ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
* * *
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Клоун помер (The Kinks)
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер

Артур Курдіновський
2026.03.12 23:33
Зимова соната (анацикл)
Зимова соната лунає красиво,
Сніжинки легенькі пошиють серпанок.
Казкова новела лягає курсивом -
Краплинки надії прикрасять світанок.

Октави небесні співають блакиттю,
Стражденні рядочки запахли зимою.
Ласкаво засяють минулі століття,

Володимир Бойко
2026.03.12 22:48
Кого, як не себе
Себе, коханого, люби,
Люби шалено й емоційно.
Ти найдорожчий і безцінний
Серед безликої юрби.

Себе, коханого, люби,
Не припиняй ні на хвилину,
Нехай думки до себе линуть

Євген Федчук
2026.03.12 17:24
Камишники
У часи, як в Україні ще чумакували.
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить

Ігор Шоха
2026.03.12 17:01
Вкотре очима серм’яжної правди
                    І
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,

Артур Курдіновський
2026.03.12 15:16
Відлига
Я чув, що скоро весняна відлига
Розтопить лід прозоро-кришталевий...
І дійсно! Тануть вже баби зі снігу...
Та серед них немає королеви.

Усупереч весні у серці зимно.
Куди не подивлюсь - нема нікого.
О, руйнівна фантазіє нестримна!

Іван Потьомкін
2026.03.12 11:36
ЗЛО
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Борис Костиря
2026.03.12 11:08
Шлях у нікуди
Подорожній іде
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?

Юрій Гундарів
2026.03.12 10:43
Йоганн Себастьян Бах
Його музика давала натхнення майже кожному композитору європейської традиції - від Моцарта до Шенберга. Навіть рок-музиканти світового рівня Кіт Емерсон та Інгві Мальмстін вважають його своїм вчителем.
Тарас Шевченко згадував Баха у повісті «Варнак».

Віктор Кучерук
2026.03.12 07:24
* * *
Тишком-нишком
Лізе мишка
До куточка,
Де шматочків
Кілька шкірки
Вже до нірки
Притягнула
Ця товстуля,

Олег Герман
2026.03.12 01:36
Спокій
Вимкну світло і звуки, хай зникне поволі усе навкруги,
І залишу цей світ за порогом, щоб спокій цілющий послухати.
Хай розчиняться в темряві й тиші старі призабуті гріхи,
Що навряд чи у крику та галасі будуть смиренно спокутані.

Мені б тиші ковток,

Артур Сіренко
2026.03.11 22:40
Кроки нечемних їжаків
Дощ, що падав щоп’ятниці
(Згори вниз, з хмар в океан)
Нагадував пілігримам пізнання
Тендітного юнака-елліна
(О, Патрокле, ти горезнавець!)
З того часу
Як ведмедиці стали зорезнавцями,
Як птахи навчились кричати

Артур Сіренко
2026.03.11 17:44
Краплі ведмежого меду
Будівничі готичної вежі
Задивлялися в Небо:
А може там провесінь?
Хотіли летіти
(Як ластівки)
Але Небо було камінним
(Бо сповнилося мовчанням –
Лиховісним,

Сергій Губерначук
2026.03.11 15:49
Реванш
Вони настільки маленькі,
що їх не бачать і топчуть.
Але настільки розумні,
що виростати не хочуть…
І ми вже настільки виросли,
що нас вони не помічають.
Від нашої сили гинучи,
якісь НЛО вивчають…

Марія Дем'янюк
2026.03.11 14:04
Бабусенько, люба
У моїм сні бабусині груші, сливи і вишні,
Квітник, де всміхаються сонцю жоржини розкішні,
Ранкова роса і яблука жовті, червоні,
Що трохи замерзли і просяться в теплі долоні.
Метелики, джміль і гамак у саду, та сестричка —
В її рученятах червоні пахуч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олексій Кацай (1954) / Вірші

 Прозорі крила
Де пелехи міжзоряного пилу,
бескидами здіймаються в зеніт,
там у безодні кольору чорнила
прозорі крила крають рух орбіт.

Чудовий вир залюднених світів
і незалюднених політ одчайний
за ними вслід шумують, і вітрів
пір’їни хмар торкаються потайно.

Зникають відстані. Прозорокрилий птах
не спричиняє поглядам завад,
бо він не відбивається в очах
і в лінзах нашорошених облад.

Тоді чому спимо ми горілиць,
нехай над нами й нависають стелі
невиспаних містечок та столиць,
розсипаних по зоряній пустелі?

Яких епох літаючий релікт
у чорні діри, вікна та зіниці,
безсониться і збуджує інстинкт
поєднання людини й таємниці!?

Безсоння сонцем вигинає рання,
мов помах, що триває без кінця…
Лиш доторки слабкого повівання
прозорістю струмують край лиця.

2017




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-03-10 21:59:32
Переглядів сторінки твору 3068
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.692 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.653 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.04.29 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-03-12 05:41:00 ]
Здається, Олексію, що ви, один з усіх нас, по-справжньому навчилися розуміти всесвіт, відчувати його красу, бачити його неповторну своєрідність, адже багато раз я читав, як ви вслухаєтеся в голоси планет, захоплено милуєтеся сяйвом галактик, постійно бачите і знаходите в них оновлення чи згасання.
Небо постійно будить у вашій душі могутній відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2017-03-12 12:03:57 ]
Дякую за теплий відгук. Точно не пам’ятаю, але, здається, в НФ-повісті Ємцева та Парнова «Рівняння з Блідого Нептуну» популярно йдеться про те, що у всесвіті немає ані безмежно великого, ані безмежно малого. На граничних розмірах наші, людські, погляди й теорії не спрацьовують. Бо вони, ці розміри, дивним чином поєднуються і переходять одне в одне, а будь-яка людина завжди, всюди й повсякчас знаходиться в «точці перетікання» безмежжя в позамежжя. Тож я просто намагаюся відчути й «озвучити» цю точку. І, бажано, в матеріалістичних тонах.
Адже ще мій любимий Валерій Брюсов казав: «Быть может, эти электроны – миры, где пять материков, искусства, знанья, войны, троны. И память сорока веков». В кожному з нас нуртує всесвіт. Варто лише дослухатися. Кожен з нас щомиті змінює метагалактики. Тому варто бути обережним :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-03-13 00:48:46 ]
Незвичайна у Вас тематика. Для більшості людей (в тому числі й для мене)космос -- холодний,чорний, непривітний. Вас же він зачаровує,і це збагачує нас усіх. Гарний вірш, але слово "облад" мені не зрозуміле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2017-03-13 10:43:53 ]
Колись в мене була бесіда з однією дуже кмітливою та розумною журналісткою. Вона, щодо космосу, слово в слово сказали те ж саме, що і ви. І я подумав: може, лихо в тому, що більшість з нас поки що (!) тому не чує його, що десь на рівні підсвідомості вважає земне людство космічним феноменом, який має виняткове місце у всесвіті. Ми, мовляв, єдині, неповторні і - ах! - самотні. Більше такого ніде немає. Ця думка займає потужні позицію не лише в масовій свідомості, а й в наукових колах.

Вірніше, займала. Бо все більше з’являється ознак того, що розум – це найбанальніша річ для цього світу. І варто лише сконцентруватися, подивившись вночі на небо, і ми почуємо чиїсь голоси, зустрінемось з чиїмось поглядами, відчуємо чиюсь присутність. І тоді, як в будь-якій гарній компанії, космос перестане бути «холодним, чорним, непривітним» :-)

А щодо «облад», то, каюсь, маю якийсь неприродний потяг до нечасто вживаних слів :-( Борюся, але з перемінним успіхом. ОБЛАДА - …рідко. Те саме, що обладнання… (Академічний тлумачний словник української мови)

Дякую за цікавість до моїх опусів, пані Вікторіє. І, головне, за їх розуміння :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2017-03-14 02:45:15 ]
Дякую, Олексію. Можливо, Ви будете нашим провідником у безмежні космічні простори. Все ж таки, легше йти за кимось, ніж самому. Не лякає Вас, що "гарна компанія" може виявитись ворожою або несумісною з нами?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-03-13 10:59:41 ]
Поетичність- супер)))Єдине спіткаюсь об" -пелехи ,бескидами , Тоді чому спимо ми горілиць, струмують край лиця.." З пов. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2017-03-13 13:13:31 ]
Дякую, Вітре :-) Виправлятимусь.