ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
"Чорний сніг Александрії" (продовження 3)
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Бобер
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Невибутнім романтиком був він
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
Земля на Рибинах -- з присмаком блюзу
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
La mia alba
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
Химерики курйозного безголов’я
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Два поети
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Монолог безпритульного
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.

хома дідим
2026.08.08 11:56
* 166 *
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад

М Менянин
2026.08.08 09:52
Четвер – есей
P.S. Четвер – есей 0 Друзям. Песах. Смеркалось. 1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями. 2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли. 3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще

Віктор Кучерук
2026.08.08 07:33
* * *
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.

С М
2026.08.08 04:44
Стерво (The Rolling Stones)
постійна втома, не розумію
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш

Ольга Садкова
2026.08.07 21:51
Чекання
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.

Ірина Вовк
2026.08.07 15:27
"Чорний сніг Александрії" (продовження 2)
Чорний сніг і попелястий світанок Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.

хома дідим
2026.08.07 12:05
* 165 *
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / ЗА ВИДНОКОЛОМ

 Від імені...
Оживаю я, панове,
у раю своєму,
як почую моє слово
аж до Віфлеєму,

як прийду у кожну хату
по всій Україні,
отоді і буду знати,
що я не загину,

як омиєте офіру
у дикому полі,
отоді і я повірю,
що рай мій – на волі,

що зруйновані кайдани,
тюрми й каземати
і про мене на майдані
є кому співати.

І тоді, усі поети,
у новому світі –
ви за мене доживете
мої недожиті.

                              09.03.2017




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-03-09 21:35:25
Переглядів сторінки твору 2443
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.304 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.664 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.061
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.08.08 16:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-10 06:20:52 ]
Хочеться вірити, що ми на це заслуговуємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 16:21:18 ]
Кожний - в міру своїх можливостей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-03-10 12:15:35 ]
Поетично - дуже слабо... Лексика мізерна. Самовпевненість від Кобзаря,- ху із ху? Взагалі, менше кричати і більше до діла. А не пишиться,- то не пиши...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 16:22:37 ]
А хто кричить навсидячки, пробач-те за сильну лексику?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 20:28:51 ]
Знов манія Пророка... Од завищених рейтингів дах потроху їде. Чи це звичайна провокація? В будь-якому випадку цей вірш Вашу творчість не красить, Ігорю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 09:57:45 ]
Ярославе, будь-ласка, не робіть із мухи слона. Шевченко ніколи не здогадувався, що він Пророк і добре, якщо кожен буде про себе такої ж думки. Якщо я згадав поета незлим тихим словом, то не принизив цим ані його заповіту, ані його людської сутності. Я нікого не закликаю приєднуватись до мого слова. А той, хто Вас провокує на такі коментарі сидить в іншому кріслі.
Пробачте, якщо це прозвучало занадто різко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 17:57:02 ]
Дорогий Ігорю, а тепер вислухайте мене. Нічого, що занадто різко Ви сказали, я теж не м"якенько коментував, адже так? Будьмо правдиві і до самого себе. Чи здогадувався Шевченко, що він пророк? Питання суперечливе, бо я ще в університеті на журналістиці писав дві курсові по шевченковзнавству, і скажу Вам, що він, за моїми відчуттями, відчував свою карму Пророка, але ніколи не говорив про це. А Ви кажете, що він ніколи не здогадувався... Тут Ви глибоко помиляєтеся. Здогадувався, ще й у ранніх своїх творах: "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями...", але дійсно ніколи не говорив про це. Він говорив природньо, як Пророк, але ніколи і ніде не називав себе ним і не говорив ніколи від його імені.
Коли читаєш Давидові псалми, де,цитую: "став земних владик судити небесний владика"(81) - складається враження, що говорить його устами сам Бог праведний, але ім"я Бога не звучить і все сприймається само собою - природньо - як омріяний усіма Божий суд, судний день упав на поганців - правителів.
Отак навчіться писати, так глаголити господню правду і не називайте себе ні Богом, ні Пророком... А
як пропече Ваш глагол людські душі, то люди самі назвуть Вас пророком, повірте!
Оця Ваша фраза: "той, хто Вас провокує на такі коментарі сидить в іншому кріслі", говорить про те, що у Вас справді або манія тільки в цьому випадку не Величі, а підозріливості, або ж у Вас не вірно поставлена інформація, або просто зі злості зводите наклеп типу - сам дурак!" Запам"ятайте - Ярослав Чорногуз - людина самодостатня і завжди говорить від свого імені і те, що думає і не кривить душею. Розумію, правда очі коле. На те вона й правда.
Поки що роль Пророка Вам не вдалася. Якщо це - оригнальний літературний прийом, як каже Богдан Манюк - що ж, це справді цікаво. Спробуйте ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-03-11 07:30:48 ]
Написано просто, мелодійно, із гарним задумом. Поки-що не виправдані Шевченкові надії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 10:00:48 ]
Дякую за мудру оцінку і тверезу позицію.
Інколи складається враження, що наше старше покоління за рівнем свідомості випереджає молодше, нібито виховане у вільній Україні, але чомусь за радянськими стандартами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 11:31:20 ]
Тут доречно говорити про вдало використаний автором літературний прийом, який аж ніяк не можна назвати банальним.