ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться

Ірина Білінська
2025.10.16 10:30
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…

Я тобі в цій вічності побуду

Віктор Кучерук
2025.10.16 06:41
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 ***
Я віддамся дощу, він мене огорне своїм тілом,
Цілуватиме довго, повільно і трохи невміло,
Кожна крапля відчує мене, і без жодних табу
Дощ зі мною сьогодні такий, яким ти не був,
І ніколи не станеш...Веселкою над небосхилом
Вигну спину, відпущу на волю усі кольори,
Проковтнувши небесну жагу, я народжую силу
І, як блискавка, гасну і падаю догори...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-06-01 12:31:59
Переглядів сторінки твору 6104
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.291 / 5.5  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-06-01 12:47:19 ]
Оксано, трішечки зі складами щось не так. Хіба, звісно, Ви у такому ритмі щось бачите своє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 12:51:32 ]
Згідний з вами, Мирославо
Я віддамся дощу, він огорне мене своїм тілом,
Цілуватиме довго, повільно і трохи невміло,
Кожна крапля відчує мене, і без жодних табу
Дощ зі мною сьогодні такий, яким ти не був,
А якщо ось тут просто добавити букву І?
Дощ зі мною сьогодні такий, яким ти і не був,

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 12:55:27 ]
Ой, не знаю... Просто, якщо читати вголос, то ніби нормально сприймається, а оте "І" тут зайве, я подумаю. Дякую, друзі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-06-01 13:01:09 ]
Руслане, певно, Оксана просто пропустила те "і".
Але іще "Веселкою небосхилом" - тут теж або "і" не вистачає, або "чи", або ще чогось...
Я б дещо поміняла порядок, правда, деяких слів, а то вони неправильно наголошені.

Я віддамся дощу, він мене огорне своїм тілом,
Цілуватиме довго, повільно і трохи невміло,
Кожна крапля відчує мене, і без жодних табу
Дощ зі мною сьогодні такий, яким ти і не був,
І ніколи не станеш...Веселкою над небосхилом
Вигну спину, на волю усі відпущу кольори,
Проковтнувши небесну жагу, я народжую силу
І, як блискавка, гасну і падаю догори...

Але "догори" значить доверху, а як падати, то донизу.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 13:03:06 ]
Ну тут вже автор як хоче так хай і падає. Але я б все ж у останньому рядку зробив так
І, як блискавка, гасну і падаю я догори...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-06-01 13:11:49 ]
Так, ще один склад, якого не вистачало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 13:15:02 ]
Ого, ми навіть з вами дійшли спільної думки? :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 13:16:18 ]
От прискіпливий народ! :))))
Намалював художник картину, а збіглися кулєги і підказують: ось туточки штришочок, ось тамка - крапочку... І буде ну вааапше! :))) А без них - не шедевр! 8)
Оксанко, гарний вірш! ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 13:17:37 ]
Миросю, тобі ж певно що знайоме відчуття падіння до неба, правда? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-06-01 13:41:17 ]
Відоме, авжеж! Пригадала. ;) Тільки блискавці те і не снилося. ;)

Юліє, а навіщо тоді приходити на ПМ, щоб мовчати? І нічого порівнювати з картинами... Поезія картини - не поезія слів, а якщо присутнє "не", то це багато змінює...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 13:58:36 ]
Миросю, я сьогодні граюся не у критика, а в добрий гумор :) Це не мовчання і ні в якому разі не затикання комусь рота.
Я йшла мимо, їла собі морозиво, бачу - скупчився люд і розбирає Оксанчин віршик на літери і крапочки. Стало цікаво!
А чому б не порівняти поезію з живописом? І там і там є класичні школи, які серйозно ставляться до деталей. Наприклад, голандський натюрморт 17 століття:ідеальне виконання, фотографічна точність! Там не обходилося навіть без мухи на сирі чи червячка на яблоці - все має відповідати правилам жанру. Такі роботи можна розглядати і під лупою - жодного огріху, краса - беззаперечна!
Інший приклад - модерновий живопис. Де й поділася досконалість виконання!? Нерівні грубі штрихи, неясність обрисів, негармонічність кольорів... Але такі картини найкраще дивитися, відійшовши від них на пару-трійку метрів.
Оксана у своїй творчості далека від класики. Загальне звучання вірша залишає приємне враження. А мені збоку ваші роздуми над дрібницями здалися кумедними. Перепрошую! :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-06-01 14:05:30 ]
Загальне звучання... А що, наші зауваження зіпсували картину вірша? Не думаю. Далека від класики... Оригінально. А мені здалося, що дуже близька.
А я, Юліє, не граюся взагалі, коли йдеться про серйозні речі.
Рада, що у тебе хороший настрій. Поділишся морозивом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-06-01 14:07:57 ]
До речі, а погратися можна. Давно не було цікавих тем для вірша. Можливо, варто щось жартівливе запропонувати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 14:33:30 ]
Ні, Миросю, ваша з Русланом серйозність сама по собі здалася веселою :))) До зауважень не смію мати ніяких претензій, що ви!
Я справді вважаю, що Оксана пише зазвичай верлібрами, але іноді її захоплює класична поезія. І я вже не раз казала, що в неї це навіть краще виходить.
Пригощайся, Миросечко!!! За плідну працю варто себе побалувати солоденьким, ще й у таку спеку :)

Щодо жартівливого: позавчора був день емансіпе :) Вітаю колєжанок ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-06-01 14:57:50 ]
Мабуть, чудово, коли у тебе гарний настрій бачити навкруги все веселим.
Для виставлення віршів просто так, без серйозних коментарів досить інших сайтів. Вірш серйозний - почуття серйозні - ставлення серйозне.
Ой! Прикольне фото до цього дня бачила http://www.dere.com.ua/14/emancipe.htm


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 15:27:03 ]
Дорогенькі мої, я погоджуюся з деякими правками (дякую Мирославі та Руслану), адже вірш написався на одному подиху прямо на робочому місці, я його ще і не правила, отак, як з неба на мене впало, так і надрукувала:)
Юлечко, я і справді раніше дуже захоплювалася верлібрами, але останнім часом більше приваблює класика:)
Але, взагалі, я вважаю, що інколи - розмір не головне...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 16:04:27 ]
Миросю, то справді чудово! :) Але буває нечасто, тому й користуюся ним, коли є.
Оксанко, просто до слова: Брати Капранови мають стосовно розміру протилежну думку. Читали? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 16:42:41 ]
Ні:( Просвітіть:) (Можна на "ти":)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 16:46:26 ]
Їхній останній роман має назву "Розмір має значення" :)