Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж за те, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарно
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
С миру по нитке...
" Всегда помните, дорогие сердца, что упавший в болото поднимается, ввесь покрытый грязью, а стремление принизить человека свойственно самой природе зыбучих песков жизни. Но человек может избегнуть этого и, воистину, так и делает, становясь достославным победителем, подобным лотосу, рождающемуся в болотах жизни. Я хочу, чтобы вы поняли, что просто взывая к свету Христосознания, можно преодолеть отвратительную желтоватую зелень зависти и обиды, грязно-желтый цвет згоистической рассудочности, багровые оттенки страсти и даже чернильний налет попыток лицемерного оправдания."
Кут Хуми
Жизнь прекрасная - жизнь ради Умиротворения.Невежество же призывает к уничтожению...
Творим мир, а не ковку стрел осуждения.
Жизнь с любовью - Мира суть праведная,
Она без ядовитых паров раздражения...
Тьмы ржавые века покрыли Землю
Темной пеленой злопыхательства.
Но есть сила веры - Дети Великой Расы
Переживут бурю ядовитого невежества.
Прозревая, осознает человечество
Бессмысленность войн и соперничества..
Не придет сострадание в суть мирского
Без твердого осознания того,
Что благо ближнего превыше всего.
Многие люди забывают, что Живая Этика
Положена в основу всего Сущего.
Научиться любить человечество
так, как это делают Великие Учителя*,
Весьма и весьма предельно трудно...
Но без этого устремления жить,
В лесу воплощений блуждая - бессмысленно.
Стоящим у порога пограничной черты
Пока больше мне нечего сказать,
Разве что вдали виден Новый Мир Святости,
Который возрождается на руинах
Великой Империи раздробленной Руси.**
*http://maysterni.com/publication.php?id=41577#comments
** Про поділ колись єдиної і величезною Слов'яно-Арійської Держави на окремі частини постійному читачу моїх сторінок вже відомо. Маю надію що також відомо про континет МУ, Лемурія, Гіперборея, Атлантида. Якщо цікаво - дещо є тут:
http://slavyanskaya-kultura.ru/arisk/chandarskaja-plita-skryvaemoe-dokazatelstvo-drevnei-civilizacii-rusov.html
Була священна імперія Великої Єдиної Святої Русі.
Нашими предками з Оріона і Плеяд було названо Русь - Святою.
Саме Київ являв собою древню столицю євразійської держави русів, яка займала територію від Шотландії до Чукотки і від Північного Асгарда до Шрі-Ланки. Він не одне тисячоліття вбирав в себе всю мудрість того стародавнього світу. Київ, серце цієї імперії, мав священне джерело. У ньому правили живі Боги - Кришень і Лада. Кришень — це давньоарійське Крішна. І Київ як столиця світової імперії знав пишність ведичних храмів.
Храм Святої Софії в Києві не просто церковна установа, але магніт мудрості Великої Русі. Коли слов'янство як нація була єдиною у духовному і політичному плані, у ведичної мудрості був єдиним простір — з півночі до півдня. Розколення за національною ознакою принесло з собою ослаблення Русі, як спорідненості Сонячного Народу.
Знищення ведичних святинь призвело до численних страждань всієї Російської Нації - так іменували себе нинішні українці, білоруси, болгари, серби, чехи, словенці і хорвати, а також безліч інших племен, що залишилися на самоті після розпаду Великої Імперії етрусків, що існувала за багато тисяч років до Риму. Саме етруски заклали основу державного устрою стародавнього Риму. Був час коли Рим сплачував данину для Київа.
Велика Мати Арианты - Пресвята Богородиця Оранта стоїть на сторожі в серці слов'янського світу, в славному Граді Києві.
Місто Господа Крішни, зберігає космічні магніти, може перейти в руки послідовників Конрада. Кривавих жертв вимагають духи глибин земної Темряви. Благословенний край скипає. Агні - Святе Сердце допомоги людству. Сила Небес спрямовує сили кожної чесної людини до Єдності - туди, до святинь наших великих предків, для яких світова імперія була не міфом, а реальністю. Шануймося.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Погляд на коріння актуальних проблем в Україні, однієї з "
