Вікна знімають тендітні серпанки
Вікна своє так показують серце
Нашим очам – лиш соромляться вранці,
Паром вкриваючи вогку відвертість.
Вікна мов очі твоєї кімнати,
Вікна – дороги до тисяч секретів,
Будь-коли – вчора, сьогодні чи завтра
Вікна не зрадять – якщо у корсетах
Тюлів і штор, занавісок. Гостинно
Вікна всміхнуться тому, хто назовні.
Більше – ні слова сторонній людині,
Одяг для вікон – то вияв любові.
Та коли тілом виблискують голим,
Надто у хтивих обіймах сузір’їв,
Вікна тоді Вам, напевно, не ворог,
Але й не друг – у такому привіллі
Вікна показують кожну дрібницю,
Кожну деталь особистої справи,
Хто говорив з ким і хто загубився
У лабіринтах любовної лави,
Хто що готує і що одягає,
Ручку, якою історії пише,
Вікна опісля усе забувають,
Тільки спочатку нашіптують іншим.

Висновок проситься з думи про вікна,
Їхні ознаки та їхню природу:
Мова французька достатньо логічна –
Все таки вікна жіночого роду