
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.22
21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.
Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.
Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
2025.08.22
20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця
приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця
приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
2025.08.22
19:17
”мав би бути вихід ізвідсіль“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“
2025.08.22
18:24
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Лев`ячі алго
Лев`ячі алго
2025.08.22
13:26
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.
Прильоти нечисті щоночі:
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.
Прильоти нечисті щоночі:
2025.08.22
09:51
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».
2025.08.22
06:28
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови
2025.08.21
23:48
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.
Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.
Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...
2025.08.21
21:58
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,
2025.08.21
19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві
2025.08.21
14:46
Із Бориса Заходера
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
2025.08.21
14:10
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….
21.08.2025р. UA
* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….
21.08.2025р. UA
* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.
2025.08.21
09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег.
От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи
2025.08.21
06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
2025.08.20
21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
2025.08.20
18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.20
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Поціновувач
Хто за ним ховається?
Сторінка Камінчанської Олександри. Її вірш і коментарі:
поціновувач поезії (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-26 22:59:38 ]
...а я вас читав...от лише де?... думка є...
Коментарі видаляються власником авторської сторінки
поціновувач поезії (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-26 23:48:28 ]
я не подивована...не ховаюся ж від людей...читайте...
...........................................................................Овва...
Коли мені вчора показали це, я була подивована. То Поціновувач поезії сам пише, сам себе коментує?
Це буває тоді, коли особа має кілька сторінок - і помилилася, спалилася, як кажуть.
Поціновувач поезії мене виховував коментарями - саме тоді, коли була халепа зі вжитим у вірші словом "вельбучний", він став не на мою сторону. Це неабияк засмучує, бо я не винна в тому, що слово має вель-.
І сьогодні писав під "Коні не винні" (тут вже похвалив).
Авторка Камінчанська-Шмигельська завжди прихильно відгукувалася про мої поезії. Я їй подеколи зауважувала технічні моменти.
Ми були досить приязними. Невже вона взяла нік "Поціновувач поезії"? Декому зручно невидимкою курсувати сайтом.
Олександра-Леся відмовляється, але й не звертається до модератора за роз`ясненням, що було б логічним.
Хто ж ховається за ніком?
Камінчанська-Шмигельська зопалу видалила вночі свій вірш - а разом полетіли ці два провокуючі (сам пишу сам відповідаю) коментарі. Чи побоялася, що маска сповзла, чи як пояснити...
Сторінка Поціновувач поезії не містить віршів, там лише коментарі.
І там дивним чином опиняється свіжий коментар
Коментатор поціновувач поезії, [ 2017-05-27 00:41:42 ],
на сторінці твору "***"
Світлано, я знайшла цього "пана" на ФБ і там йому відписала...от він скопійоване вкинув...що робиться?...
--- звертається Леся до мене, бо я прямо її запитала: то це ти?
Фіксується коментар Камінчанської як належний Поціновувачу поезії!!!
Леся вважає, що її "підставляє" хтось. Хоча й дурневі зрозуміло, що це банальне самоспалення клона.
Де ж той пан? Інтрига зберігається.
"Поціновувач поезії", мабуть, теж це прочитає. Агов).
Ось він та його коментарі
http://maysterni.com/user.php?id=8575
Результат на 31 травня: Камінчанська-Шмигельська до адміну не звертається, але заборонила мені перегляд свої сторінки 27 травня. І на фейсбуці заблокувалася, так і не пояснивши переконливо дивної ситуції - кому б заманулося продукувати ті коментарі - від її імені.
Якщо це її знайомий, то навіщо б він узявся перетягувати на свою сторінку Поціновувач поезії її коментарі?
Інтуїція підказує мені, що нік Поціновувач поезії... це таки дволика пані, а не пан. Будьмо справжніми). Дружити з особами, які здатні на підлість, я не хочу.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поціновувач
Платон мені друг, але істина дорожча
На сайті гастролює Поціновувач поезії. Не лише мені він писав коментарі. Короткі фрази, впізнаваний безбарвний стиль, вони збереглися на його сторінці у розділі "залишені коментарі" та "інші коментарі" - і ще доступні.
Хто за ним ховається?
Сторінка Камінчанської Олександри. Її вірш і коментарі:
поціновувач поезії (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-26 22:59:38 ]
...а я вас читав...от лише де?... думка є...
Коментарі видаляються власником авторської сторінки
поціновувач поезії (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-26 23:48:28 ]
я не подивована...не ховаюся ж від людей...читайте...
...........................................................................Овва...
Коли мені вчора показали це, я була подивована. То Поціновувач поезії сам пише, сам себе коментує?
Це буває тоді, коли особа має кілька сторінок - і помилилася, спалилася, як кажуть.
Поціновувач поезії мене виховував коментарями - саме тоді, коли була халепа зі вжитим у вірші словом "вельбучний", він став не на мою сторону. Це неабияк засмучує, бо я не винна в тому, що слово має вель-.
І сьогодні писав під "Коні не винні" (тут вже похвалив).
Авторка Камінчанська-Шмигельська завжди прихильно відгукувалася про мої поезії. Я їй подеколи зауважувала технічні моменти.
Ми були досить приязними. Невже вона взяла нік "Поціновувач поезії"? Декому зручно невидимкою курсувати сайтом.
Олександра-Леся відмовляється, але й не звертається до модератора за роз`ясненням, що було б логічним.
Хто ж ховається за ніком?
Камінчанська-Шмигельська зопалу видалила вночі свій вірш - а разом полетіли ці два провокуючі (сам пишу сам відповідаю) коментарі. Чи побоялася, що маска сповзла, чи як пояснити...
Сторінка Поціновувач поезії не містить віршів, там лише коментарі.
І там дивним чином опиняється свіжий коментар
Коментатор поціновувач поезії, [ 2017-05-27 00:41:42 ],
на сторінці твору "***"
Світлано, я знайшла цього "пана" на ФБ і там йому відписала...от він скопійоване вкинув...що робиться?...
--- звертається Леся до мене, бо я прямо її запитала: то це ти?
Фіксується коментар Камінчанської як належний Поціновувачу поезії!!!
Леся вважає, що її "підставляє" хтось. Хоча й дурневі зрозуміло, що це банальне самоспалення клона.
Де ж той пан? Інтрига зберігається.
"Поціновувач поезії", мабуть, теж це прочитає. Агов).
Ось він та його коментарі
http://maysterni.com/user.php?id=8575
Результат на 31 травня: Камінчанська-Шмигельська до адміну не звертається, але заборонила мені перегляд свої сторінки 27 травня. І на фейсбуці заблокувалася, так і не пояснивши переконливо дивної ситуції - кому б заманулося продукувати ті коментарі - від її імені.
Якщо це її знайомий, то навіщо б він узявся перетягувати на свою сторінку Поціновувач поезії її коментарі?
Інтуїція підказує мені, що нік Поціновувач поезії... це таки дволика пані, а не пан. Будьмо справжніми). Дружити з особами, які здатні на підлість, я не хочу.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію