ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій

Сергій Губерначук
2026.09.17 11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / ЗА ВИДНОКОЛОМ

 Від імені...
Оживаю я, панове,
у раю своєму,
як почую моє слово
аж до Віфлеєму,

як прийду у кожну хату
по всій Україні,
отоді і буду знати,
що я не загину,

як омиєте офіру
у дикому полі,
отоді і я повірю,
що рай мій – на волі,

що зруйновані кайдани,
тюрми й каземати
і про мене на майдані
є кому співати.

І тоді, усі поети,
у новому світі –
ви за мене доживете
мої недожиті.

                              09.03.2017




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-03-09 21:35:25
Переглядів сторінки твору 2488
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.304 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.664 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.061
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.09.17 10:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-10 06:20:52 ]
Хочеться вірити, що ми на це заслуговуємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 16:21:18 ]
Кожний - в міру своїх можливостей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-03-10 12:15:35 ]
Поетично - дуже слабо... Лексика мізерна. Самовпевненість від Кобзаря,- ху із ху? Взагалі, менше кричати і більше до діла. А не пишиться,- то не пиши...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 16:22:37 ]
А хто кричить навсидячки, пробач-те за сильну лексику?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 20:28:51 ]
Знов манія Пророка... Од завищених рейтингів дах потроху їде. Чи це звичайна провокація? В будь-якому випадку цей вірш Вашу творчість не красить, Ігорю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 09:57:45 ]
Ярославе, будь-ласка, не робіть із мухи слона. Шевченко ніколи не здогадувався, що він Пророк і добре, якщо кожен буде про себе такої ж думки. Якщо я згадав поета незлим тихим словом, то не принизив цим ані його заповіту, ані його людської сутності. Я нікого не закликаю приєднуватись до мого слова. А той, хто Вас провокує на такі коментарі сидить в іншому кріслі.
Пробачте, якщо це прозвучало занадто різко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 17:57:02 ]
Дорогий Ігорю, а тепер вислухайте мене. Нічого, що занадто різко Ви сказали, я теж не м"якенько коментував, адже так? Будьмо правдиві і до самого себе. Чи здогадувався Шевченко, що він пророк? Питання суперечливе, бо я ще в університеті на журналістиці писав дві курсові по шевченковзнавству, і скажу Вам, що він, за моїми відчуттями, відчував свою карму Пророка, але ніколи не говорив про це. А Ви кажете, що він ніколи не здогадувався... Тут Ви глибоко помиляєтеся. Здогадувався, ще й у ранніх своїх творах: "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями...", але дійсно ніколи не говорив про це. Він говорив природньо, як Пророк, але ніколи і ніде не називав себе ним і не говорив ніколи від його імені.
Коли читаєш Давидові псалми, де,цитую: "став земних владик судити небесний владика"(81) - складається враження, що говорить його устами сам Бог праведний, але ім"я Бога не звучить і все сприймається само собою - природньо - як омріяний усіма Божий суд, судний день упав на поганців - правителів.
Отак навчіться писати, так глаголити господню правду і не називайте себе ні Богом, ні Пророком... А
як пропече Ваш глагол людські душі, то люди самі назвуть Вас пророком, повірте!
Оця Ваша фраза: "той, хто Вас провокує на такі коментарі сидить в іншому кріслі", говорить про те, що у Вас справді або манія тільки в цьому випадку не Величі, а підозріливості, або ж у Вас не вірно поставлена інформація, або просто зі злості зводите наклеп типу - сам дурак!" Запам"ятайте - Ярослав Чорногуз - людина самодостатня і завжди говорить від свого імені і те, що думає і не кривить душею. Розумію, правда очі коле. На те вона й правда.
Поки що роль Пророка Вам не вдалася. Якщо це - оригнальний літературний прийом, як каже Богдан Манюк - що ж, це справді цікаво. Спробуйте ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-03-11 07:30:48 ]
Написано просто, мелодійно, із гарним задумом. Поки-що не виправдані Шевченкові надії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 10:00:48 ]
Дякую за мудру оцінку і тверезу позицію.
Інколи складається враження, що наше старше покоління за рівнем свідомості випереджає молодше, нібито виховане у вільній Україні, але чомусь за радянськими стандартами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 11:31:20 ]
Тут доречно говорити про вдало використаний автором літературний прийом, який аж ніяк не можна назвати банальним.