ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,

хома дідим
2026.11.01 23:35
* 246 *
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
АНТОЛОГІЯ містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА: ТЕАТР НЕВИСЛОВЛЕНИХ ДУШ"
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»

Євген Федчук
2026.11.01 22:06
Як жінка чорта виносила
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х

Ігор Шоха
2026.11.01 17:44
Фальстарт глухонімого кінема
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.

Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора

Борис Костиря
2026.11.01 15:33
Кава
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.

І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.

В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.

Юрій Гундарів
2026.11.01 13:03
Чотирик-1
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!

Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.

Вячеслав Руденко
2026.11.01 12:30
В перлинах пер
Журба заклякла горілиць,
Гузьким лежить між блискавиць,
Летить крихке між довгих віт,
По гіллю сходить чорний кіт,
До змерзлих відьом на льоду
Підносить всохлу лободу,
Говорить відьмам: — Ворожба
Перлинам пер знайшла гриба!

Віктор Кучерук
2026.11.01 07:41
* * *
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...

С М
2026.10.31 23:30
Канутиль & Люди з узбережжя (Genesis)
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь

Є розповідь, один король

хома дідим
2026.10.31 23:04
* 245 *
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому

Світлана Пирогова
2026.10.31 19:59
А жовтень прохолодою повіяв
А жовтень прохолодою повіяв,
І стіни кам'яні мовчать, німі.
Ти і сьогодні білий парус-мрія.
Невидно крізь шибки мутні в пітьмі.

Ти тільки будь, - молюся я ночами,
А вдень у круговерті різних справ
Бинтую порожнечі сірі рани,

Ігор Терен
2026.10.31 19:13
Дарунки скупої долі
Кого немає у хатині скраю,
тих доля випихає за Дунай,
щоб загодя не трафили у рай,
якого на землі ніде немає
(хоча і пекла не буває теж
за межами руїни і пожеж),
та де не буду, серце уміщає
все, що дарує доля на врожай:

Іван Потьомкін
2026.10.31 18:48
«Композитор, що непогано гра в шахи»
Люблю людей, у кого, як-то кажуть, руки золоті,
За що не візьмуться, усе у них гаразд,
Легко й мовби без зусиль надмірних.
Це в побуті. Навдивовижу, і в майстерні духа
Є також наділені даром отаким.
…У знаній в Парижі кав’ярні «Режанс»
Франс

В Горова Леся
2026.10.31 15:15
Хризантемове
Вже листопадно нічому і впасти,
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:

Ніяковіють пізні хризантеми

Борис Костиря
2026.10.31 13:38
Монолог безпритульного
Я забутий під снігом далеких часів.
Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
Я полишив життя, мов задавнений гнів,
Ніби голос у гулі земних голосінь.
Я здійнявся у небо і вмить занімів,
Не знайшовши опору благань і спасінь.

Мене викреслив світ з електр
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Своє особисте
Як засліплює тінь!..
Парадокс... Голова колообертом.
Ще не верне на скін,
Та й не ранок... Неначе лечу,
Я ходжу по житті
У крилатих сандалях, не в чоботах,
І зриваю квітки,
Та ніколи нараз не топчу.

На Парнас відішлю
Віршування. У серці оселі є
Породілля віршів,
Хоч тяжіє від них голова...
Україну люблю,
Ніби лебідь кохану підстрелену,
І країни чужі
Не цікавлять, ну дивні дива.

До під”йому легкий-
На війну чи на свято однаково.
Якось твором привів
Дворянина відверті слова-
Що епосі отій
Зрозуміле пояснення знакове-
Як за волю чужу
Він колись від нудьги воював,

Бо, здавалось, свою
Було годі і думати вибороть,
Хоч зірниці її
Прорізались туманом оман.
І палав часоплин,
Мов вогонь негасимо під зливами...
Як же важко коли
Прагнеш волі, якої нема...

Відпускаю усіх,
Шо каміння із пазухи викине.
Хто до мене добром-
Сторазово добро повертав.
Я любитель утіх,
І жіноцтво таємно- усміхнене
Я оспівую. Про
Свій характер нерідко писав

У ліричних віршах...
І любовних... І трохи ніяково
Незбагненних усім...
А для чого писати вірші?
І волію, душа
Щоб під римою свіжою плакала,
І втішалась... А втім-
Нині сумно чомусь на душі.


© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117073105793



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-07-31 15:44:08
Переглядів сторінки твору 3534
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-31 16:45:25 ]
Гарне одвертя, Серго. Вiтаю!
Питання невеличке): "Сторазово добром би воздав" - а чому "би"? Що заважаэ?
I ще: через конкретний наголос у словi "нiякових" прочитуэться з асоцiацiэю "нiяких".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 23:00:35 ]
Питання? Здогадайтесь.
ВІдносно другого- вчитайтесь
Гаразд вже...
Що дозволено Юпітеру- не дозволено бику.
Вам- дозволяю. А там подивимось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-31 23:12:24 ]
Хм... пробую здогадуватися: "Хто до мене з добром-
Сторазово добром би воздав" - тобто, у Вас є якась умова для воздаянія добра тим, хто приходить до Вас з добром. Але придумати таку умову моя уява не здатна((
От якби було написано "Хто до мене з добром, сторазово добром я віддам", то це було б безумовно і наче так і має бути. Інша справа, що там слідом "Я любитель утіх", "Я оспівую", але майстру справитись з переміною слів неважко, чи не так?)
Гарну річ хочеться бачити досконалою, тому зараз піду видивлятися ще)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:34:24 ]
А Ви б хотіли почути АЗ ВОЗДАМ?))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 21:32:51 ]
Е, друже. Парнас- не найважливіша вершина у нашому житті. Є куди більш жаскі. Он, на Донбасі така гора виросла, що накрила тінню всі інші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 23:02:54 ]
Виросла. 25 літ росла, всі очі затуляли. То й що? Взагалі світ змінився і нам з цим жити. Алітература... Їі рятувати треба, друже. Бо це частина культури, на існування якої права не давали. От на літературообразіє- скільки хош... Такі справи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 22:31:08 ]
Підтримую зауваження Лариси. Думки хороші, оригінальні. Я погоджуюсь із Вашим напіврозхристаним, волюнтаристським стилем і не закликаю повторювати мій. Але зважаючи на те, що вірш передає тонкі нюанси персонального із життя ЛГ, як для себе, наприклад, першу строфу я інтерпретую так:
Як засліплює тінь!..
Парадокс... Голова іде обертом.
В череді увертюр
Ще не вечір...Чудес не учу,
А ходжу по життю
У сандаліях, а не у чоботах,
І зриваю квітки,
Та ніколи я їх не топчу.

Не ображайтесь, будь-ласка, майстер має бути відповідальним за кожне своє слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:18:42 ]
Ні, Ігорю. Ні. А де поділаст тема "Ще не верне на скін,
Та й не ранок..."? І до чого тут чудєсі якісь?) Ні МІЙ ВАРІАНТ ЗАТВЕРДЖЕНО, ЯК НЕЗМІННИЙ І ОСТАТОЧНИЙ))) Хоча- дякую за увагу і за думки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-31 23:47:54 ]
Ну от, знайщла, до чого прискіпатись:
"Україну люблю,
Мов лелека дружину підстрелену" --- оце "підстрелену" таке якесь...негарне, чи що... не думаю, що Ви навмисне Україну засоціювали так. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 23:55:30 ]
А тут я на боці Серго, якщо автор має на увазі - наче лебідь лебідку підстрелену.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-08-01 00:13:05 ]
Я зрозуміла, що хотів сказати Серго, але слово "підстрелений" має в народі дещо сумнівне значення, тому й зауважила.
І якщо Ваше "лебідь лебідку" віддаляє асоціацію, то "дружина підстрелена" наближує. Та й у птахів пара наче, а не "дружина".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:21:14 ]
Ваш варіант гарний, проте мій ЖОРСТКІШИЙ, Ігорю. А я пишу жорстко іноді. Саме щоб досягти мети


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 03:55:28 ]
Лебедя частково прийнято) Віват, Ігорю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:20:00 ]
А Ви вважаєте, що все гарно в Датському королівстві? Не пересмикуйте, Ларисо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-08-01 00:21:35 ]
В такому випадку аплодую Вашій майстерності, Серго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:37:29 ]
Як у фільмі "добро пожаловать ілі постороннім вход воспрєщєн"- ЗРІЦЄЛІ АПЛАДЗІРУЮТ, АПЛАДЗІРУЮТ... КОНЧІЛІ АПЛАДЗІРАВАТЬ))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 03:59:12 ]
Ну от... "а всє било так вєсєло. ми заготовлялі рога і копита..." (Золоте теля) Трохи змінив. Мерсі. На коліні все пишу. Ні, є,є чому повчиться в сігуранци))) Шутю, щутю))) Респект, Ларисо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 01:50:17 ]
НАЗАГАЛ. Я вніс певні зміни. Дякую усім шановним авторам за обговорення і пропозиції)