ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.

Ірина Вовк
2026.06.22 12:20
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі

хома дідим
2026.06.22 07:59
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ

Борис Костиря
2026.06.21 20:08
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.

Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну

Іван Потьомкін
2026.06.21 17:06
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

С М
2026.06.21 16:52
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів

Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно

Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів

Іван Веселий
2026.06.21 16:50
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.

Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,

Євген Федчук
2026.06.21 16:08
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую

Борис Костиря
2026.06.21 12:48
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.

Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,

Роман Миронов
2026.06.21 12:33
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –

Аж до критичного струму.

У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –

Віктор Кучерук
2026.06.21 06:58
Так учора ласували,
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / СВІТЛИНИ

 Русалії
Образ твору Не такі бували ми й убогі,
голі, одинокі і …одні –
од людей подалі, босоногі,
печені на сонці, цегляні.

І на трави падали шовкові,
і тоді було у миті ці
мірою найвищої любові –
чути руку у своїй руці.

У піску, гарячою весною,
танули і наші міражі,
і усе, увінчане Десною,
на її крутому віражі.


Як наяда ти любила волю,
воду і русалії тоді,
як вони писали нашу долю
вилами по вижатій воді.

Знаю, пам'ятаю і донині,
як розлука спати не дає.
В кожної душі по половині
половина іншої стає.

Плинули літа за течією
осокою росяних отав.
де уже немає переправ.

У чеканні миті однієї
ти була русалкою моєю
з тих, яку я так і не піймав.

2010,01/2017

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-16 18:09:25
Переглядів сторінки твору 3531
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.610 / 5.5  (6.300 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 6.561 / 5.5  (6.661 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.056
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.15 21:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 01:10:18 ]
Нарешті Вас пробило на щось сакральне, Ігорю. І вийшло гарно, природньо, лірично, душевно. А який обряд був красивий - Русалії - здимів за церковними свічками. Русалок не треба ловити, їм треба серцем світити і вони самі прийдуть! Спробуйте...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 18:19:11 ]
Чому здимів? І Русалії, і нявчин тиждень, і Купала залишились майже без змін і подекуди навіть ввійшли в церковні обряди. Що притаманно етносу певної території спокон віків, ніяка розумна релігія забороняти не буде. Принаймні, духовний світ украйнського првослав'я не заперечує поетичну природу української нації. А світ поезії починається Словом так само, як і творення світу згідно з Біблією. І абсурдно було б роз'єднувати поєднане не нами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-15 00:50:18 ]
Ви і близько не знаєте, скільки язичницьких свят знищено. Що Ви чули про свято Перуна, Мокоші, Світовида, Сварога? І як Родзво замість Різдва святкували?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 03:42:32 ]
Ех, Ігорю... Був би я поряд- позичив би вудку...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-17 18:20:56 ]
Нє-е! Тут без підсаки не обійтись. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-18 10:19:18 ]
Красиво!
Містично-міфічно...

П.С.
Я б усе таки "ваяли" спробувала замінити, підібрати якесь гарне українське слово.
Воно мені чомусь читається як "валяли")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-19 18:39:52 ]
Перше, що приходить на думку - ліпили. Але ж це по-дитячому, а ваяли все таки замки, хоч і пісчані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-19 18:56:32 ]
може,

ми плекали наші міражі...?

українське і без лапок - набагато глибший зміст розкривається


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-20 15:33:44 ]
Любове, Ви і мертвого умовите, якщо впевнені у своїй правоті. Правку я зробив, а тепер давайте оцінимо нашу спільну роботу з кнопочкою "Ваша оцінка". Мені цікаво, хто то без коментаря поставив свій найвищий бал, коли програма не повинна цього дозволяти. І ще запитання, як Ви блокуєте можливі відповіді на Ваш коментар, коли вони Вас не цікавлять? Я не бачу такої кнопки.
Вдячний Вам за співпрацю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-20 16:12:23 ]
)))
Я таки сумніваюсь, що міражі можна мурувати. Плекати - так (тобто доглядати, збагачувати).
Мурують - важке, кам'яне слово, а міраж - ефемерне, легке, летюче. Дявуюсь, щоВи могли ці два слова поєднати.

І яку оцінку Ви мені пропонуєте Вам вліпити?)
Найвищу - поки що не можу а\постатвити. Мій естетичний смак не зовсім задоволений)

Щодо кнопки, не знаю. Я ніколи її не шукала, бо нікого не блокувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-24 19:34:31 ]
Так. Зі своєю кнопочкою я розібрався. А щодо Вашої, то це - інтрига. І що ж тепер Ви нам "вліпите"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-01-18 12:59:01 ]
Чудовий вірш, Ігоре!..
Прочитав і пригадалося власне:
І, напевно, нині я щасливий
Тим, що ранні мрії не збулись, -
Що тебе стрічаю, наче диво,
Мною не ціловане колись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-19 18:42:21 ]
Так поети ж через те й поети, що заглядають в душі один одному.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-01-24 20:13:26 ]
Отепер отриала справжню естетичну насолоду.)
Не шкода й "вліпити!.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-01-25 14:11:37 ]
Дякую, Любонько. Ви показали приклад, як потрібно обґрунтовувати свою високу оцінку. Аж заздрю Вашому естетичному задоволенню, бо моє егоїстичне трошки пригнічене тим, що інколи і любі друзі не вміють так само відкрито пояснити, чому обраний для оцінювання той чи інший твір не дотягує як мінімум пів-балу до їхніх зразків. Але буває й гірше, коли реміснику-любителю приходить в голову заднім числом «слегка пройтись по тылам противника».
Я знаю, що Ви більше любите коротку, витончену за смаком та інформаційно вичерпну форму поезії, тому тільки з Вами поділюсь пілюлями, які виникли як мимовільна рефлексія на злобу дня:

Справжні друзі, у облозі,
пізнаються в діалозі.

І у мене досвід є гіркий –
«щирим» друзям друзі заважають;
все таємне – видиме, таки;
а за перехвалені рядки,
слава Богу, в серце не стріляють.