ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.04 22:00
Записки дяді Жори. Записка 4. "Кишка" (частівка)
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А за те мої прогнози -
Як у баби Ванги!

Татьяна Квашенко
2026.05.04 21:14
Травнева замальовка
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.

Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!

хома дідим
2026.05.04 21:13
* 67 *
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль

Юрій Гундарів
2026.05.04 18:34
Привіт від дяді Жори-2
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!

Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -

Охмуд Песецький
2026.05.04 15:38
The mission is impossible
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога —
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких — і моя нехолонуча тривога.

Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти

Артур Курдіновський
2026.05.04 15:10
Частівка
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!

Світлана Пирогова
2026.05.04 14:15
Світло крізь шибки
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож

Борис Костиря
2026.05.04 10:58
Обриси в тумані
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.

І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,

Вячеслав Руденко
2026.05.04 09:12
Віраха*
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.

Мовчать Пенати*, страх Господній,

Але двоногий неземний

Тетяна Левицька
2026.05.04 08:23
Любов
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.

Віктор Кучерук
2026.05.04 06:20
* * *
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...

хома дідим
2026.05.03 17:30
* 66 *
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні

Кока Черкаський
2026.05.03 17:11
Питання
Я запитав в Ісуса: ти тут був
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Середа
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,

Світлана Пирогова
2026.05.03 15:04
Отих думок розпалене багаття
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.

- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,

Євген Федчук
2026.05.03 14:44
Павло Тетеря
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Відгомін війни
Образ твору Із хмари вовняний дашок
Навис над садом пеленою.
Під ніжні висвисти пташок
Сумні дощі ідуть весною.

Проста напевне в цьому суть,
Мінором дихає неначе –
Загиблих воїнів несуть
І небо понад ними… плаче.

20.05.7524 р. (Від Трипілля) (2016)

Київ, ботанічний сад




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-05-22 23:07:28
Переглядів сторінки твору 4645
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.163 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.163 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Війна
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 01:24:05 ]
Так... Це смуток...
Гарна річ. Небагатослівна і глибока.
Ось "з мого" про війну...

Війна

Подивись у холодні зіниці війни.
Що у них? Як побачиш- повік не забудеш.
Це безвиході сум, мов наліт сивини.
Це за рідними смуток, мов рана у грудях.
Це з товариша смертю відкритий секрет,
Що безсмертя скінчилось. Його вже не буде.
Шлях до Бога, позначений в зблисках ракет...
І стежина під ними... стежина в нікуди.
Що ти пишеш, коли ти цього не пізнав?
Не вдихав гнІйних ран той тампоновий смуток.
Ти в медроті в палатці сирій не лежав,
Усіма, навіть Богом самим позабутий.
Ні. Війна- це не вірш про веселе життя.
Хоч воно й не без того. І Чарз*... І горілка...
І наказ... За наказом ти втратиш життя.
Чи відкупишся іншим. Війна ж бо оскільки...
Це печаль. Бо не знаєш ти долю свою.
І не скоро вертатись на отчі пороги...
І з губи, що її закусив у бою,
Смак солоний стікає. Твій смак перемоги.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 01:40:09 ]
Дякую, Серго за співтворчість! У мене майже не було війни в житті, тільки трохи - на Майдані, але й того було досить, щоб відчути щось отаке - ліпше вмерти, але не здатись!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 16:51:07 ]
Сильно і щемко, Ярославе. До сліз...
У мене також є коротенький вірш "На могилі воїна".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 01:40:46 ]
Спасибі, дорога Нінеле! Йду читати!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 17:50:16 ]
розгадка Неба...
так, тепер дощі особливі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 01:42:46 ]
Дуже дякую, Любо! Ви вірно відчули. Надто сумною мені видалася ця безнастанно дощова весна в Україні! Неспроста, тому, певно, і виникли ці рядки - через знаки погоди!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-05-23 20:40:24 ]
У нас, в Єрусалимі, травневим дощам тільки пораділи б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 01:54:37 ]
Ми теж раділи, але і трохи сумували через них. Надто вони були частими протягом не лише травня, а й усієї весни. Я радів, зокрема, що нема спопеляючої спеки, як у тропіках, бо ми звикли до помірного клімату на цих широтах. А сум був якийсь особливий. Ось студента відпускав з лекції на похорон товариша в Бердичів. 27 років загиблому - доброволець. Усе ближче горе до кожного в Україні, тому такі й вірші, певно!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-24 00:23:46 ]
плаче захмарене небо... - перегукнулося піснею...

чи не забагато сумнівів у одній строфі: і "напевне", і "неначе" стосовно доволі усталеного образу "дощ = небо плаче"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 02:07:06 ]
Дякую, Галю, за прискіпливість. Добре, коли вірш викликає асоціації певні. Але Ваш натяк на епігонство чи плагіат не спрацьовує, бо в пісні "Плаче захмарене небо" йдеться про те, що "нам зустрічатись не треба" - себто, про нерозділене кохання, а тут зовсім інше - не думаю, що я повинен пояснювати очевидне. А стосовно чи не забагато сумнівів - напевне - це майже ствердження, зокрема. І хіба для однієї строфи може бути забагато, коли думка подається у вигляді версії, ненав"язливо. Може комусь не вистачає тонкості сприйняття, і обов"язково потрібне ствердження, то що ж я можу вдіяти? Я, особисто, дійшов до висновну, що все відносне, як в Енштейна, то нащо тільки стверджувати?! І в новому контексті навіть усталений вислів може по-новому зазвучати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 09:34:10 ]
Дорогий, пане Ярославе! Я здивована такою Вашою бурхливою реакцією на мій коментар. Адже про епігонство і плагіат у ньому не йдеться. Йдеться про моє емоційне асоціативне враження. Так вже влаштована природа сприйняття особою чого б то не було - в основі її лежить принцип "впізнавання". Ми запам'ятовуємо те, про що ми вже знаємо, чи вже десь, колись, чули.
Про те, що "всі слова були уже чиїмись... а ти їх маєш вимовити вперше" теж давно всі знаємо.
Тонкощі подачі автором своєї думки, тонкощі сприйняття читачем, який перепускає авторські слова через себе, - це дуже надтонкі матерії. які можуть і не збігатися у сприйнятті якогось конкретного слова, чи й цілого твору. А в іншому - повністю збігатися. Тоді кажуть, що ті особи "на одній хвилі".
В цьому конкретному випадку ми з Вами виявились на трішки різних хвилях.
Я висловила той прямий зміст, який несуть вжиті мною слова у коментарі. Ви прочитали щось між рядками. Тонкощі сприйняття.....
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-26 13:39:34 ]
Дякую за пояснення, Галю. Можливо, ми справді були на різних хвилях у момент сприйняття цього твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-24 06:47:59 ]
Поезію і поетичність можна і потрібно бачити і знаходити в прозаїчних речах - безкінечні довгі, наприклад, весняні дощі...
Свідки війни, ми також не повинні залишати поза своєю увагою цю болючу тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-25 02:39:04 ]
Дуже дякую, дорогий Вікторе за розуміння твору! Прикро, коли щораз нову ситуацію пропускають через якісь усталені трафарети чи кліше і виникає якесь зарозуміле несприйняття. Певен, що твоє повчання адресоване не мені!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-13 09:04:00 ]
Актуальний вірш, Ярославе


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-13 09:08:49 ]
Вражаючий вірш, дорогий Ярославе, неймовірний образ!