Можливо й так, Юрію. У кожного свої роздуми на цю тему)

Вже)))

Яка ніша, Ярославе, не лякайте)) То мої спогади про один випадок, коли мені здалося, що граюсь з чимось м'яким і пухнатим, а як побачила в повний зріст, то тишком-нишком заднім ходом - і в нірку))

Ніша не для миші, а для Вас, творчої особистості. Пишіть і далі байки, непогано вдається. Життєвий досвід пішов на користь!)

Даремно так вважаєте, Ярославе) У мене їх тут викладено свого часу кілька десятків, оригінальних байок і притч))) Ось, наприклад... З "ранніх моїх"
Вуж та Чапель (Байка. Таке ви ще не читали)

Хитрющий- прехитрющий Вуж
Схотів, пролізши крізь болото,
Залізти в хату, та чимдуж
Затято взятись до роботи-

Перекусати хазяїв,
Наїстись сала у коморі,
Спалити наостанок хлів...
Коротше, наробити горя.

Та поки дурень радо ліз,
Від щастя закотивши очі,
Під"ївся Чапель- довгий ніс,
Його сковтнувши серед ночі.

Мабуть, прийшов мені гаплик-
Подумав Вуж, та все ж поліз
Поміж кишками до сідниць,
Щоб вилізти, неначе Глист.

Та файний Чапель- мудрагель
(як довгий ніс, то й довгий розум!)
Сідниці деревом підпер-
А ну, вилазь, якщо ти в змозі!

Так лазив Вуж, туди- сюди,
Аж поки весь перетравився.
І тільки бачили Глисти,
Як Вуж дурний занапастився.
....... ....... ....... .......
Побачить можем паралель-
Коли в чужу залазять хату,
То цих непроханих гостей
Назад не можна випускати.
24.04.2014
Може, викладу щось тут з невикладеного раніше... Добре, нагадали... І гуморески є... "Мистецтвознавець" той же, чи "Ситуація"...

Серго, шановний. Зрозуміла річ, що всього я не зміг прочитати, що за 7 років друкувалося. Але відзначу лише тенденцію - що байок та притч дуже мало було порівняно з іншими жанрами віршованими. Так що пишіть і Ви, і Лариса, і інші автори. Може і я колись візьмуся за це. Гарний поштовх для творчості.)

я писав, Ярославе)

теж))

Ви відмовляєте мені в праві на висловлення своїх думок?)) Отак категорично - "не вигадуйте")
Та ясна річ, Валерію, що ніхто навмисне не закладав тест, на це ще в мене розуму не вистачає. Але Ви гадаєте, що останній рядок не провокативний?

О-о-о, ряди байкарів ростуть, як ряди байкерів!

та в мене лише одна)

а що в ньому провокативного, Ларисо?) (помітив, що Ви трохи не туди потрапили з відповіддю на мій коментар - але то нічого, я зрозумів) )

Дякую, Василю. Так, винятки бувають. Цікаво спостерігати за ними. Дивуватись. Радіти)

Сміюсь. Галина Каранда також сказала, що читати було приємно-цікаво, а вкінці, як мішком по голові)))
Відносно поля "байкового")), то навіть не знаю. Поки не можу в якісь рамки себе запихнути. Пишу, що пишеться - і в тій формі, в якій приходить. Щоб плідно працювати в конкретно задуманому напрямку, потрібно володіти словом і думкою. Поки відчуваю, що вони мною володіють більше)) Якось так. Дякую Вам, Любове. Надзвичай приємно було почути Вас.