ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Лайоль Босота
2024.04.15

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Інша поезія

 С миру по нитке...

" Всегда помните, дорогие сердца, что упавший в болото поднимается, ввесь покрытый грязью, а стремление принизить человека свойственно самой природе зыбучих песков жизни. Но человек может избегнуть этого и, воистину, так и делает, становясь достославным победителем, подобным лотосу, рождающемуся в болотах жизни. Я хочу, чтобы вы поняли, что просто взывая к свету Христосознания, можно преодолеть отвратительную желтоватую зелень зависти и обиды, грязно-желтый цвет згоистической рассудочности, багровые оттенки страсти и даже чернильний налет попыток лицемерного оправдания."

Кут Хуми

Жизнь прекрасная - жизнь ради Умиротворения.
Невежество же призывает к уничтожению...
Творим мир, а не ковку стрел осуждения.
Жизнь с любовью - Мира суть праведная,
Она без ядовитых паров раздражения...
Тьмы ржавые века покрыли Землю
Темной пеленой злопыхательства.
Но есть сила веры - Дети Великой Расы
Переживут бурю ядовитого невежества.
Прозревая, осознает человечество
Бессмысленность войн и соперничества..
Не придет сострадание в суть мирского
Без твердого осознания того,
Что благо ближнего превыше всего.
Многие люди забывают, что Живая Этика
Положена в основу всего Сущего.
Научиться любить человечество
так, как это делают Великие Учителя*,
Весьма и весьма предельно трудно...
Но без этого устремления жить,
В лесу воплощений блуждая - бессмысленно.
Стоящим у порога пограничной черты
Пока больше мне нечего сказать,
Разве что вдали виден Новый Мир Святости,
Который возрождается на руинах
Великой Империи раздробленной Руси.**

*http://maysterni.com/publication.php?id=41577#comments

** Про поділ колись єдиної і величезною Слов'яно-Арійської Держави на окремі частини постійному читачу моїх сторінок вже відомо. Маю надію що також відомо про континет МУ, Лемурія, Гіперборея, Атлантида. Якщо цікаво - дещо є тут:
http://slavyanskaya-kultura.ru/arisk/chandarskaja-plita-skryvaemoe-dokazatelstvo-drevnei-civilizacii-rusov.html

Була священна імперія Великої Єдиної Святої Русі.
Нашими предками з Оріона і Плеяд було названо Русь - Святою.
Саме Київ являв собою древню столицю євразійської держави русів, яка займала територію від Шотландії до Чукотки і від Північного Асгарда до Шрі-Ланки. Він не одне тисячоліття вбирав в себе всю мудрість того стародавнього світу. Київ, серце цієї імперії, мав священне джерело. У ньому правили живі Боги - Кришень і Лада. Кришень — це давньоарійське Крішна. І Київ як столиця світової імперії знав пишність ведичних храмів.
Храм Святої Софії в Києві не просто церковна установа, але магніт мудрості Великої Русі. Коли слов'янство як нація була єдиною у духовному і політичному плані, у ведичної мудрості був єдиним простір — з півночі до півдня. Розколення за національною ознакою принесло з собою ослаблення Русі, як спорідненості Сонячного Народу.
Знищення ведичних святинь призвело до численних страждань всієї Російської Нації - так іменували себе нинішні українці, білоруси, болгари, серби, чехи, словенці і хорвати, а також безліч інших племен, що залишилися на самоті після розпаду Великої Імперії етрусків, що існувала за багато тисяч років до Риму. Саме етруски заклали основу державного устрою стародавнього Риму. Був час коли Рим сплачував данину для Київа.
Велика Мати Арианты - Пресвята Богородиця Оранта стоїть на сторожі в серці слов'янського світу, в славному Граді Києві.
Місто Господа Крішни, зберігає космічні магніти, може перейти в руки послідовників Конрада. Кривавих жертв вимагають духи глибин земної Темряви. Благословенний край скипає. Агні - Святе Сердце допомоги людству. Сила Небес спрямовує сили кожної чесної людини до Єдності - туди, до святинь наших великих предків, для яких світова імперія була не міфом, а реальністю. Шануймося.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-23 04:56:22
Переглядів сторінки твору 758
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Інша візуальна поезія
Наша міфологія, інша поезія
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній