ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, по тім

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Не смій
Не смій поринати в нутро - болить...
Не смій бо казати слова: " я знаю".
Є Той, хто плете й обрізає нить
тоді, як звершиться усе, що має.

Життя благодать? Хто таке сказав?
Життя - то і гріх, і падіння й мука...
А хтось уявляв і був певен - знав,
як думав, мене... Я ж бо - тінь розпуки.

Бо я не комусь, не чиясь - своя!
І Божа, як схоче мене ввібрати
по тому, як вигорю вся дотла...
й забракне снаги і бажань впіймати

себе первозданну... Минувся час.
І, ні... Не верну... Не впізнаю броду...
Лиш вірю, що Той хто талює нас,
уміло колотить життєву воду.

Він добрий? Та ні -справедливий. Бог.
Закони зіткав до буття початку...
Є зачин. Історія. Епілог...
І долі незрима стійка печатка.

На чолах, на душах і ув очах
Поглянь, зазирни, не відводь бо зору.
Не смієш... Тобою керує страх.
Бо лячно узріти мене... прозору.

2016




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-11-10 21:56:58
Переглядів сторінки твору 2431
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.13 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2016-11-10 22:24:06 ]
Прекрасний і дуже глибокий твір....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-11-11 10:21:43 ]
повертаюсь до кожного рядка, вслухаюсь в кожне слово... хочеться розібрати на цитати, стільки всього тут


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-11-12 10:18:55 ]
мені тут є незнайоме слово - талює. Що воно означає?

Дійсно, Той - воду в ступі не товче


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2016-11-12 11:07:18 ]
Це діалектне. Походить від німецького teilen, що має значення - розподіляти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-11-12 10:42:41 ]
Знайшов у Грінченка "талувати". Щоправда, не можу погодитись із тим, що "Той уміло колотить життєву воду". Мені здається, що ми самі робимо це собі на шкоду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-11-12 10:51:38 ]
Мені теж цей рядок доволі сумнівний...
Колотити - має негативне значення, як не крути


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2016-11-12 13:20:59 ]
Пане Іване, подивіться на той рядок з дещо іншого ракурсу, первозданного. В тім нема негативу. Колотити, змішувати-розмішувати, "чаклувати" над матеріалом свого творіння - не є чимсь злим.
Аби чай чи кава дістали смак інший ніж є самі собою, треба туди кип"ятку, цукру, кориці, ванілі чи ще там чого - за смаком...
Ми всі творіння. Наші долі нам даровані і так, навіть з долею осаду, котрий також треба колотити, аби ся забарвило, чи вистояти, аби вчистилося...
Чисте не можна зробити чистим. воно вже ним є. А ми твориво всяке...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-12 17:44:37 ]
Фабула гарна. Якби вичавити із тексту так звану воду...
"Бо" - вжито чотири рази... Про інші повтори не писатиму.
Своя дотла не рима.
Вірш - наче начерк. Ще попрацювати б над текстом.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2016-11-12 23:52:01 ]
Дякую!