в кожного слово — як Лорки розбита гітара
світиться серце — як гасова лампа пивбару
піниться пиво і кров закипає у жилах
дурять дівчат що удома чекають дружини
...
порт що приймає як жінка десяток мужчин
немов кораблі що вернуться з нічим
...
й свого сина зачатого в бруді пивниць
зойки спілих дівчат і розхитані рухи сідниць

Василь Махно

В пивбарі, що якраз побіля порту,
До пива риба будь-якого сорту.
Розносить пиво, наче справжнє диво,
Статевозріла дівчина вродлива.

Вона, мабуть, метиска чи мулатка,
Вся апетитна, наче шоколадка,
У неї очі, наче у телятка,
Хоча вона давно не янголятко.

Її хода розхитана й зваблива,
Її сідниці хтиві і тремтливі,
Вона екстаз підмішує до пива,
У грудях грають чари лоскітливі.

Вона з підтекстом злучення до пари
Несе креветки й сушені кальмари,
Приносить пізно ввечері в суботу,
Її вже треба брати у роботу.

Куди ж подітись бідному п’яниці,
Коли в очах вже двояться сідниці,
Коли дівчат стає дедалі більше –
Ховається кудись і пише вірші.

http://poetyka.uazone.net/default/pages.phtml?place=makhno&page=makhno018