Глухів – слава всіх гетьманів
Глухів – матір всіх послів
Він столиця партизанів
Він жадає кращих слів

Глухів - скромне поселення
30 тисяч живе в нім
Усього населення
Є свій герб і є свій гімн

Дуже давно засноване
Більш ніж за 1000 літ
Добре організоване
І освіти має світ

Унікальне цеє місто
Має університет
Намистина у намисті
України це портрет

Із сивої давнини
Глухів жив серед лісів
Місце збору данини
Був для тамошніх князів

Народив він Терещенків
У ньому вчився Довженко
Було кращим за Київ
Жив, писав в нім Шевченко

Композитор Бортнянський
Композитор Шапорін
Місто трохи селянське
Може містом буде скоро

Пестило місто хорошу актрису
Ада Роговцева там жила
Вона пам’ятає там кожну рису
У всіх закуточках його була

Глухів мав сімнадцять церков
Три із них дерев’яні
Ним і моя напоїлася кров
Приїду у Глухів - ходжу як п’яний

Усе в нім маленьке таке
Невеличкі усюди будівлі
Скоропадське озерце мілке
Річка Есмань тече від Путивля

В цьому озері якось тонув
Плигнув у воду з надутою кулею
Куля випорснула – я вже до дну
“Це кінець” – в голові промайнуло

Став я борсатись в товщі води
Та зненацька для себе я виплив
Рідня би моя набралася біди
Хтось мене підхопив і воду вилив

А ліси і яруги навколо
Хвоя, ясен, береза і в’яз
Зайдеш до лісу і ходиш колом
Не знаєш дороги – в болоті ув’яз

Полянки накриті на 2 травня
Холодна земля та багато їди
Сон-трава, ліс буяє травами
Сонечко гріє туди і сюди

Глухів – куточки Веригін та Усівка
Школа російська, а перша – своя
Бувша столиця – бурштинова бусинка
Сховалась в лісах бувша доля моя

Там є музей - цей музей унікальний
В нім експонати – не бачив і світ
Вулиця Інтернаціональна
Нею до школи ходив десять літ

Глухів прославився коноплею
Та, що не містить в собі наркоти
Мріє весь світ володіти нею
Глухів тепер з коноплею "на ти"

На паску, бувало, сидим біля церкви
Палимо фосфор, кидаємо вгору
Сонце ганяємо через люстерки
В церкву зайдем і послухаєм хору

Ну а вночі – легенди страшні
Правда й фантазія змішані густо
Смішно коли анекдоти смішні
Смішно про те, як знайтись у капусті

Глухів давно стоїть під Росією
Знає прекрасно, що він не вона
Зерно українське у землю засіяне
Не буде в Росії він хоч би війна

Суржиком глухівці теревенять
Російську і нашу там знають усі
Люди там кажуть не “віник”, а “веник”
Російськеє “всє” заміняють на “всі”

Місто моє – ти не можеш старіти
Глухів новий молодітиме знов
В ньому нові підростатимуть діти
З гербом і гімнами отчих основ.