ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Красько / Вірші

 «У лісі-лісі темному…» (війна, кохання і PR)
1.
Ой, же на ярмарок я ходила-ходила!
Та до хлопців там очима так вже світила!
Хоч куліш їсти я і не стала,
Та козачі вуса о-о-ох як цілувала!

Дозволяла собою милуватись,
Шаблюкою переді мною вихвалятись!
І так вже заглядала в ті очі-ночі,
Аж чутно було, як козак зубами скрегоче!

Медовуху пила-веселилась,
Здалось, навіть, за тобою – віджурилась!..

Боляче, коханий?
Знаю!
Так і мені щоразу,
Як іншу граєш,
Буває...

2015

2.
Зустрічав – яблучком пригощав,
Закрутив-закружляв,
Викохував та закохував…

Проводжав – ще одно давав…
Хитрий козак-чорносотівець,
До себе навіки примотував…

Й тепер не знаю:
З’їсти?
Чи везти за місто –
Пташенятам згодувати,
Волю свою рятувати?

Чи потрібна жінці воля без кохання?
Скільки ж буде того дівування?
Чи потрібне жінці кохання без шлюбу?
Чи довго козак матиме за любу?

Знаю-знаю чого хоче –
Силу жіночу!
Щоб з війни чекала,
Коханням оберігала…

Хитрий козак-чорносотівець,
Лис і гайдамака-безбродівець…

Обхитрив-обкрутив сам себе!
Відкликай назад тепер все:
Не мене тобі яблуками годувати –
Свій біль приходила лікувати…

2015

3.
- Привіт! –
так ніби й не було́ весни… зими…
як з іншої планети…
- Я тут проект один зробив,
продвинути б його здалося?...

- Привіт… Як там на війні?..

- Живий… То ти приїдеш?

- Не знаю…

- Як ти взагалі?..

- Я?.. Зрізала волосся…

2016


4. Моя панно...

- Ти не знаєш, безсердечна чаклунко,
Як козацьке серце болить
За твоїм п’янким поцілунком
І за тілом, що в руках, аж бринить…

Казкова, стрімка Повітруля,
Мов синичка...
Вже не́ прилетить!
Знов піду на війну – нехай куля
Припинить цей сум, хоч на мить!..

- Не вигадуй, козаче, не треба…
Все, що було – вже стало твоє.
Ну а більше… Воно тобі треба?
Ти ж не знаєш, що вир мій несе…

Я би може й сама хотіла
До твого коша допли́сти,
Але я ж тобі не кобила –
Не в упряж!
Я хочу намиста…

Прикрашай мене – поцілунками!
Омивай сльозою скупою…
Я віддячу смачними дарунками
На зранену душу тво́ю…

Ти поспи –
Натрудився,
Знесилив…
Ну а я під твоїм кожухом
Свої відігрію
Крила…

- На війні твої очі безмежні
Крізь «зельонку» мені ввижались…
А тут – вони незалежні...
Можливо, теж настраждались?..

- А давай дочекаємось літечка,
А краще, взагалі, – перемоги.
Тоді вже якось і вирішим
Чи доречні такі розмови?

Ти вільний козак,
Я русалка –
Чи пара ми?
Ой, лю-лі!..

- Діждися з війни, моя панно,
Віддаси хвоста – назавжди!..
_______________________
Перегуки і пересмі́хи…
Щось в них правда,
А щось, може, й ні…
Зустрічалися вольні для втіхи,
Щоб не страшно було
На війні…

16.10.2016

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-07-13 17:15:20
Переглядів сторінки твору 725
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.222 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.222 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Еротична поезія
Війна
Автор востаннє на сайті 2024.05.10 09:19
Автор у цю хвилину відсутній