ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.03.01 05:15
Твоє лице в моїх долонях
Знайшло затишне укриття, -
Цілую губи, щоки, скроні
І не ховаю почуття.
Щоб ти відчула в кожнім слові,
Що струменять, як джерело, -
Моєї щирої любові
Непогамоване тепло.

Ярослав Чорногуз
2024.02.29 23:19
Світи, місяченьку,
Світи на діброву,
Нехай я перейду,

Іван Потьомкін
2024.02.29 21:57
В хмільному вальсі побажань
Пливуть до загсів молоді...
Дитячий сад, ти паузою стань
На їх зритмованій путі.
Найглибші очі – у дітей.
В них – цноти невичерпная криниця.
Долийте ж в свої кухлі, молоді,
Тепер лиш можете рідниться.

Євген Федчук
2024.02.29 19:17
Ішли Ісус з Петром якось по містах і селах.
В селі однім відпочити сіли над дорогу
На колоду, пожаліли утомлені ноги.
Аж іде повз чоловічок сумний, невеселий.
- Чому сумний? – пита Ісус. Той відповідає:
- Народилася у мене, нарешті дитина.
Треба йти

Олена Побийголод
2024.02.29 13:17
Із Володимира Войновича

Я був у краї, де правда вбита.
Там люди знагла втрачають житла.
Суворий клімат – зима без літа,
не вистачає тепла та світла.

Між днем та ніччю нема різниці,

Володимир Каразуб
2024.02.29 10:00
Дзеркала залишають твої відображення
В своїй пам’яті. Вони перетасовують їх як картяр,
Що ніколи не махлює і не зиркає на перстень сонця,
А твою присутність помічають коли ти
Недовіряєш власному віддзеркаленню,
Бо віра для них категорія віддзер

Світлана Пирогова
2024.02.29 08:47
Обличчя у весни дівоче, юне,
Усмішка загадкова на вустах.
І проростуть хвилясті в полі руни,
Пташиний затріпоче в небі змах.

Верба в сріблястих котиках лисніє,
Їх ніжно пестить радісна весна.
Підсніжники піднялися на ніжки,

Леся Горова
2024.02.29 08:35
Вітер гойдалку весняну розгойдав:
лютий шубу свою березню віддав -
тиснуть плечі й закороткий вже рукав,
сніг карманами розкис, повитікав!

Вгору! - сосен розгойдалося гілля!

А ворона себе гордо виставля -

Микола Соболь
2024.02.29 05:34
Ще ненароджене дитя
в утробі материнській вбили.
Спитати хочеться Творця,
чим воно світу завинило?
Ради чого російський кат
в живіт ножем ударив жінку?
І лоно розпоров булат.
А кат лише сміявся дзвінко.

Віктор Кучерук
2024.02.29 05:29
Хоча про сон це тільки спогад,
Але я знаю, що, на жаль,
Обмокла вранішня дорога
Віщує сльози і печаль.
Напевно, з любою розлука
Мене штовхне в далекий край,
Бо в сні ножа я брав у руку
І навпіл різав коровай.

Юрко Бужанин
2024.02.28 23:11
Я тобі віддам усе своє тепло,
Щоб від нього твоє серденько зігрілось,
Щоб кохати віддано воно могло
І ніколи більше, рідне, не боліло.

Підніму тебе я, люба, на руках
Віднесу туди, де вік панує спокій.
І де пройдемо

Іван Потьомкін
2024.02.28 22:28
Щонайвищий серед квітів,
Кому видно все на світі,
Підказав Будяк Барвінку
Взять Фіалочку за жінку.
Обмаль радощів у квітів,
Тож зраділи всі, мов діти,
І без зайвих там думок
Пустилися у танок.

Сергій Губерначук
2024.02.28 19:53
Так трапилось, що небо безцвітне,
що до сонця далека дорога в тупик,
що іскри від моїх копит
для всіх перехожих,
немов од салюту розвага.
Я виснаживсь
бігти
у безвість

Наталія Кравченко
2024.02.28 14:08
На світанку босими ногами Йшла до Бога Україна Та йшла тихо з молитвеним оберегом і йде далі… Одягнувши молитовний оберіг Та йшла просити в Бога сили і кращої долі, Вона ставши на коліна молилася днями і ночами… Як тільки побачила, Вона раптом вп

Світлана Пирогова
2024.02.28 11:10
Як цвіт кульбаби, буйний вітер нас розніс.
Не повернути весняних емоцій.
Це ніби йти сліпому у дрімучий ліс.
Невідомість висить на кожнім кроці.

Оте, що долею написано тобі
Не перепишеш, пізно вже писати.
І не веди з собою марно боротьби.

Володимир Каразуб
2024.02.28 10:00
Ніхто не знає звідки і по що
Приходять духи явлені бажанням
Щоб зодягнути у твої слова
Не обережних чи навмисних марень,
І повісти про вирок свій. Але
Не все у чім запевнюють актори
Вбираючи слова чужих видінь
Приймає дійсний полюбовний образ,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Бих
2024.02.14

Меланія Дереза
2024.02.08

Галина Украйна
2024.02.02

Ґадза Володимир
2024.01.31

Рікардо Лаер
2024.01.15

Котенко Вадим Бойко
2024.01.10

В Дольний Віктор Дольний
2024.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Щось
Щось продзюрáвило мíста покрівлю...
Згýблене десь при дорозі у спóкій,
В прóлежнях вúїлось, висхло мов зілля...
І промололося жорнами рóків.

Щось, так здається, зробило зупúнку...
Пальці притúсли до губ поцілунок.
Корбочка в серце-моє-катеринку
Вúпала... Сніг розкидá свій рахунок.

Щось (ближче рóзмаху вії) втримáлось...
Може від рáдості бути в прозрінні.
Певно тому, як слова відривались -
То облітали за кроками тíні.

13 Травня 2007




Найвища оцінка Юлія Смаль 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-05-14 06:11:47
Переглядів сторінки твору 2336
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.072 / 5.17  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 3.933 / 5  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.639
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.12.31 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 13:18:35 ]
Дуже гарно і дуже поетично,... і романтично, і, взагалі... супер...це "щось"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 15:59:04 ]
Дякую Юліє,
У кожного воно своє - те "щось"... правда? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-14 23:35:39 ]
Юрцю, вірш дуже настроєвий. Жи би його відчути, треба налаштуватись на хвилю спогадів з ноткою смутку.
Останній куплет, як на мене, закручений занадто і важко сприймається, особливо:
Щось (ближче рóзмаху вії) втримáлось...
Втримуйся, друже, у гарному настрої і здоров`ї!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 23:43:43 ]
Дякую Славцю,
Настрій маю нинька файний - чого Тобі і всім бажаю.
Ну здоровлєчка теж - само-собою! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-05-16 12:21:07 ]
О, і мені настрій є! :))
можна сі тішити, айно вірш такий ліричний, шо треба серцем пити. Ти, Юрцю шось закодував у нього чи мені ся привиділо-причуло?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 13:21:10 ]
круте воно щастєчко!