Здається, все відбувалось із точністю до навпаки - християнські місіонери всюди впроваджували свою релігію. Так і у нас позбулись прадавньої релігії і ведичних вчень, а натомість маємо те, що маємо.

НЕ погоджуюсь, що всі - сарана, хоч одного разу у стані коми, коли душа уже долітала до світлої межі, відчув і почув, хто ми є і чого варті. Тому повертатись до капищ внукам не варто.

Може ви й праві. Такого страшного досвіду у мене немає. А от євреів з цього приводу наслухався достатньо.

За ідеєю - дуже цікавий вірш, образ сарани частково справді вірний, бо над нами, як народом, від часу прийняття цієї жахливої хрестатої віри, провели за тисячу років страшну селекцію у вигляді вичавлювання з нас гордості, самобутності і нав"язування спершу бездуховної хрестатої моралі рабів з її псевдолюбов"ю, яка прощає убивць; Ісуса, який у Біблії учить відректись від батька, матері, родини, рідних звичаїв, Богів і йти, як дурний зомбі за ним, століття полонізації, русифікації, і найбільше у ХХ столітті - винищенні переважної більшості просто "хребетних" людей, здатних до опору - господарів землі, кращої свідомої української інтелігенції в усіх сферах діяльності, залишено поганих овець, зазомбованих ленінізмом і сталінізмом, яких схрестили з "матоязичним" населенням, завезеним з Росії, от і маємо люмпен-сарану на 90 відсотків, яка обрала зека на президента - до чого дійти! - країна злодіїв - тепер вертаємося до язичництва і правильно, бо тоді злодіїв без дурної християнської псевдолюбові убивали і садили в тюрми. Таким чином чистилося суспільство і погань у ньому була у меншості - 5-10 відсотків! А зараз що - усе навпаки - погані, сарани - 90 %, а нормальних людей, навпаки - 10 відсотків, дай Боже, щоб було.
Шлях указав ти вірний, підтримую. Тільки з вірою наших пращурів ми станемо знов тим народом, який у 5-му столітті разом з Богданом Гатилом (Аттілою) поклав собі до ніг пихатий Рим.
А з Ісусом ми будемо вічною рабською сараною. Це як - двічі два.
Сашо ти ж знаходишся на "Поетичних майстернях" - чому не правиш свій текст від русизмів, неправильних наголосів, узгоджень:
У кожного народУ треба писати.
Папіросу - краще цигарку,
Грязь - русизм на ще й на римі, краще бруд.
Крова - даху над головою - це слово майже невживане в укр. мові.
НавЕргали - навергАли
Пілат байдужий, зрАдливий Іуда - свої Пілати і свої Іуди - дивися ось, як не напружуючись, можна поправити, щоб був правильний наголос, бо ж кожен знає, хто такий Пілат і Іуда, можна епітетів цих уникнути.
Працюй над чіткістю думки, вибудовуй образний ланцюг логічно-чіткіше, більше прав вірші. Дотримуйся принципу - краще менше та краще, нвж косо-криво аби живо.

Багато "онуків" вже прокинулись і не визнають Іуду і Його (Іудейського) бога, а навернені до дідівської віри, хоча її не пропагують і не нав'язують силою князі і місіонери. Та вона тягне до себе нове покоління своїм зв'язком із Землею і Всесвітом. В час космосу, напевне, це природньо.

"Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь" ( українське народне прислів’я); це слово часто вживане Дмитром Павличком. Росіяни його просто "сперли" з української. Слова папіроса та сигарета подарували нам племена майя. Тому міняти шило на мило не бачу ніякого смислу. Слово кров маловживане але помилкою не є. Отже, хай так і залишається. А от щодо Пілатівта Іуд - думка слушна. Беру.