ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ

С М
2026.03.20 05:44
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей

Твою машкару

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена

Борис Костиря
2026.03.19 18:14
Я заплутався в сітях дрімучих,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.

Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,

Євген Федчук
2026.03.19 16:57
Сиджу, бувало та дивлюсь новини,
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с

Тетяна Левицька
2026.03.19 16:26
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.

Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Відгомін війни
Образ твору Із хмари вовняний дашок
Навис над садом пеленою.
Під ніжні висвисти пташок
Сумні дощі ідуть весною.

Проста напевне в цьому суть,
Мінором дихає неначе –
Загиблих воїнів несуть
І небо понад ними… плаче.

20.05.7524 р. (Від Трипілля) (2016)

Київ, ботанічний сад




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-05-22 23:07:28
Переглядів сторінки твору 4584
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.163 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.163 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Війна
Автор востаннє на сайті 2026.03.19 23:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 01:24:05 ]
Так... Це смуток...
Гарна річ. Небагатослівна і глибока.
Ось "з мого" про війну...

Війна

Подивись у холодні зіниці війни.
Що у них? Як побачиш- повік не забудеш.
Це безвиході сум, мов наліт сивини.
Це за рідними смуток, мов рана у грудях.
Це з товариша смертю відкритий секрет,
Що безсмертя скінчилось. Його вже не буде.
Шлях до Бога, позначений в зблисках ракет...
І стежина під ними... стежина в нікуди.
Що ти пишеш, коли ти цього не пізнав?
Не вдихав гнІйних ран той тампоновий смуток.
Ти в медроті в палатці сирій не лежав,
Усіма, навіть Богом самим позабутий.
Ні. Війна- це не вірш про веселе життя.
Хоч воно й не без того. І Чарз*... І горілка...
І наказ... За наказом ти втратиш життя.
Чи відкупишся іншим. Війна ж бо оскільки...
Це печаль. Бо не знаєш ти долю свою.
І не скоро вертатись на отчі пороги...
І з губи, що її закусив у бою,
Смак солоний стікає. Твій смак перемоги.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 01:40:09 ]
Дякую, Серго за співтворчість! У мене майже не було війни в житті, тільки трохи - на Майдані, але й того було досить, щоб відчути щось отаке - ліпше вмерти, але не здатись!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 16:51:07 ]
Сильно і щемко, Ярославе. До сліз...
У мене також є коротенький вірш "На могилі воїна".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 01:40:46 ]
Спасибі, дорога Нінеле! Йду читати!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 17:50:16 ]
розгадка Неба...
так, тепер дощі особливі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 01:42:46 ]
Дуже дякую, Любо! Ви вірно відчули. Надто сумною мені видалася ця безнастанно дощова весна в Україні! Неспроста, тому, певно, і виникли ці рядки - через знаки погоди!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-05-23 20:40:24 ]
У нас, в Єрусалимі, травневим дощам тільки пораділи б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 01:54:37 ]
Ми теж раділи, але і трохи сумували через них. Надто вони були частими протягом не лише травня, а й усієї весни. Я радів, зокрема, що нема спопеляючої спеки, як у тропіках, бо ми звикли до помірного клімату на цих широтах. А сум був якийсь особливий. Ось студента відпускав з лекції на похорон товариша в Бердичів. 27 років загиблому - доброволець. Усе ближче горе до кожного в Україні, тому такі й вірші, певно!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-24 00:23:46 ]
плаче захмарене небо... - перегукнулося піснею...

чи не забагато сумнівів у одній строфі: і "напевне", і "неначе" стосовно доволі усталеного образу "дощ = небо плаче"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 02:07:06 ]
Дякую, Галю, за прискіпливість. Добре, коли вірш викликає асоціації певні. Але Ваш натяк на епігонство чи плагіат не спрацьовує, бо в пісні "Плаче захмарене небо" йдеться про те, що "нам зустрічатись не треба" - себто, про нерозділене кохання, а тут зовсім інше - не думаю, що я повинен пояснювати очевидне. А стосовно чи не забагато сумнівів - напевне - це майже ствердження, зокрема. І хіба для однієї строфи може бути забагато, коли думка подається у вигляді версії, ненав"язливо. Може комусь не вистачає тонкості сприйняття, і обов"язково потрібне ствердження, то що ж я можу вдіяти? Я, особисто, дійшов до висновну, що все відносне, як в Енштейна, то нащо тільки стверджувати?! І в новому контексті навіть усталений вислів може по-новому зазвучати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 09:34:10 ]
Дорогий, пане Ярославе! Я здивована такою Вашою бурхливою реакцією на мій коментар. Адже про епігонство і плагіат у ньому не йдеться. Йдеться про моє емоційне асоціативне враження. Так вже влаштована природа сприйняття особою чого б то не було - в основі її лежить принцип "впізнавання". Ми запам'ятовуємо те, про що ми вже знаємо, чи вже десь, колись, чули.
Про те, що "всі слова були уже чиїмись... а ти їх маєш вимовити вперше" теж давно всі знаємо.
Тонкощі подачі автором своєї думки, тонкощі сприйняття читачем, який перепускає авторські слова через себе, - це дуже надтонкі матерії. які можуть і не збігатися у сприйнятті якогось конкретного слова, чи й цілого твору. А в іншому - повністю збігатися. Тоді кажуть, що ті особи "на одній хвилі".
В цьому конкретному випадку ми з Вами виявились на трішки різних хвилях.
Я висловила той прямий зміст, який несуть вжиті мною слова у коментарі. Ви прочитали щось між рядками. Тонкощі сприйняття.....
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-26 13:39:34 ]
Дякую за пояснення, Галю. Можливо, ми справді були на різних хвилях у момент сприйняття цього твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-24 06:47:59 ]
Поезію і поетичність можна і потрібно бачити і знаходити в прозаїчних речах - безкінечні довгі, наприклад, весняні дощі...
Свідки війни, ми також не повинні залишати поза своєю увагою цю болючу тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 02:39:04 ]
Дуже дякую, дорогий Вікторе за розуміння твору! Прикро, коли щораз нову ситуацію пропускають через якісь усталені трафарети чи кліше і виникає якесь зарозуміле несприйняття. Певен, що твоє повчання адресоване не мені!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-13 09:04:00 ]
Актуальний вірш, Ярославе


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-13 09:08:49 ]
Вражаючий вірш, дорогий Ярославе, неймовірний образ!