ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.04.28 09:22
Твоє тепло поглинуло минуле,
Затьмарились імлою риси.
Мовчала з жалібним "ку-ку" зозуля,
Блукала в кроні кипариса.

Рожеві мрії збились гострим списом,
Незіграні зостались ролі.
Вода холодна хлюпала на мисі,

Віктор Кучерук
2025.04.28 06:02
Друзі хутко повтікали
Якнайдалі від війни, –
Спромоглися дати драла
Їхні доньки і сини.
Полякалися родини
Кровожерних вічно псів
І забули, що святині
Захищати треба всім.

Борис Костиря
2025.04.27 21:46
За межами людського пізнання
стоїть башта, до якої
не можуть дійти.
Вежу огортають оруйні
чагарники. Людей, які йдуть до неї,
спіткає якась біда,
щось невідоме чинить перепони.
Мандрівник може

Іван Потьомкін
2025.04.27 18:41
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Олександр Сушко
2025.04.27 18:34
Я там трохи, того..

Артур Курдіновський
2025.04.27 17:56
Еліта зі смердючого салуну
Ґвалтує ломом імпотентний світ.
З корівника приперлась на трибуну
Та з рук свободи вибиває щит.

Сидить свиня в овальнім кабінеті,
На чорне каже "біле" й навпаки.
Можливо, теж у власному клозеті

Віктор Насипаний
2025.04.27 16:27
З Кості вчителька сміялась: - Де тобі, дитино?

Нереально, щоби в мене мав колись "відмінно".

Щоб "дванадцять" було в тебе, - треба вчитись дуже.

А в твоєму, бач, випадку неможливо, друже.

Євген Федчук
2025.04.27 16:21
Вся історія московська із суцільної брехні.
За що тільки не візьмися, правди і на гріш немає.
Та брехнею тою влада дух москальський піднімає,
Щоб погнати і згноїти їх у черговій війні.
Хочу ще одну сторінку в цій історії відкрити,
Як позбавилися іга

Віктор Кучерук
2025.04.27 05:25
І від жалю сумно,
І від смутку смішно,
Бо кажу бездумно
І пишу поспішно.
Напишу поспішно,
Вимовлю бездумно, -
І відразу смішно,
І невдовзі сумно...

Борис Костиря
2025.04.26 21:53
Цей чоловік несе з собою лихо.
Хоч би куди він прийшов,
з'являються скандали.
Він руйнує цілісність,
стає троянским конем,
яблуком розбрату,
чоловік несе ланцюгову реакцію
громадянської війни,

Пиріжкарня Асорті
2025.04.26 20:30
Ринкова площа на Великдень блищить сонцем і старими вікнами. Над усім – прозоре квітневе повітря, таке легке, що його хочеться загорнути в серветку і забрати собі. Грицько суне неквапом, як і належить людині у святковому настрої. Камізелька сьогодні лежи

Юрій Гундарєв
2025.04.26 18:20
Сонце-Місяць-Асорті -
він (вони?) щасливий:
три лише строфи прості,
а рецензій - зливи!

Пише сам собі весь час
про пилипів і підноси,
залишає читача

Юрій Лазірко
2025.04.26 17:29
болить-болить-болить -
за кожну невблаганну мить,
за втрачену землі святої п`ядь
і за хрести, що височать
із прапорами над вінками,
за голосіння надмогильне мами,
за все оте у слові "рідне"...

Юрій Лазірко
2025.04.26 17:28
і мужчина... -
келихи
вина...
хто
свята причина...
хто
одна вина...

Іван Потьомкін
2025.04.26 11:17
Примарна вседозволеність весни.
І пізній сніг, і заморозки в травні –
То лиш борги зими.
А весна справдешня –
З усіх усюд поскликувати птаство,
Од панцирів дубам звільнити плечі,
Добрати шати кожній деревині,
Піднять з колін охлялу бадилину,

Олена Побийголод
2025.04.26 09:09
Із Андрія Бєлого

Доволі: облиш всі чекання!
Народе мій бідний, зникай!
Роки нищівного страждання –
у просторі кануть нехай!

Століття злиденні і грізні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тея ТектоНічна
2025.04.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валя Лазірко / Вірші

 Згублені Mріі
Куди ж моі мріі поділися?
Згубилися десь у журбі...
Циганськими на-пів романсами
Співаю я ніжно тобі:
Були моі мріі яскравими,
Як зорі на небесах,
Та впали тяжкими краплинами,
Розсипалися по пісках...
І всі будуть радо сміятися,
Аж сльози стираючи з вій.
І ти будеш там ховатися,
Кохаючи інших мрій.
Піду я по світу шукати
Ті мріі моі зоряні,
І раптом колись між хмаринами,
Засвітяться знову вони.
І може я буду щасливою,
Й коханою як уві сні.
А поки що ви гуляєте,
Розгублені десь навесні..




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-06-16 01:57:46
Переглядів сторінки твору 3233
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.114 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.642 / 5.25)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.866
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-16 09:07:11 ]
Ідея зрозуміла, але ритм кульгає.
Чи то так треба? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-16 09:41:11 ]
є пропозиція перефразувати "Піду я по світу шукати" - "Піду я світами шукати", - українською не дуже звучить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-16 15:42:46 ]
Пані Валю,
почитав я Ваші твори і мушу Вам відверто сказати, що з почуттям ритму у Вас не все доладу. Тут є дві опції, або тренувати його (я є прихильником ідею, що всьому можна навчитися, якщо дуже того хотіти), або писати верлібри. На мою думку гарний верлібр вартує набагато більше ніж десятки причесаних римованих "бульбочок", якими рясніє будь-який україномовний літ.ресурс.

Сподіваюся, мою відвертість Ви сприймете без образ.

Святослав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валя Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-17 05:40:15 ]
Дякую всім за ідеі, буду використовувати.. Славцю, притримуюсь Вашоі думки про верлібри, буду писати верлібрами.., не люблю я напевно рифмів.. По-друге, мені дуже важливо як зауважив Олександр Ітешко - що ідея проста і зрозуміла, хочу щоб всім було зрозуміло.. Погоджуюсь і з Катериною - ваш варіант звучить краще..
От с Понеділка займуся прочитанням вашоі , друзі, поезіі... так хочется покритикувати....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-18 11:25:41 ]
Валю, в кожного, зрозуміло, має бути власний стиль, але чи варто відразу ставити собі за мету писати так, щоб було усім зрозуміло? В кожної людини власний рівень сприйняття і розуміння. Навіщо відразу "опускати планку" до "найнижчого рівня"? Не підлаштовуйтесь під когось - пишить "по максимуму". А якщо хтось не зрозуміє Ваших образів і мислення - це його проблеми (головне, щоб ви з Юрчиком один одного завжди розуміли :-) ).
Творчої наснаги !

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-06-27 21:39:11 ]
Валечко, я прекрасно зрозуміла і Ваш вірш, і причину його виникнення.
Моя порада - пишіть, як пишеться, як підказує серце, як воно звучить у думках...
Усе прийде з часом. Повірте мені, таки прийде :) Відчуття ритму приходить так само несподівано, як і кохання. Йому неможливо навчитися - воно, просто і обов'язково приходить :)
Ґратулюю Вашій відвазі і натхненню :) Удачі і наснаги. І кличу у гості (а як без цього?) - щиро Оксанка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-27 22:16:53 ]
Гарна розмова у вас, у нас тут вийшла.
Валю, думаю йдеться про практику осягання себе у мистецтві, упевненість у своїх кроках. Будьте упевненіші у своїй красі, у своїй жіночій добротності, у жіночій слабості, яка породжує тонкість сприйняття і передачі, у тому, що вам цікаво жити і радіти, і печалитися. І ви все формальне опануєте, головне - присутність неформального, власного. :)
Єдина проблема, здається світ ще не знає сім'ї де чоловік і жінка - два рівноцінних поета :(