ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нінель Новікова (1949) / Вірші

 Беззахисна душа
Я знаю, люди в більшості, невдячні.
Давно до цього звикнути пора,
Слова твої, холодні, необачні –
Нерівна і невиправдана гра.

Від них я довго, болісно хворію,
Бо жалять серце, наче та змія…
Нічого із цим лихом не подію –
Беззахисна перед тобою я!

2016

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-09-06 16:41:47
Переглядів сторінки твору 2777
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.188 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.107 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.05 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-09-06 22:13:04 ]
Свята правда, дорога Нінеле! Ми беззахисні перед коханими, а вони топчуть нас, як хочуть. А ми мусимо терпіти, бо любимо і боїмось образити.
У фільмі Олега Бійми "Острів кохання" за творами нашого геніального Івана Франка - мене вразила одна сцена. Дія відбувалась у Львові. Один панок переспав із повією, а потім, прощаючись, почав її обзивати - лярвою, лахудрою і т.д. А вона виявилась шляхетною і розумною дамою і сказала йому у відповідь: "Ви хочете мене образити, принизити?! Ну що ж, будь ласка, продовжуйте!" І панок замовк. Вона ніби смиренням своїм вибила у нього зброю із рук. Хай Ваша ЛГ спробує зробити так із коханим. Може допоможе?!
Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2016-09-07 17:47:21 ]
Дякую, любий Ярославе, за добру, щиру пораду та змістовну рецензію.
Будьте щасливІ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2016-09-06 23:22:11 ]
Звісно, боляче.
Проте, це ж прекрасно!!! Ваша беззахисність, дозволяє різним речам, не тільки поганим чи образливим, досягати тонких горизонтів душі, створювати збурення відкличної енергії, вібрації зворотніх відчуттів і народжувати нову філософію.
Чим броньованіша оболонка, тим менше шансів на відчуття тонкого світу. Мені чомусь здається, Ви б цього не зміняли на броню.

Щодо опору образам: потрібно знайти себе по той бік образи. Відчути просто образу – це глухий кут. Треба зрозуміти, чому ЦЕ ображає, в чім причина? Часто через те, що боїмось обговорювати щось, не цінуємо і не чуємо себе, не розуміємо один одного. Але всі відповіді - у собі. Тільки людина сама може знайти відповіді і виходи із некомфортного стану.
Все буде добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2016-09-07 17:52:06 ]
Щиро дякую, пані Галино, за розумну пораду! Коли любиш, втрачаєш голову, а порада мудрої і доброї людини іноді творить дива!
З повагою та в глибоких роздумах над Вашими словами


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2016-09-07 09:05:44 ]
Перед любов`ю всі ми беззахисні... І тільки слабкі відступають від любові, боячись болю від неї...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2016-09-07 17:53:19 ]
Це так, Анно! Я б і хотіла відступитися, та не можу...
Дякую Вам щиро за участь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-09-07 20:41:43 ]
Може, шановна пані Нінеле,ота Ваша "беззахисність" стане згодом тим, що призведе до каяття того, хто сьогодні горує над Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2016-09-09 18:46:32 ]
Дякую, пане Іване, за зворушливе співчуття і доброту!
Хай Вам щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-07 21:18:14 ]
Я зрозуміла, Нінель, чому Ваші вірші так зворушують, в них відчувається справжня, відкрита щирість почуттів!
З теплом та повагою до Вас.