Дякую за теплий відгук. Точно не пам’ятаю, але, здається, в НФ-повісті Ємцева та Парнова «Рівняння з Блідого Нептуну» популярно йдеться про те, що у всесвіті немає ані безмежно великого, ані безмежно малого. На граничних розмірах наші, людські, погляди й теорії не спрацьовують. Бо вони, ці розміри, дивним чином поєднуються і переходять одне в одне, а будь-яка людина завжди, всюди й повсякчас знаходиться в «точці перетікання» безмежжя в позамежжя. Тож я просто намагаюся відчути й «озвучити» цю точку. І, бажано, в матеріалістичних тонах.
Адже ще мій любимий Валерій Брюсов казав: «Быть может, эти электроны – миры, где пять материков, искусства, знанья, войны, троны. И память сорока веков». В кожному з нас нуртує всесвіт. Варто лише дослухатися. Кожен з нас щомиті змінює метагалактики. Тому варто бути обережним :-)

Колись в мене була бесіда з однією дуже кмітливою та розумною журналісткою. Вона, щодо космосу, слово в слово сказали те ж саме, що і ви. І я подумав: може, лихо в тому, що більшість з нас поки що (!) тому не чує його, що десь на рівні підсвідомості вважає земне людство космічним феноменом, який має виняткове місце у всесвіті. Ми, мовляв, єдині, неповторні і - ах! - самотні. Більше такого ніде немає. Ця думка займає потужні позицію не лише в масовій свідомості, а й в наукових колах.

Вірніше, займала. Бо все більше з’являється ознак того, що розум – це найбанальніша річ для цього світу. І варто лише сконцентруватися, подивившись вночі на небо, і ми почуємо чиїсь голоси, зустрінемось з чиїмось поглядами, відчуємо чиюсь присутність. І тоді, як в будь-якій гарній компанії, космос перестане бути «холодним, чорним, непривітним» :-)

А щодо «облад», то, каюсь, маю якийсь неприродний потяг до нечасто вживаних слів :-( Борюся, але з перемінним успіхом. ОБЛАДА - …рідко. Те саме, що обладнання… (Академічний тлумачний словник української мови)

Дякую за цікавість до моїх опусів, пані Вікторіє. І, головне, за їх розуміння :-)

Дякую, Олексію. Можливо, Ви будете нашим провідником у безмежні космічні простори. Все ж таки, легше йти за кимось, ніж самому. Не лякає Вас, що "гарна компанія" може виявитись ворожою або несумісною з нами?

Дякую, Вітре :-) Виправлятимусь.