ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 ***
Я віддамся дощу, він мене огорне своїм тілом,
Цілуватиме довго, повільно і трохи невміло,
Кожна крапля відчує мене, і без жодних табу
Дощ зі мною сьогодні такий, яким ти не був,
І ніколи не станеш...Веселкою над небосхилом
Вигну спину, відпущу на волю усі кольори,
Проковтнувши небесну жагу, я народжую силу
І, як блискавка, гасну і падаю догори...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-06-01 12:31:59
Переглядів сторінки твору 5415
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.291 / 5.5  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-06-01 12:47:19 ]
Оксано, трішечки зі складами щось не так. Хіба, звісно, Ви у такому ритмі щось бачите своє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 12:51:32 ]
Згідний з вами, Мирославо
Я віддамся дощу, він огорне мене своїм тілом,
Цілуватиме довго, повільно і трохи невміло,
Кожна крапля відчує мене, і без жодних табу
Дощ зі мною сьогодні такий, яким ти не був,
А якщо ось тут просто добавити букву І?
Дощ зі мною сьогодні такий, яким ти і не був,

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 12:55:27 ]
Ой, не знаю... Просто, якщо читати вголос, то ніби нормально сприймається, а оте "І" тут зайве, я подумаю. Дякую, друзі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-06-01 13:01:09 ]
Руслане, певно, Оксана просто пропустила те "і".
Але іще "Веселкою небосхилом" - тут теж або "і" не вистачає, або "чи", або ще чогось...
Я б дещо поміняла порядок, правда, деяких слів, а то вони неправильно наголошені.

Я віддамся дощу, він мене огорне своїм тілом,
Цілуватиме довго, повільно і трохи невміло,
Кожна крапля відчує мене, і без жодних табу
Дощ зі мною сьогодні такий, яким ти і не був,
І ніколи не станеш...Веселкою над небосхилом
Вигну спину, на волю усі відпущу кольори,
Проковтнувши небесну жагу, я народжую силу
І, як блискавка, гасну і падаю догори...

Але "догори" значить доверху, а як падати, то донизу.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 13:03:06 ]
Ну тут вже автор як хоче так хай і падає. Але я б все ж у останньому рядку зробив так
І, як блискавка, гасну і падаю я догори...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-06-01 13:11:49 ]
Так, ще один склад, якого не вистачало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслан Доротяк (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 13:15:02 ]
Ого, ми навіть з вами дійшли спільної думки? :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 13:16:18 ]
От прискіпливий народ! :))))
Намалював художник картину, а збіглися кулєги і підказують: ось туточки штришочок, ось тамка - крапочку... І буде ну вааапше! :))) А без них - не шедевр! 8)
Оксанко, гарний вірш! ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 13:17:37 ]
Миросю, тобі ж певно що знайоме відчуття падіння до неба, правда? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-06-01 13:41:17 ]
Відоме, авжеж! Пригадала. ;) Тільки блискавці те і не снилося. ;)

Юліє, а навіщо тоді приходити на ПМ, щоб мовчати? І нічого порівнювати з картинами... Поезія картини - не поезія слів, а якщо присутнє "не", то це багато змінює...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 13:58:36 ]
Миросю, я сьогодні граюся не у критика, а в добрий гумор :) Це не мовчання і ні в якому разі не затикання комусь рота.
Я йшла мимо, їла собі морозиво, бачу - скупчився люд і розбирає Оксанчин віршик на літери і крапочки. Стало цікаво!
А чому б не порівняти поезію з живописом? І там і там є класичні школи, які серйозно ставляться до деталей. Наприклад, голандський натюрморт 17 століття:ідеальне виконання, фотографічна точність! Там не обходилося навіть без мухи на сирі чи червячка на яблоці - все має відповідати правилам жанру. Такі роботи можна розглядати і під лупою - жодного огріху, краса - беззаперечна!
Інший приклад - модерновий живопис. Де й поділася досконалість виконання!? Нерівні грубі штрихи, неясність обрисів, негармонічність кольорів... Але такі картини найкраще дивитися, відійшовши від них на пару-трійку метрів.
Оксана у своїй творчості далека від класики. Загальне звучання вірша залишає приємне враження. А мені збоку ваші роздуми над дрібницями здалися кумедними. Перепрошую! :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-06-01 14:05:30 ]
Загальне звучання... А що, наші зауваження зіпсували картину вірша? Не думаю. Далека від класики... Оригінально. А мені здалося, що дуже близька.
А я, Юліє, не граюся взагалі, коли йдеться про серйозні речі.
Рада, що у тебе хороший настрій. Поділишся морозивом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-06-01 14:07:57 ]
До речі, а погратися можна. Давно не було цікавих тем для вірша. Можливо, варто щось жартівливе запропонувати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 14:33:30 ]
Ні, Миросю, ваша з Русланом серйозність сама по собі здалася веселою :))) До зауважень не смію мати ніяких претензій, що ви!
Я справді вважаю, що Оксана пише зазвичай верлібрами, але іноді її захоплює класична поезія. І я вже не раз казала, що в неї це навіть краще виходить.
Пригощайся, Миросечко!!! За плідну працю варто себе побалувати солоденьким, ще й у таку спеку :)

Щодо жартівливого: позавчора був день емансіпе :) Вітаю колєжанок ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-06-01 14:57:50 ]
Мабуть, чудово, коли у тебе гарний настрій бачити навкруги все веселим.
Для виставлення віршів просто так, без серйозних коментарів досить інших сайтів. Вірш серйозний - почуття серйозні - ставлення серйозне.
Ой! Прикольне фото до цього дня бачила http://www.dere.com.ua/14/emancipe.htm


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 15:27:03 ]
Дорогенькі мої, я погоджуюся з деякими правками (дякую Мирославі та Руслану), адже вірш написався на одному подиху прямо на робочому місці, я його ще і не правила, отак, як з неба на мене впало, так і надрукувала:)
Юлечко, я і справді раніше дуже захоплювалася верлібрами, але останнім часом більше приваблює класика:)
Але, взагалі, я вважаю, що інколи - розмір не головне...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 16:04:27 ]
Миросю, то справді чудово! :) Але буває нечасто, тому й користуюся ним, коли є.
Оксанко, просто до слова: Брати Капранови мають стосовно розміру протилежну думку. Читали? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 16:42:41 ]
Ні:( Просвітіть:) (Можна на "ти":)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-01 16:46:26 ]
Їхній останній роман має назву "Розмір має значення" :)