ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / ЗА ВИДНОКОЛОМ

 Від імені...
Оживаю я, панове,
у раю своєму,
як почую моє слово
аж до Віфлеєму,

як прийду у кожну хату
по всій Україні,
отоді і буду знати,
що я не загину,

як омиєте офіру
у дикому полі,
отоді і я повірю,
що рай мій – на волі,

що зруйновані кайдани,
тюрми й каземати
і про мене на майдані
є кому співати.

І тоді, усі поети,
у новому світі –
ви за мене доживете
мої недожиті.

                              09.03.2017




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-03-09 21:35:25
Переглядів сторінки твору 2145
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.296 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.642 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.061
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.06.07 12:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-10 06:20:52 ]
Хочеться вірити, що ми на це заслуговуємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 16:21:18 ]
Кожний - в міру своїх можливостей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-03-10 12:15:35 ]
Поетично - дуже слабо... Лексика мізерна. Самовпевненість від Кобзаря,- ху із ху? Взагалі, менше кричати і більше до діла. А не пишиться,- то не пиши...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 16:22:37 ]
А хто кричить навсидячки, пробач-те за сильну лексику?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-03-10 20:28:51 ]
Знов манія Пророка... Од завищених рейтингів дах потроху їде. Чи це звичайна провокація? В будь-якому випадку цей вірш Вашу творчість не красить, Ігорю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 09:57:45 ]
Ярославе, будь-ласка, не робіть із мухи слона. Шевченко ніколи не здогадувався, що він Пророк і добре, якщо кожен буде про себе такої ж думки. Якщо я згадав поета незлим тихим словом, то не принизив цим ані його заповіту, ані його людської сутності. Я нікого не закликаю приєднуватись до мого слова. А той, хто Вас провокує на такі коментарі сидить в іншому кріслі.
Пробачте, якщо це прозвучало занадто різко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 17:57:02 ]
Дорогий Ігорю, а тепер вислухайте мене. Нічого, що занадто різко Ви сказали, я теж не м"якенько коментував, адже так? Будьмо правдиві і до самого себе. Чи здогадувався Шевченко, що він пророк? Питання суперечливе, бо я ще в університеті на журналістиці писав дві курсові по шевченковзнавству, і скажу Вам, що він, за моїми відчуттями, відчував свою карму Пророка, але ніколи не говорив про це. А Ви кажете, що він ніколи не здогадувався... Тут Ви глибоко помиляєтеся. Здогадувався, ще й у ранніх своїх творах: "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями...", але дійсно ніколи не говорив про це. Він говорив природньо, як Пророк, але ніколи і ніде не називав себе ним і не говорив ніколи від його імені.
Коли читаєш Давидові псалми, де,цитую: "став земних владик судити небесний владика"(81) - складається враження, що говорить його устами сам Бог праведний, але ім"я Бога не звучить і все сприймається само собою - природньо - як омріяний усіма Божий суд, судний день упав на поганців - правителів.
Отак навчіться писати, так глаголити господню правду і не називайте себе ні Богом, ні Пророком... А
як пропече Ваш глагол людські душі, то люди самі назвуть Вас пророком, повірте!
Оця Ваша фраза: "той, хто Вас провокує на такі коментарі сидить в іншому кріслі", говорить про те, що у Вас справді або манія тільки в цьому випадку не Величі, а підозріливості, або ж у Вас не вірно поставлена інформація, або просто зі злості зводите наклеп типу - сам дурак!" Запам"ятайте - Ярослав Чорногуз - людина самодостатня і завжди говорить від свого імені і те, що думає і не кривить душею. Розумію, правда очі коле. На те вона й правда.
Поки що роль Пророка Вам не вдалася. Якщо це - оригнальний літературний прийом, як каже Богдан Манюк - що ж, це справді цікаво. Спробуйте ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-03-11 07:30:48 ]
Написано просто, мелодійно, із гарним задумом. Поки-що не виправдані Шевченкові надії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 10:00:48 ]
Дякую за мудру оцінку і тверезу позицію.
Інколи складається враження, що наше старше покоління за рівнем свідомості випереджає молодше, нібито виховане у вільній Україні, але чомусь за радянськими стандартами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-03-12 11:31:20 ]
Тут доречно говорити про вдало використаний автором літературний прийом, який аж ніяк не можна назвати банальним.