ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Лелека
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-02-22 10:34:38
Переглядів сторінки твору 5077
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.470 / 6.1)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.552 / 6.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.20 11:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 10:52:09 ]
От уже і лелеки прилетять...Відзимували зиму, а далі на все воля Божа. Гарний вірш, тільки лелеки нехай все ж шукають стежки до людських осель. Потребуємо поповнення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:06:56 ]
Дякую, Ксеніє! Я ж не проти, хай селяться на дахах молоді лелеки, а старі вимушені шукати стежку у вічність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 11:30:24 ]
Так, лелеки достойні поетичного слова. Бо символи людських почуттів. Вірш на "ок!"... Але може замість ...льоноцвітно-безмежну шаль.
Пахне зливою, вітром, сіном
синьоока його душа. - такий варіант:
...неозоро-прозору шаль.
Пахне зливою, вітром, сіном
синьоока лелеча даль.
Бо то Льоноцвітне важко читати і рима трохи краща.
Утім, автору, як завжди, видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:13:48 ]
Дякую, Олександре, за допомогу! У мене спочатку була ,"даль", та мені здалося, що душа більш глибше." Неозоро - прозора" - прохи масляно. Тож, вибачте :).
З повагою до Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 11:53:36 ]
Гапно! І льоноцвітно-безмежна шаль мені подобається.
Тільки чому вУзьку? - вузькУ, треба щось з наголосом робити, бо псує ідилічну картинку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:22:04 ]
Любочко, як Вам замість "вузьку", "стислу", або "куцу".?
Дякую, що написали і помітили неправильний наголос!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 12:49:03 ]
якщо чесно,Тетяно, "куцу" мені найменше подобається, не до такої високої теми це словечко, нмд

та й сумніваюсь, що дорога в рай може бути куцою

Вона, радше, довга)
Тож варто ще трохи подумати - яку саме стежку і чому шукає Ваш лелека


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:51:28 ]
Дякую, буду ще думати.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 12:40:45 ]
Це - один із найкращих Ваших творів. Тішуся: у Вас, Тетяно, прогрес! Ось тільки закінчення для мене - не дуже. Якось лелека зникає, а є - пір'їна. Логічно.
Але у даному закінченні - ця пір'їна ніби сама по собі, а тому вона для мене якось зайва. Вибачте, якщо не зрозумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:46:53 ]
Я хотіла сказати, що пір"їна невагома, і така ж чиста душа - легка...
Дякую, Сергію, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:58:52 ]
Таню, сподобалось!))) Тому деякі варіати. А там дивись.
Пахне зливою, вітром плинним? Те сіно якось...))) І другу строфу можна видалити і тим самим позбавитись мапи і багна...))) Таню, дивись сама...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 13:51:16 ]
"Пахне зливою, вітром плинним" - мені подобається!
Вітрику, лелеки в"ють гнізда з гілочок. Раніше ці гнізда були на дахах хатин. А дахи були із соломи, тому така асоціація. Але ж виправлю, так, як ти пропонуєш.
Дякую, дуже вдячна! Щодо "багна" і мапи не згодна. "Багно падінь" - реалістично. Мапа з пташиного зору у мене теж не викликає сумнівів.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 14:04:37 ]
Вітрику, поки залишу так, як є. ВітроМ ПЛинним збіг приголосних, ще подумаю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 14:18:16 ]
Да оставь всё как есть)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 13:19:12 ]
Чудово, незважаючи на ледве помітні порушення ритміки у одному-двох рядках. На місці куцу проситься колір. Наприклад:
...лелека біла
білу стежку шукає в рай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 13:57:28 ]
Дякую, Ігоре, за схвальний відгук та допомогу! А ритм перевіряла, так задумано.
!-!--!-!-
!-!--!-!
Ще подумаю, як краще. Не хотілось би повторюватись з білим, або синім.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 18:49:41 ]
Тетяно, вірш насправді гарний, сюжетний!
Кожен читає і, оскільки не автор, знаходить для себе деякі невизначеності. Мені, наприклад, вода і кості - не поетизуються, хоча, зрозуміло, що вони тілесні (як і пір'їна). Але якщо я чогось не второпав - не зважайте, бо сам поважаю першенство автора:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 21:03:00 ]
Дякую, Мирославе, за відвертість!
Людина з кісток та води і птах так само. Намагалася провести паралелі. Можливо, деякі слова ріжуть слух, але я цей вірші не намагалася зробити гарним, приємним на смак та дотик. Це мої потойбічні думки,Їх можна сприймати чи ні у кожного своя точка зору. Коли я буду переробляти усе підряд, то від мене нічого не залишиться. Я думаю, що Ви мене розумієте.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-02-23 04:56:29 ]
Ось мій Лелека, Таню) З "ранніх" моїх)))
Лелека

Лелека в небі! І вірте, люди-
Усе здійсниться. Усе ще буде.
У пір"я вбився уже лелека.
Його не спинить ворожий клекіт.

Не налякає кубло зміїне.
Дивись спокійно! Злітай спокійно!
Польоту радість одвічно знає,
Він, вічно юний, у вись злітає.

Не гоже вічно в гнізді зростати-
Прямуй у небо! Учись літати!
Обрало щастя тебе одного.
Злітай у небо. Єднайся з Богом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 09:48:17 ]
Чудово, Серго!
Оптимістично! Дякую за гарний вірш!