A чи знаєте ви, що ще до того, як Ви, мій освічений читач, з'являєтеся на боже світло наше, що коли Ви ...ще лише в проекті, і Ваш батько ніжно гладить черевце Вашої матінки...
Так от, якраз у цей час, спеціальні райські бджілки наповнюють медом насолод бездонну бочку Вашого життя...
А ангел в блакитному, відповідальний за неймовірне в усюдисущому, в обов'язковому порядку підкрадається до Вашого проекту вночі і доливає туди ложку...
Ні, не дьогтю, а набагато більш кризисної для Вашого подальшого існування речовини. Він вливає Вам ложку хисту Вашого. Кому чайну, а кому і їдальню. Але ангели – адже вони ...теж.
Загалом, завдяки будь-яким проявам письменницької фантазії – ніщо людське і їм не чужо. Ну, набридає святому, та ще і в блакитному, ніч у ніч, робити одне і те ж. І цей пустун починає, так само як ми після свого зародження, експериментувати. Кому сто грам віллє, а кому і цілу шклянку.
Та ось ще, яка штука.
Під ранок, за мить до того, як Едем осявається нестерпимим світлом господнім, служитель незвіданого бачить, що найгеніальнішим чином, який, як відомо, парадоксів кум, у нього залишається якась міра недовикористаного. Інколи це два по сто і кухоль чого-нічого іронічного. А буває, що і жбан. І цей, хворий на голову, убухує все, що залишилося в абсолютно випадкову суть.
І зникає, гад...
До наступної ночі...
О-цьо-цьось, і видираються на світло особини з невимірною спрагою жити і бажанням створити хоч чогось безкорисного для всього людства.

Водневу бомбу, наприклад...