ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
* * *
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Кохання до смерті
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Оса
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
***
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Шпага думки
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Лелека
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-02-22 10:34:38
Переглядів сторінки твору 5810
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.568 / 6.2)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.647 / 6.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 21:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 10:52:09 ]
От уже і лелеки прилетять...Відзимували зиму, а далі на все воля Божа. Гарний вірш, тільки лелеки нехай все ж шукають стежки до людських осель. Потребуємо поповнення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:06:56 ]
Дякую, Ксеніє! Я ж не проти, хай селяться на дахах молоді лелеки, а старі вимушені шукати стежку у вічність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 11:30:24 ]
Так, лелеки достойні поетичного слова. Бо символи людських почуттів. Вірш на "ок!"... Але може замість ...льоноцвітно-безмежну шаль.
Пахне зливою, вітром, сіном
синьоока його душа. - такий варіант:
...неозоро-прозору шаль.
Пахне зливою, вітром, сіном
синьоока лелеча даль.
Бо то Льоноцвітне важко читати і рима трохи краща.
Утім, автору, як завжди, видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:13:48 ]
Дякую, Олександре, за допомогу! У мене спочатку була ,"даль", та мені здалося, що душа більш глибше." Неозоро - прозора" - прохи масляно. Тож, вибачте :).
З повагою до Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 11:53:36 ]
Гапно! І льоноцвітно-безмежна шаль мені подобається.
Тільки чому вУзьку? - вузькУ, треба щось з наголосом робити, бо псує ідилічну картинку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:22:04 ]
Любочко, як Вам замість "вузьку", "стислу", або "куцу".?
Дякую, що написали і помітили неправильний наголос!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 12:49:03 ]
якщо чесно,Тетяно, "куцу" мені найменше подобається, не до такої високої теми це словечко, нмд

та й сумніваюсь, що дорога в рай може бути куцою

Вона, радше, довга)
Тож варто ще трохи подумати - яку саме стежку і чому шукає Ваш лелека


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:51:28 ]
Дякую, буду ще думати.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 12:40:45 ]
Це - один із найкращих Ваших творів. Тішуся: у Вас, Тетяно, прогрес! Ось тільки закінчення для мене - не дуже. Якось лелека зникає, а є - пір'їна. Логічно.
Але у даному закінченні - ця пір'їна ніби сама по собі, а тому вона для мене якось зайва. Вибачте, якщо не зрозумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:46:53 ]
Я хотіла сказати, що пір"їна невагома, і така ж чиста душа - легка...
Дякую, Сергію, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:58:52 ]
Таню, сподобалось!))) Тому деякі варіати. А там дивись.
Пахне зливою, вітром плинним? Те сіно якось...))) І другу строфу можна видалити і тим самим позбавитись мапи і багна...))) Таню, дивись сама...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 13:51:16 ]
"Пахне зливою, вітром плинним" - мені подобається!
Вітрику, лелеки в"ють гнізда з гілочок. Раніше ці гнізда були на дахах хатин. А дахи були із соломи, тому така асоціація. Але ж виправлю, так, як ти пропонуєш.
Дякую, дуже вдячна! Щодо "багна" і мапи не згодна. "Багно падінь" - реалістично. Мапа з пташиного зору у мене теж не викликає сумнівів.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 14:04:37 ]
Вітрику, поки залишу так, як є. ВітроМ ПЛинним збіг приголосних, ще подумаю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 14:18:16 ]
Да оставь всё как есть)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-02-22 13:19:12 ]
Чудово, незважаючи на ледве помітні порушення ритміки у одному-двох рядках. На місці куцу проситься колір. Наприклад:
...лелека біла
білу стежку шукає в рай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 13:57:28 ]
Дякую, Ігоре, за схвальний відгук та допомогу! А ритм перевіряла, так задумано.
!-!--!-!-
!-!--!-!
Ще подумаю, як краще. Не хотілось би повторюватись з білим, або синім.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 18:49:41 ]
Тетяно, вірш насправді гарний, сюжетний!
Кожен читає і, оскільки не автор, знаходить для себе деякі невизначеності. Мені, наприклад, вода і кості - не поетизуються, хоча, зрозуміло, що вони тілесні (як і пір'їна). Але якщо я чогось не второпав - не зважайте, бо сам поважаю першенство автора:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 21:03:00 ]
Дякую, Мирославе, за відвертість!
Людина з кісток та води і птах так само. Намагалася провести паралелі. Можливо, деякі слова ріжуть слух, але я цей вірші не намагалася зробити гарним, приємним на смак та дотик. Це мої потойбічні думки,Їх можна сприймати чи ні у кожного своя точка зору. Коли я буду переробляти усе підряд, то від мене нічого не залишиться. Я думаю, що Ви мене розумієте.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-02-23 04:56:29 ]
Ось мій Лелека, Таню) З "ранніх" моїх)))
Лелека

Лелека в небі! І вірте, люди-
Усе здійсниться. Усе ще буде.
У пір"я вбився уже лелека.
Його не спинить ворожий клекіт.

Не налякає кубло зміїне.
Дивись спокійно! Злітай спокійно!
Польоту радість одвічно знає,
Він, вічно юний, у вись злітає.

Не гоже вічно в гнізді зростати-
Прямуй у небо! Учись літати!
Обрало щастя тебе одного.
Злітай у небо. Єднайся з Богом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 09:48:17 ]
Чудово, Серго!
Оптимістично! Дякую за гарний вірш!