– Ти чого насупив брови? -
пита Гриця Варка.
– Бо мені сьогодні снилась
сусідка Одарка.
Та ще й як ото приснилась
Будто в нас весілля:
В неї вельон, біле плаття
і зелене зілля.
Цілу ніч пили-гуляли
І музики грали,
А як стало розвиднятись –
Спати полягали.
Ми окремо у кімнаті
ковдрою накрились,
а ти, з сином і донькою
у вікно дивились.
– Тю, на тебе! Так тож сон! –
Варка розсміялась.
– Мені теж вночі приснилось,
Що з Петром в ліжку цілувалась.
Тут Грицько насупив брови,
Рукави підсунув
Підійшов ближче до Варки,
На долоню плюнув:
– Так, з яким Петром, ти кажеш,
совалася нині?!
– Та це ж брат твій,
Що живе десь на Сахаліні.
– Так сім років він про себе
не подає звістку!
– Та, як бачиш, він сьогодні
був в моєму ліжку.
...Ну й дурний ти, Грицю, в мене, –
Варка знов регоче.
– Я тобі про сон торочу...
А ти... ну думай, що хочеш!
2003