ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
Черства жінка
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Святополк «Окаянний»
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
Халіна Посвятовска
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
***
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
1962. Сорока (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
* * *
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
* * *
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Виживеш ти!
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Муза сміється
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Думки про нездале – 3
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Читацький щоденник. Сергій Жадан
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
* * *
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
Посмішка скелета
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
Іде Війна --- українська рок-балада
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі

С М
2025.08.22 19:17
На вежі вартовій (The Jimi Hendrix Experience)
”мав би бути вихід ізвідсіль“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Відгомін війни
Образ твору Із хмари вовняний дашок
Навис над садом пеленою.
Під ніжні висвисти пташок
Сумні дощі ідуть весною.

Проста напевне в цьому суть,
Мінором дихає неначе –
Загиблих воїнів несуть
І небо понад ними… плаче.

20.05.7524 р. (Від Трипілля) (2016)

Київ, ботанічний сад




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-05-22 23:07:28
Переглядів сторінки твору 4395
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.163 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.163 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Війна
Автор востаннє на сайті 2025.08.21 23:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 01:24:05 ]
Так... Це смуток...
Гарна річ. Небагатослівна і глибока.
Ось "з мого" про війну...

Війна

Подивись у холодні зіниці війни.
Що у них? Як побачиш- повік не забудеш.
Це безвиході сум, мов наліт сивини.
Це за рідними смуток, мов рана у грудях.
Це з товариша смертю відкритий секрет,
Що безсмертя скінчилось. Його вже не буде.
Шлях до Бога, позначений в зблисках ракет...
І стежина під ними... стежина в нікуди.
Що ти пишеш, коли ти цього не пізнав?
Не вдихав гнІйних ран той тампоновий смуток.
Ти в медроті в палатці сирій не лежав,
Усіма, навіть Богом самим позабутий.
Ні. Війна- це не вірш про веселе життя.
Хоч воно й не без того. І Чарз*... І горілка...
І наказ... За наказом ти втратиш життя.
Чи відкупишся іншим. Війна ж бо оскільки...
Це печаль. Бо не знаєш ти долю свою.
І не скоро вертатись на отчі пороги...
І з губи, що її закусив у бою,
Смак солоний стікає. Твій смак перемоги.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 01:40:09 ]
Дякую, Серго за співтворчість! У мене майже не було війни в житті, тільки трохи - на Майдані, але й того було досить, щоб відчути щось отаке - ліпше вмерти, але не здатись!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 16:51:07 ]
Сильно і щемко, Ярославе. До сліз...
У мене також є коротенький вірш "На могилі воїна".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 01:40:46 ]
Спасибі, дорога Нінеле! Йду читати!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 17:50:16 ]
розгадка Неба...
так, тепер дощі особливі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 01:42:46 ]
Дуже дякую, Любо! Ви вірно відчули. Надто сумною мені видалася ця безнастанно дощова весна в Україні! Неспроста, тому, певно, і виникли ці рядки - через знаки погоди!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-05-23 20:40:24 ]
У нас, в Єрусалимі, травневим дощам тільки пораділи б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 01:54:37 ]
Ми теж раділи, але і трохи сумували через них. Надто вони були частими протягом не лише травня, а й усієї весни. Я радів, зокрема, що нема спопеляючої спеки, як у тропіках, бо ми звикли до помірного клімату на цих широтах. А сум був якийсь особливий. Ось студента відпускав з лекції на похорон товариша в Бердичів. 27 років загиблому - доброволець. Усе ближче горе до кожного в Україні, тому такі й вірші, певно!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-24 00:23:46 ]
плаче захмарене небо... - перегукнулося піснею...

чи не забагато сумнівів у одній строфі: і "напевне", і "неначе" стосовно доволі усталеного образу "дощ = небо плаче"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 02:07:06 ]
Дякую, Галю, за прискіпливість. Добре, коли вірш викликає асоціації певні. Але Ваш натяк на епігонство чи плагіат не спрацьовує, бо в пісні "Плаче захмарене небо" йдеться про те, що "нам зустрічатись не треба" - себто, про нерозділене кохання, а тут зовсім інше - не думаю, що я повинен пояснювати очевидне. А стосовно чи не забагато сумнівів - напевне - це майже ствердження, зокрема. І хіба для однієї строфи може бути забагато, коли думка подається у вигляді версії, ненав"язливо. Може комусь не вистачає тонкості сприйняття, і обов"язково потрібне ствердження, то що ж я можу вдіяти? Я, особисто, дійшов до висновну, що все відносне, як в Енштейна, то нащо тільки стверджувати?! І в новому контексті навіть усталений вислів може по-новому зазвучати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 09:34:10 ]
Дорогий, пане Ярославе! Я здивована такою Вашою бурхливою реакцією на мій коментар. Адже про епігонство і плагіат у ньому не йдеться. Йдеться про моє емоційне асоціативне враження. Так вже влаштована природа сприйняття особою чого б то не було - в основі її лежить принцип "впізнавання". Ми запам'ятовуємо те, про що ми вже знаємо, чи вже десь, колись, чули.
Про те, що "всі слова були уже чиїмись... а ти їх маєш вимовити вперше" теж давно всі знаємо.
Тонкощі подачі автором своєї думки, тонкощі сприйняття читачем, який перепускає авторські слова через себе, - це дуже надтонкі матерії. які можуть і не збігатися у сприйнятті якогось конкретного слова, чи й цілого твору. А в іншому - повністю збігатися. Тоді кажуть, що ті особи "на одній хвилі".
В цьому конкретному випадку ми з Вами виявились на трішки різних хвилях.
Я висловила той прямий зміст, який несуть вжиті мною слова у коментарі. Ви прочитали щось між рядками. Тонкощі сприйняття.....
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-26 13:39:34 ]
Дякую за пояснення, Галю. Можливо, ми справді були на різних хвилях у момент сприйняття цього твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-24 06:47:59 ]
Поезію і поетичність можна і потрібно бачити і знаходити в прозаїчних речах - безкінечні довгі, наприклад, весняні дощі...
Свідки війни, ми також не повинні залишати поза своєю увагою цю болючу тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 02:39:04 ]
Дуже дякую, дорогий Вікторе за розуміння твору! Прикро, коли щораз нову ситуацію пропускають через якісь усталені трафарети чи кліше і виникає якесь зарозуміле несприйняття. Певен, що твоє повчання адресоване не мені!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-13 09:04:00 ]
Актуальний вірш, Ярославе


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-13 09:08:49 ]
Вражаючий вірш, дорогий Ярославе, неймовірний образ!