«Побоююсь, що обов’язково настане день,
коли технології горуватимуть над людським спілкуванням.
Тоді світ отримає покоління ідіотів»
Альберт Ейнштейн

Він до мобільника припав,
Мов немовля до цицьки матері.
Хитається у такт із заплющеними очима,
Немов сновида, там, де мала б сидіть ,
А тепер стоїть, скоцюрбившись, бабуся.
Ніколи йому глянуть за вікно,
Аби побачить, що намалювала ніч...
В режимі автономнім домчить так до роботи.
Немов папуга, привітається з колегами.
А по роботі, уже вдома,зануриться
У такий звичний віртуальний світ...

P.S.
Прогрес спроможен поліпшити життя,
Але безсилий надолужить те,
Що не додала родина.