ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
***
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене (рондо)
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій

Сергій Губерначук
2026.09.17 11:16
Огляд віршів, на які створено пісні і відео (3)
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Краплі тирличевого меду
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,

Вячеслав Руденко
2026.09.17 08:51
Містичне
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.

давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.

Віктор Кучерук
2026.09.17 06:19
* * *
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем

хома дідим
2026.09.16 23:43
* 204 *
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
***
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
Проникнення осені
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
В креветках, у сріблі…
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
Репост прозріння
                  І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння...
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Олешки в блокаді
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
* * *
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Молитва
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Своє особисте
Як засліплює тінь!..
Парадокс... Голова колообертом.
Ще не верне на скін,
Та й не ранок... Неначе лечу,
Я ходжу по житті
У крилатих сандалях, не в чоботах,
І зриваю квітки,
Та ніколи нараз не топчу.

На Парнас відішлю
Віршування. У серці оселі є
Породілля віршів,
Хоч тяжіє від них голова...
Україну люблю,
Ніби лебідь кохану підстрелену,
І країни чужі
Не цікавлять, ну дивні дива.

До під”йому легкий-
На війну чи на свято однаково.
Якось твором привів
Дворянина відверті слова-
Що епосі отій
Зрозуміле пояснення знакове-
Як за волю чужу
Він колись від нудьги воював,

Бо, здавалось, свою
Було годі і думати вибороть,
Хоч зірниці її
Прорізались туманом оман.
І палав часоплин,
Мов вогонь негасимо під зливами...
Як же важко коли
Прагнеш волі, якої нема...

Відпускаю усіх,
Шо каміння із пазухи викине.
Хто до мене добром-
Сторазово добро повертав.
Я любитель утіх,
І жіноцтво таємно- усміхнене
Я оспівую. Про
Свій характер нерідко писав

У ліричних віршах...
І любовних... І трохи ніяково
Незбагненних усім...
А для чого писати вірші?
І волію, душа
Щоб під римою свіжою плакала,
І втішалась... А втім-
Нині сумно чомусь на душі.


© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117073105793



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-07-31 15:44:08
Переглядів сторінки твору 3459
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-31 16:45:25 ]
Гарне одвертя, Серго. Вiтаю!
Питання невеличке): "Сторазово добром би воздав" - а чому "би"? Що заважаэ?
I ще: через конкретний наголос у словi "нiякових" прочитуэться з асоцiацiэю "нiяких".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 23:00:35 ]
Питання? Здогадайтесь.
ВІдносно другого- вчитайтесь
Гаразд вже...
Що дозволено Юпітеру- не дозволено бику.
Вам- дозволяю. А там подивимось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-31 23:12:24 ]
Хм... пробую здогадуватися: "Хто до мене з добром-
Сторазово добром би воздав" - тобто, у Вас є якась умова для воздаянія добра тим, хто приходить до Вас з добром. Але придумати таку умову моя уява не здатна((
От якби було написано "Хто до мене з добром, сторазово добром я віддам", то це було б безумовно і наче так і має бути. Інша справа, що там слідом "Я любитель утіх", "Я оспівую", але майстру справитись з переміною слів неважко, чи не так?)
Гарну річ хочеться бачити досконалою, тому зараз піду видивлятися ще)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:34:24 ]
А Ви б хотіли почути АЗ ВОЗДАМ?))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 21:32:51 ]
Е, друже. Парнас- не найважливіша вершина у нашому житті. Є куди більш жаскі. Он, на Донбасі така гора виросла, що накрила тінню всі інші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 23:02:54 ]
Виросла. 25 літ росла, всі очі затуляли. То й що? Взагалі світ змінився і нам з цим жити. Алітература... Їі рятувати треба, друже. Бо це частина культури, на існування якої права не давали. От на літературообразіє- скільки хош... Такі справи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 22:31:08 ]
Підтримую зауваження Лариси. Думки хороші, оригінальні. Я погоджуюсь із Вашим напіврозхристаним, волюнтаристським стилем і не закликаю повторювати мій. Але зважаючи на те, що вірш передає тонкі нюанси персонального із життя ЛГ, як для себе, наприклад, першу строфу я інтерпретую так:
Як засліплює тінь!..
Парадокс... Голова іде обертом.
В череді увертюр
Ще не вечір...Чудес не учу,
А ходжу по життю
У сандаліях, а не у чоботах,
І зриваю квітки,
Та ніколи я їх не топчу.

Не ображайтесь, будь-ласка, майстер має бути відповідальним за кожне своє слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:18:42 ]
Ні, Ігорю. Ні. А де поділаст тема "Ще не верне на скін,
Та й не ранок..."? І до чого тут чудєсі якісь?) Ні МІЙ ВАРІАНТ ЗАТВЕРДЖЕНО, ЯК НЕЗМІННИЙ І ОСТАТОЧНИЙ))) Хоча- дякую за увагу і за думки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-31 23:47:54 ]
Ну от, знайщла, до чого прискіпатись:
"Україну люблю,
Мов лелека дружину підстрелену" --- оце "підстрелену" таке якесь...негарне, чи що... не думаю, що Ви навмисне Україну засоціювали так. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 23:55:30 ]
А тут я на боці Серго, якщо автор має на увазі - наче лебідь лебідку підстрелену.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-08-01 00:13:05 ]
Я зрозуміла, що хотів сказати Серго, але слово "підстрелений" має в народі дещо сумнівне значення, тому й зауважила.
І якщо Ваше "лебідь лебідку" віддаляє асоціацію, то "дружина підстрелена" наближує. Та й у птахів пара наче, а не "дружина".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:21:14 ]
Ваш варіант гарний, проте мій ЖОРСТКІШИЙ, Ігорю. А я пишу жорстко іноді. Саме щоб досягти мети


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 03:55:28 ]
Лебедя частково прийнято) Віват, Ігорю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:20:00 ]
А Ви вважаєте, що все гарно в Датському королівстві? Не пересмикуйте, Ларисо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-08-01 00:21:35 ]
В такому випадку аплодую Вашій майстерності, Серго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:37:29 ]
Як у фільмі "добро пожаловать ілі постороннім вход воспрєщєн"- ЗРІЦЄЛІ АПЛАДЗІРУЮТ, АПЛАДЗІРУЮТ... КОНЧІЛІ АПЛАДЗІРАВАТЬ))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 03:59:12 ]
Ну от... "а всє било так вєсєло. ми заготовлялі рога і копита..." (Золоте теля) Трохи змінив. Мерсі. На коліні все пишу. Ні, є,є чому повчиться в сігуранци))) Шутю, щутю))) Респект, Ларисо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 01:50:17 ]
НАЗАГАЛ. Я вніс певні зміни. Дякую усім шановним авторам за обговорення і пропозиції)