*****
Неназдогадь* шукати щастя – легше.
Так більше світла
в ніжних голосах
між острахом і тим цілунком першим,
з якого виростають небеса,
аби сотати сяйво від колиби,
міцніше од чаклунських павутин,
бо гУцулу, коли на серці вибух,
зоріє над колибою і вдень,
і любка сходить з обрію повільно
і в шелестах,** і в шепоті вітрів
у музику троїстих, ту, весільну,
яку писали Божі звіздарі
на перехрестях доль
та на висотах,
упійманих на відстані руки.
Ачей, у вишиванках
їхні ноти
і душі – як на вітрі пелюстки…

2017р.

*Непомітно;
**старовинна нагрудна прикраса зі срібних дзвіночків