ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.25 07:21
* * *
Нема підстав, як і причин,
Клясти погоду, -
Бажане сонце з-за хмарин
Завжди виходить.
Невдовзі вітер віднесе
Важкі хмарини
І стане чистим небо все,
Як і донині.

Артур Курдіновський
2026.07.24 23:28
На перехресті (сонет)
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.

Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,

М Менянин
2026.07.24 18:11
Загарбницька проза
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Батьку збуджених спільнот
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія - вона така...
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
Лімерики наступного блогера СМ
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Світлові стовпи
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Рукокрилі
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
***
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Злостивий
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
* 151 *
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
* * *
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
Лімерики 8
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Спогади старих бандерівців
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Ім'я
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що, чи падишах убив мене,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Шевченко і я. Маленька сюрреалістична поема
Поема перемогла на конкурсі “І мене в сім”ї великій...” Спілки літераторів Славутич, перше місце, березень 2016 р.

Тюльпани Афгану... Мов кров... Дивина...
Весна в чужім краї... Я хворий... Весна...
Торкаючи ранню свою сивину
Я марю в пітьмі хворобливого сну...
.........................................................
Не наша країна... Не наша війна...
Ось книжка, що мов дорогий експонат...
Її в госпітальній книгарні узяв -
Шевченків "Кобзар"... Цілий день я читав...
Склонився над постіллю хтось уночі...
Невже санітар... Ні... хтось інший... Мовчить...
...Посвячених маса, як гинув Амін...
І... голос Тараса я чую в пітьмі-
- Що брате солдате? Нелегко тобі?
Народ, що затятий в своїй боротьбі
За землю, за волю, за віру свою,
Довіку ніхто не здолає в бою.
Невільні Імперії Воїни Ночі...
Ми в інші часи помандруємо, хочеш?
Дай, руку, солдате! Ми підемо нині
Туди, де димиться земля України,
Де буде Імперії "Чорний квадрат"
Також зазіхати на ласий цей шмат,
Як- ось зазіхає... Як- он зазіхав...
Як ти, у казахських степах я страждав,
І думка єдина... І мара єдина...
Чи знову побачу тебе, Україно?
Нещасна Вкраїна... Загони рабів
Вже скільки раз нищили волю тобі...
І зовнішні чари... І внутрішні чвари...
-То сядемо й чаю міцного заварим,
І будем зі смутком співати сумні
Ми ще Коліївщини давні пісні,
І в серці твоїм обірветься струна...
Сльозою проллється вже котра весна,
Бо десь покриває туман а чи дим
Священного краю покинутий Дім...
Бо десь-таки знову приховану Волю
Лукавий Микола пускає по колу...
-Бо досі немає вас там, Гайдамаки,
Де любу Вітчизну терзають собаки...
Отямся з відчАю! Бо- БУДЕМО ЖИТЬ!
Дай чаю! Та руки мені розв"яжи,
Що зв"язані в мене з одвічних часів,
Бо дуже ненависть шалена до псів,
Що тільки жирують, і крАдуть, і п"ють,
І землю, що РАЄМ я звав, продають...
Шо? Зв"язані руки у тебе й у мене?
Цей шал... Шаленіти... Шаленство... Шалене...
Шиплю... Чи то дихання в мене звело?..
Тарасе! Можливо тебе й не було
Отут, біля мене, в останній мій час...
Та жити шалено жадаю, Тарас!..
Бо я повернусь із печального краю
Додому. До неньки- Вкраїни. До Раю!
Щоб Дім цей потрохи хоч Раєм ставав...
........................................................
...Я вижив. Бо я тобі клятву давав.

29. 02. 2016. Ніч...


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Св. №116030809783

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-03-08 18:35:56
Переглядів сторінки твору 4328
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-09 15:57:22 ]
Читаю Вас, Сокольнику, читаю...
Вітаю з хорошим твором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-09 16:38:12 ]
Ну да, ну да... А знаєте, я трохи скучив за Вами і за нашими бесідами))) Хочете- вірте, хочете- ні. Ну, як вже така от "оказія" вийшла, розкажу про один маленький такий взірець літ. корупції в Україні (ви ж згодні з фактом її існування, надіюсь?))
Я потім ще повернусь до цієї теми неодмінно.
Без імен...
Ось на одному сайті такий мені лист в пошту

Доброго дня) я пробую створити поетичний сайт. якщо є бажання, можу зробити Вам сторінку, для цього надішліть біографію на 500-1 000 символів без пробілів, можна і менше... Фото - за бажанням. Тоді зможете бути в списку авторів і публікуватись)
Мені не надто й треба було, та як просять- ну, добре, не питання...
Трохи згодом (Дехто, не до ночі, зайшов туди) інший лист
Вибачте, Сергію, але я змушена видалити Вашу сторінку із "За межами", у зв"язку з численними скаргами на Вас. Без образ.
Ну як? Якщо це сайт для поезії (а саме поезію я і думав викладати, як тут викладаю, яук скрізь)- то до чого тут якісь особисті вподобання і інтриги?
Тут навіть не зрозумієш, хто бридкіше себе показав- той, хто дав вказівку, чи той, хто її виконав. Бо якщо редактор одразу "лягає" під чиїсь вказівки- що ж це за редактор? Ну, а особиста неприязнь, перелита в дешеві інтрижки- яке це все має відношення до літератури?
добре. Я до цього повернусь не зараз і не тут. Я захворів, Ларисо. Доречі, саме в містичну ніч 29. 02, коли написав поему. Наче куля догнала з тих часів. Проте я скоро одужаю.
І чому мені приємна зустріч з Вами?Мабуть тим, що містики в моєму житті ну аж надто багато)))
З минулим Святом 8 Березня Вас)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-10 09:33:48 ]
Відносно того, що Вас запросили-видалили. Радійте, що небайдужий до Вас поетичний світ))) Не всіх так читають, як Вас, не на всіх авторів так емоційно реагують.
Пилюкою не припадуть Ваші твори точно.
Ви все такі ж містично-поетичні, не зраджуєте собі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-11 17:51:18 ]
Поема (от щойно довідався) перемогла на конкурсі https://www.facebook.com/hashtag/%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F?source=feed_text&story_id=1556157208046803
Це показує, що не все так безнадійно- погано і так заангажовано. Тим більше бажання викорінити скверну, цю бридку язву)
Так, те, що Ви пишете- правильно. Згоден.
Тільки до чого тут теза, що мої твори не припадуть пилюкою (не припадуть. Запевняю))) до факту корупції, який існує сам по собі, абсолютно незалежно від мене? Ви ж розумієте- я маю далеко НЕ ЛИШЕ ЦЕЙ ЕПІЗОД у списку цих бридких фактів. Цей маленький приклад я навів лише тому, що він має відношення до мене, себто що хочу, те і роблю з цим (юридично бездоганно). Є й інші... Не зараз, не зараз... То ж- ПОЗДОРОВЛЕННЯ ПРИЙМАЮ, Ларисо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-11 23:41:25 ]
Вітаю!
Приємно, коли оцінюють гарно. Радію за Вас і за Ваших читачів, Серго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-13 12:33:57 ]
Ото ж. Я ж український акин, Ларисо))) Що хочу (бачу), те й оспівую))) Он, в іншій темі виклав днесь. Бо схема ЯК (насправді- ЩО) співать акинам, вже у скількох бажання до співу відбила назавжди. Не мені Вам розказувати. Самі знаєте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2016-03-09 22:20:54 ]
Земля України стільки разів димилась… вірніше буде сказати, що не димилась вона лишень короткі проміжки часу… Жодне покоління не прожило, не сплачуючи своєї данини за втрачену волю… Ви дуже добре розкрили тему, Серго.
«Народ, що затятий в своїй боротьбі
За землю, за волю, за віру свою,
Довіку ніхто не здолає в бою.»
На жаль, у наш час ми маємо справу не з «Невільними Імперії Воїнами Ночі...», а з цілком свідомими її поборниками. І з засиллям «внутрішніх гнид». А «І зовнішні чари... І внутрішні чвари...» - то урок, котрий ми ніяк не вивчимо, хоча б уже час… як ви добре зібрали все це у єдину картину…
Спіткнулася на «І думка єдина... І мара єдина...» - здається, у «мара» наголос має бути на другому складі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-11 18:05:49 ]
Спасибі, Таню) Ви абсолютно праві) Можете мене поздоровити- вірш переміг на конкурсі від Спілки Літераторів Славутич. Ось щойно)))