ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
***
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Поема зими
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
Поповнення неологізмів
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
Гниє і попахує
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Ранок на річці
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
Похід правобережного гетьмана Куницького проти татар в 1683 році
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
Довколополітичні думки - 9
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Вечір
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
***
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
* * *
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
Місцевий транзит (The Jimi Hendrix Experience)
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Субстрат всякої всячини
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Довоєнна ідилія
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Ірина Вовк
2026.02.28 16:10
Автобіографія: народжена в Ялті
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
* * *
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Своє особисте
Як засліплює тінь!..
Парадокс... Голова колообертом.
Ще не верне на скін,
Та й не ранок... Неначе лечу,
Я ходжу по житті
У крилатих сандалях, не в чоботах,
І зриваю квітки,
Та ніколи нараз не топчу.

На Парнас відішлю
Віршування. У серці оселі є
Породілля віршів,
Хоч тяжіє від них голова...
Україну люблю,
Ніби лебідь кохану підстрелену,
І країни чужі
Не цікавлять, ну дивні дива.

До під”йому легкий-
На війну чи на свято однаково.
Якось твором привів
Дворянина відверті слова-
Що епосі отій
Зрозуміле пояснення знакове-
Як за волю чужу
Він колись від нудьги воював,

Бо, здавалось, свою
Було годі і думати вибороть,
Хоч зірниці її
Прорізались туманом оман.
І палав часоплин,
Мов вогонь негасимо під зливами...
Як же важко коли
Прагнеш волі, якої нема...

Відпускаю усіх,
Шо каміння із пазухи викине.
Хто до мене добром-
Сторазово добро повертав.
Я любитель утіх,
І жіноцтво таємно- усміхнене
Я оспівую. Про
Свій характер нерідко писав

У ліричних віршах...
І любовних... І трохи ніяково
Незбагненних усім...
А для чого писати вірші?
І волію, душа
Щоб під римою свіжою плакала,
І втішалась... А втім-
Нині сумно чомусь на душі.


© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117073105793



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-07-31 15:44:08
Переглядів сторінки твору 3194
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-31 16:45:25 ]
Гарне одвертя, Серго. Вiтаю!
Питання невеличке): "Сторазово добром би воздав" - а чому "би"? Що заважаэ?
I ще: через конкретний наголос у словi "нiякових" прочитуэться з асоцiацiэю "нiяких".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 23:00:35 ]
Питання? Здогадайтесь.
ВІдносно другого- вчитайтесь
Гаразд вже...
Що дозволено Юпітеру- не дозволено бику.
Вам- дозволяю. А там подивимось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-31 23:12:24 ]
Хм... пробую здогадуватися: "Хто до мене з добром-
Сторазово добром би воздав" - тобто, у Вас є якась умова для воздаянія добра тим, хто приходить до Вас з добром. Але придумати таку умову моя уява не здатна((
От якби було написано "Хто до мене з добром, сторазово добром я віддам", то це було б безумовно і наче так і має бути. Інша справа, що там слідом "Я любитель утіх", "Я оспівую", але майстру справитись з переміною слів неважко, чи не так?)
Гарну річ хочеться бачити досконалою, тому зараз піду видивлятися ще)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:34:24 ]
А Ви б хотіли почути АЗ ВОЗДАМ?))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 21:32:51 ]
Е, друже. Парнас- не найважливіша вершина у нашому житті. Є куди більш жаскі. Он, на Донбасі така гора виросла, що накрила тінню всі інші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 23:02:54 ]
Виросла. 25 літ росла, всі очі затуляли. То й що? Взагалі світ змінився і нам з цим жити. Алітература... Їі рятувати треба, друже. Бо це частина культури, на існування якої права не давали. От на літературообразіє- скільки хош... Такі справи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 22:31:08 ]
Підтримую зауваження Лариси. Думки хороші, оригінальні. Я погоджуюсь із Вашим напіврозхристаним, волюнтаристським стилем і не закликаю повторювати мій. Але зважаючи на те, що вірш передає тонкі нюанси персонального із життя ЛГ, як для себе, наприклад, першу строфу я інтерпретую так:
Як засліплює тінь!..
Парадокс... Голова іде обертом.
В череді увертюр
Ще не вечір...Чудес не учу,
А ходжу по життю
У сандаліях, а не у чоботах,
І зриваю квітки,
Та ніколи я їх не топчу.

Не ображайтесь, будь-ласка, майстер має бути відповідальним за кожне своє слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:18:42 ]
Ні, Ігорю. Ні. А де поділаст тема "Ще не верне на скін,
Та й не ранок..."? І до чого тут чудєсі якісь?) Ні МІЙ ВАРІАНТ ЗАТВЕРДЖЕНО, ЯК НЕЗМІННИЙ І ОСТАТОЧНИЙ))) Хоча- дякую за увагу і за думки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-31 23:47:54 ]
Ну от, знайщла, до чого прискіпатись:
"Україну люблю,
Мов лелека дружину підстрелену" --- оце "підстрелену" таке якесь...негарне, чи що... не думаю, що Ви навмисне Україну засоціювали так. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 23:55:30 ]
А тут я на боці Серго, якщо автор має на увазі - наче лебідь лебідку підстрелену.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-08-01 00:13:05 ]
Я зрозуміла, що хотів сказати Серго, але слово "підстрелений" має в народі дещо сумнівне значення, тому й зауважила.
І якщо Ваше "лебідь лебідку" віддаляє асоціацію, то "дружина підстрелена" наближує. Та й у птахів пара наче, а не "дружина".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:21:14 ]
Ваш варіант гарний, проте мій ЖОРСТКІШИЙ, Ігорю. А я пишу жорстко іноді. Саме щоб досягти мети


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 03:55:28 ]
Лебедя частково прийнято) Віват, Ігорю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:20:00 ]
А Ви вважаєте, що все гарно в Датському королівстві? Не пересмикуйте, Ларисо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-08-01 00:21:35 ]
В такому випадку аплодую Вашій майстерності, Серго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:37:29 ]
Як у фільмі "добро пожаловать ілі постороннім вход воспрєщєн"- ЗРІЦЄЛІ АПЛАДЗІРУЮТ, АПЛАДЗІРУЮТ... КОНЧІЛІ АПЛАДЗІРАВАТЬ))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 03:59:12 ]
Ну от... "а всє било так вєсєло. ми заготовлялі рога і копита..." (Золоте теля) Трохи змінив. Мерсі. На коліні все пишу. Ні, є,є чому повчиться в сігуранци))) Шутю, щутю))) Респект, Ларисо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 01:50:17 ]
НАЗАГАЛ. Я вніс певні зміни. Дякую усім шановним авторам за обговорення і пропозиції)