ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Nove ( ІII)
Образ твору  
півсутінок
густішає подвір’ям
ізнов життя стає летким
пора шалена надвечір’я
& ліхтарі ~
ван-гогівські зірки

дивись туди
де люду трохи рідше
виходь із лабіринту тіл
де покидьки займають ніші
свої ~
безчасні & прості

можливо
ми найдемо дію
завиграшки ~ наснагу й лють
чи путь нову крізь буревії
можливо
нас & проклянуть




 


 
_______________________________
Art © Anglofille



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-09-26 18:58:32
Переглядів сторінки твору 7404
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.27 16:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-09-26 20:51:00 ]
Ви не образитесь, якщо я скажу, що ніщо не nove під місяцем. Зміст цікавий, про форму і оригінальність говорити зайве. Принаймні я не знайшов для себе логічного пояснення знакам алгебри Буля замість розділових знків, які дисциплінували б ритміку і розмірність вірша. З деталями Ви теж можете не погодитись. Наприклад: логічніше – пів-сутінком густішає подвір’я, ~ ліхтар ~ ван-гогівські зірки, ніші ~ і тимчасові & не ті, ми найдемо протидію, за виграшки або заввиграшки, & можливо нас не проклянуть, звичайно, що теж без будь-яких претензій на істину в останній інстанції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-09-26 21:38:20 ]
Звісно, не заперечуватиму, що зі сторони, як ми вже дісталися спільно-зручних позицій споглядання, всі ці тільди & амперсанди можуть бути розціненими, як дивацтво, чи дітвацтво, але ще я маю при цім свій власний трохи досвід збирання такого роду декорів, і цих випадків сотні чимало, отже, можу переконливо зазначити, що то є справа звички, звісно, ніщо не nove під місяцем, це говорю Вам якби із перших рук, не сприйміть неналежно.
Закурсивовані деталі, пане Ігоре, авжеж, із цікавістю підставив, і звісно, є рація щодо логічності. Безперечно я би відстоював лише останній рядок, бо в нім своєрідна філософія моменту,
та й звісно подячний правдиво, що вчиталися у цей текст, за що насправді приємно дякувати, бо добре вчитатися треба ще вміти, а ті, хто вміє здебільшого мають обмаль часу на все. . .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
К О (Л.П./Л.П.) [ 2016-09-27 02:27:35 ]
найбільше засмакували 'ван-гогівські зірки',
чомусь виникли алюзіі
(не знаю чи був такий задум)
а так трохи брутальний style
хоча від того магія не зникає

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-09-27 03:17:32 ]
алюзії це святе

а магія це і спритність рук, теж

але ліхтарі правдиво розкошували над краєвидом,
хоча абсенту тим вечором якось не було
або ймовірно, що було не до абсенту



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-09-27 14:39:47 ]
від останніх рядків якимось прямо революційним духом війнуло )) мабуть, видалося )) якось дуже хочеться вірити, що можна обійтися без люті і всього того, до чого вона призводить (у класичному земному варіанті розвитку подій)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-09-27 14:48:46 ]
в кінці це такий обертон)

без не обійтися, бо. . .

але є багато всяких можливостей
загалом, цей злидарський цикл
наслідує часто-густо останній
липнево-серпневий серіал, а там
якраз йшлося за все, чого нема