсі https://www.facebook.com/hashtag/%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F?source=feed_text&story_id=1556157208046803
Це показує, що не все так безнадійно- погано і так заангажовано. Тим більше бажання викорінити скверну, цю бридку язву)
Так, те, що Ви пишете- правильно. Згоден.
Тільки до чого тут теза, що мої твори не припадуть пилюкою (не припадуть. Запевняю))) до факту корупції, який існує сам по собі, абсолютно незалежно від мене? Ви ж розумієте- я маю далеко НЕ ЛИШЕ ЦЕЙ ЕПІЗОД у списку цих бридких фактів. Цей маленький приклад я навів лише тому, що він має відношення до мене, себто що хочу, те і роблю з цим (юридично бездоганно). Є й інші... Не зараз, не зараз... То ж- ПОЗДОРОВЛЕННЯ ПРИЙМАЮ, Ларисо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-11 23:41:25 ]
Вітаю!
Приємно, коли оцінюють гарно. Радію за Вас і за Ваших читачів, Серго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-13 12:33:57 ]
Ото ж. Я ж український акин, Ларисо))) Що хочу (бачу), те й оспівую))) Он, в іншій темі виклав днесь. Бо схема ЯК (насправді- ЩО) співать акинам, вже у скількох бажання до співу відбила назавжди. Не мені Вам розказувати. Самі знаєте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2016-03-09 22:20:54 ]
Земля України стільки разів димилась… вірніше буде сказати, що не димилась вона лишень короткі проміжки часу… Жодне покоління не прожило, не сплачуючи своєї данини за втрачену волю… Ви дуже добре розкрили тему, Серго.
«Народ, що затятий в своїй боротьбі
За землю, за волю, за віру свою,
Довіку ніхто не здолає в бою.»
На жаль, у наш час ми маємо справу не з «Невільними Імперії Воїнами Ночі...», а з цілком свідомими її поборниками. І з засиллям «внутрішніх гнид». А «І зовнішні чари... І внутрішні чвари...» - то урок, котрий ми ніяк не вивчимо, хоча б уже час… як ви добре зібрали все це у єдину картину…
Спіткнулася на «І думка єдина... І мара єдина...» - здається, у «мара» наголос має бути на другому складі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-11 18:05:49 ]
Спасибі, Таню) Ви абсолютно праві) Можете мене поздоровити- вірш переміг на конкурсі від Спілки Літераторів Славутич. Ось щойно)))