ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.07.25 08:47
Лоскочи мою душу словами,
подаруй компліменти мені,
може, щось спалахне поміж нами
у забутім людьми курені.

Може, блискавка вдарить знадвору,
розколовши небес далину,
заіскриться смарагдове море,

Віктор Кучерук
2026.07.25 07:21
Нема підстав, як і причин,
Клясти погоду, -
Бажане сонце з-за хмарин
Завжди виходить.
Невдовзі вітер віднесе
Важкі хмарини
І стане чистим небо все,
Як і донині.

Артур Курдіновський
2026.07.24 23:28
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.

Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,

М Менянин
2026.07.24 18:11
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Nove ( XI)
Образ твору  
духи міста на місці своїм
нас ніщо не тримає, втім
міжсезоння окрема вічність
 ледь звична

ти чекаєш & дивишся скрізь
а утомишся пригорнись
до нової старої книжки
     & втішся

я налию тобі чаї
переслухаю мрії твої
      як личить

де усе що потрібно всім
духи міста на місці своїм
        ше скличуть




 


 
_______________________________
Art © Sherrie Rowan



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-10-10 20:41:59
Переглядів сторінки твору 8614
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.23 10:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-10-10 21:59:46 ]
щось таке - як легато...хочеться уплисти у ці стрічки...на чай :) файнезно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-10-11 01:15:24 ]
дякс, це такий см-сонет, радий наливати будь-коли ~


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
К О (Л.П./Л.П.) [ 2016-10-10 22:24:49 ]
‘я налию тобі чаї
переслухаю мрії твої’ це перлина,
це якесь те світло романтизма,
якого, напевне, ніколи не забагато

і все тонко, плинно, торкаюче

p.s. чомусь часто пригадую ваше ‘я святкую безкраю ніжність’ і повторюю, повторюю
чомусь не відпускає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-10-11 01:21:25 ]
святкування безкраїї ніжності
це було про небесні світло~ сині меди

а романтизм хай вироджений у символізм & ескапізм,
усе жевріє на противагу ренесансові
із котрого зробили урешті~ решт базу даних. . .

із усіма вірними подячностями, завжди,





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-10-10 22:51:44 ]
Поки що все більше кличуть світлі духи села, а темні духи міста очікують свого часу. Дивовижна суміш раціо і емоціо, як завше, з таємничим містичним відтінком. Так пише тільки Сонцемісяць. Трохи з Домініком Арфістом Ви схожі.
Оце: переслухаю мрії твої, як личить - трохи зверхнє раціо опускається терпляче до дитинного емоціо, і, врешті, зливається з ним...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-10-11 01:28:22 ]
о Ярославе, за схожість навіть у чомусь із Домініком дуже подячний,
навіть не очікував, се таки зворушливо,

а

романтика села безперечна, та й на ній вся класика тримається
втім, міська романтика існує
власне, романтика домівки є суто міською
бо сільська домівка сягає обріїв, ген
в той час як міська домівка є значно більш звужченою,
але й інтимнішою



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2016-10-11 06:16:18 ]
втішаюся, а щось міцніше за чаї є?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-10-12 02:32:12 ]
о велкам,

останнім часом споживався більш-менш принагідно
’коньяк’ цурюпинський
Потьомкін (***), злотистий такий
напій. . .



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2016-10-11 12:26:54 ]
о... духи міста...

їм би налити бензинчику і кави робусти...

а чаю - мені... :о)
будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-10-12 02:34:04 ]
*забодяжує, заливає, підсуває. . *

духи міста це така чарівна бздура якби,
але той хто про це розмислював трохи,
розмислював не про них, звісно, а про неї




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-10-12 02:35:31 ]
*про неї =/= про бздуру