ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / ЗА ВИДНОКОЛОМ

 Від імені...
Оживаю я, панове,
у раю своєму,
як почую моє слово
аж до Віфлеєму,

як прийду у кожну хату
по всій Україні,
отоді і буду знати,
що я не загину,

як омиєте офіру
у дикому полі,
отоді і я повірю,
що рай мій – на волі,

що зруйновані кайдани,
тюрми й каземати
і про мене на майдані
є кому співати.

І тоді, усі поети,
у новому світі –
ви за мене доживете
мої недожиті.

                              09.03.2017




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-03-09 21:35:25
Переглядів сторінки твору 2028
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.302 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.648 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.061
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 18:27
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-10 06:20:52 ]
Хочеться вірити, що ми на це заслуговуємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 16:21:18 ]
Кожний - в міру своїх можливостей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-03-10 12:15:35 ]
Поетично - дуже слабо... Лексика мізерна. Самовпевненість від Кобзаря,- ху із ху? Взагалі, менше кричати і більше до діла. А не пишиться,- то не пиши...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 16:22:37 ]
А хто кричить навсидячки, пробач-те за сильну лексику?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 20:28:51 ]
Знов манія Пророка... Од завищених рейтингів дах потроху їде. Чи це звичайна провокація? В будь-якому випадку цей вірш Вашу творчість не красить, Ігорю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 09:57:45 ]
Ярославе, будь-ласка, не робіть із мухи слона. Шевченко ніколи не здогадувався, що він Пророк і добре, якщо кожен буде про себе такої ж думки. Якщо я згадав поета незлим тихим словом, то не принизив цим ані його заповіту, ані його людської сутності. Я нікого не закликаю приєднуватись до мого слова. А той, хто Вас провокує на такі коментарі сидить в іншому кріслі.
Пробачте, якщо це прозвучало занадто різко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 17:57:02 ]
Дорогий Ігорю, а тепер вислухайте мене. Нічого, що занадто різко Ви сказали, я теж не м"якенько коментував, адже так? Будьмо правдиві і до самого себе. Чи здогадувався Шевченко, що він пророк? Питання суперечливе, бо я ще в університеті на журналістиці писав дві курсові по шевченковзнавству, і скажу Вам, що він, за моїми відчуттями, відчував свою карму Пророка, але ніколи не говорив про це. А Ви кажете, що він ніколи не здогадувався... Тут Ви глибоко помиляєтеся. Здогадувався, ще й у ранніх своїх творах: "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями...", але дійсно ніколи не говорив про це. Він говорив природньо, як Пророк, але ніколи і ніде не називав себе ним і не говорив ніколи від його імені.
Коли читаєш Давидові псалми, де,цитую: "став земних владик судити небесний владика"(81) - складається враження, що говорить його устами сам Бог праведний, але ім"я Бога не звучить і все сприймається само собою - природньо - як омріяний усіма Божий суд, судний день упав на поганців - правителів.
Отак навчіться писати, так глаголити господню правду і не називайте себе ні Богом, ні Пророком... А
як пропече Ваш глагол людські душі, то люди самі назвуть Вас пророком, повірте!
Оця Ваша фраза: "той, хто Вас провокує на такі коментарі сидить в іншому кріслі", говорить про те, що у Вас справді або манія тільки в цьому випадку не Величі, а підозріливості, або ж у Вас не вірно поставлена інформація, або просто зі злості зводите наклеп типу - сам дурак!" Запам"ятайте - Ярослав Чорногуз - людина самодостатня і завжди говорить від свого імені і те, що думає і не кривить душею. Розумію, правда очі коле. На те вона й правда.
Поки що роль Пророка Вам не вдалася. Якщо це - оригнальний літературний прийом, як каже Богдан Манюк - що ж, це справді цікаво. Спробуйте ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-03-11 07:30:48 ]
Написано просто, мелодійно, із гарним задумом. Поки-що не виправдані Шевченкові надії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 10:00:48 ]
Дякую за мудру оцінку і тверезу позицію.
Інколи складається враження, що наше старше покоління за рівнем свідомості випереджає молодше, нібито виховане у вільній Україні, але чомусь за радянськими стандартами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 11:31:20 ]
Тут доречно говорити про вдало використаний автором літературний прийом, який аж ніяк не можна назвати банальним.