Серед шести Гамліелів, котрі один за одним були вождями (насі) юдеїв на Святій Землі мені здається, що про другого розповідає Аґада, бо й римська влада вважала його представником свого народу.
Так ось, котрий із сановників, а не імператор, як сказано в Аґаді, кинув як докір Гамліелю:
«Ваший Бог – злодій!»
«І чому ж?»- тільки й спромігся спитати приголомшений раббан.
«А тому,- продовжив римлянин,- що коли легендарний Адам спав, твій Бог прийшов , узяв його ребро, щоб зробити з нього жінку».
Гамліель мав намір спростувати вигадку варвара, але його знана своєю мудрістю донька попросила в батька дозволу самій присоромити невігласа.
«Поклич негайно до нас суддю!»- з усією пристрастю звернулася дівчина до сановника..
«Навіщо?»
«Бачиш,вночі прокрались у нашу господу злодії і вкрали миску, повну срібла. А натомість... залишили таку ж із золотом...»
«То нехай являються щоночі!»
«І як ти гадаєш: невже Адамові стало гірше, коли замість одного ребра він отримав собі дружину?»
Римлянин не знайшов, що сказати на це, і попрощався з раббаном.