ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Дилема
Занавішує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля своєю габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, хазяйко, мене на постій –
Незнайомим чужинцем, супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже про

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
* * *
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Невипадково
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
* 110 *
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
1934. Марш веселих хлоп’ят
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Імла
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
Майже сонет
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Професору з Лозоватки
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
* * *
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Про книгу (Fairport Convention)
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
Відлюдник - 9 аркан
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Битва біля Білої Весі у грудні 1154 року
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Злободенні факти
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Ялинки
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Посткавафісне. Бібліотекар
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Кара
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Своє особисте
Як засліплює тінь!..
Парадокс... Голова колообертом.
Ще не верне на скін,
Та й не ранок... Неначе лечу,
Я ходжу по житті
У крилатих сандалях, не в чоботах,
І зриваю квітки,
Та ніколи нараз не топчу.

На Парнас відішлю
Віршування. У серці оселі є
Породілля віршів,
Хоч тяжіє від них голова...
Україну люблю,
Ніби лебідь кохану підстрелену,
І країни чужі
Не цікавлять, ну дивні дива.

До під”йому легкий-
На війну чи на свято однаково.
Якось твором привів
Дворянина відверті слова-
Що епосі отій
Зрозуміле пояснення знакове-
Як за волю чужу
Він колись від нудьги воював,

Бо, здавалось, свою
Було годі і думати вибороть,
Хоч зірниці її
Прорізались туманом оман.
І палав часоплин,
Мов вогонь негасимо під зливами...
Як же важко коли
Прагнеш волі, якої нема...

Відпускаю усіх,
Шо каміння із пазухи викине.
Хто до мене добром-
Сторазово добро повертав.
Я любитель утіх,
І жіноцтво таємно- усміхнене
Я оспівую. Про
Свій характер нерідко писав

У ліричних віршах...
І любовних... І трохи ніяково
Незбагненних усім...
А для чого писати вірші?
І волію, душа
Щоб під римою свіжою плакала,
І втішалась... А втім-
Нині сумно чомусь на душі.


© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117073105793



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-07-31 15:44:08
Переглядів сторінки твору 3357
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-31 16:45:25 ]
Гарне одвертя, Серго. Вiтаю!
Питання невеличке): "Сторазово добром би воздав" - а чому "би"? Що заважаэ?
I ще: через конкретний наголос у словi "нiякових" прочитуэться з асоцiацiэю "нiяких".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 23:00:35 ]
Питання? Здогадайтесь.
ВІдносно другого- вчитайтесь
Гаразд вже...
Що дозволено Юпітеру- не дозволено бику.
Вам- дозволяю. А там подивимось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-31 23:12:24 ]
Хм... пробую здогадуватися: "Хто до мене з добром-
Сторазово добром би воздав" - тобто, у Вас є якась умова для воздаянія добра тим, хто приходить до Вас з добром. Але придумати таку умову моя уява не здатна((
От якби було написано "Хто до мене з добром, сторазово добром я віддам", то це було б безумовно і наче так і має бути. Інша справа, що там слідом "Я любитель утіх", "Я оспівую", але майстру справитись з переміною слів неважко, чи не так?)
Гарну річ хочеться бачити досконалою, тому зараз піду видивлятися ще)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:34:24 ]
А Ви б хотіли почути АЗ ВОЗДАМ?))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 21:32:51 ]
Е, друже. Парнас- не найважливіша вершина у нашому житті. Є куди більш жаскі. Он, на Донбасі така гора виросла, що накрила тінню всі інші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 23:02:54 ]
Виросла. 25 літ росла, всі очі затуляли. То й що? Взагалі світ змінився і нам з цим жити. Алітература... Їі рятувати треба, друже. Бо це частина культури, на існування якої права не давали. От на літературообразіє- скільки хош... Такі справи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 22:31:08 ]
Підтримую зауваження Лариси. Думки хороші, оригінальні. Я погоджуюсь із Вашим напіврозхристаним, волюнтаристським стилем і не закликаю повторювати мій. Але зважаючи на те, що вірш передає тонкі нюанси персонального із життя ЛГ, як для себе, наприклад, першу строфу я інтерпретую так:
Як засліплює тінь!..
Парадокс... Голова іде обертом.
В череді увертюр
Ще не вечір...Чудес не учу,
А ходжу по життю
У сандаліях, а не у чоботах,
І зриваю квітки,
Та ніколи я їх не топчу.

Не ображайтесь, будь-ласка, майстер має бути відповідальним за кожне своє слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:18:42 ]
Ні, Ігорю. Ні. А де поділаст тема "Ще не верне на скін,
Та й не ранок..."? І до чого тут чудєсі якісь?) Ні МІЙ ВАРІАНТ ЗАТВЕРДЖЕНО, ЯК НЕЗМІННИЙ І ОСТАТОЧНИЙ))) Хоча- дякую за увагу і за думки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-31 23:47:54 ]
Ну от, знайщла, до чого прискіпатись:
"Україну люблю,
Мов лелека дружину підстрелену" --- оце "підстрелену" таке якесь...негарне, чи що... не думаю, що Ви навмисне Україну засоціювали так. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-07-31 23:55:30 ]
А тут я на боці Серго, якщо автор має на увазі - наче лебідь лебідку підстрелену.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-08-01 00:13:05 ]
Я зрозуміла, що хотів сказати Серго, але слово "підстрелений" має в народі дещо сумнівне значення, тому й зауважила.
І якщо Ваше "лебідь лебідку" віддаляє асоціацію, то "дружина підстрелена" наближує. Та й у птахів пара наче, а не "дружина".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:21:14 ]
Ваш варіант гарний, проте мій ЖОРСТКІШИЙ, Ігорю. А я пишу жорстко іноді. Саме щоб досягти мети


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 03:55:28 ]
Лебедя частково прийнято) Віват, Ігорю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:20:00 ]
А Ви вважаєте, що все гарно в Датському королівстві? Не пересмикуйте, Ларисо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-08-01 00:21:35 ]
В такому випадку аплодую Вашій майстерності, Серго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 00:37:29 ]
Як у фільмі "добро пожаловать ілі постороннім вход воспрєщєн"- ЗРІЦЄЛІ АПЛАДЗІРУЮТ, АПЛАДЗІРУЮТ... КОНЧІЛІ АПЛАДЗІРАВАТЬ))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 03:59:12 ]
Ну от... "а всє било так вєсєло. ми заготовлялі рога і копита..." (Золоте теля) Трохи змінив. Мерсі. На коліні все пишу. Ні, є,є чому повчиться в сігуранци))) Шутю, щутю))) Респект, Ларисо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-01 01:50:17 ]
НАЗАГАЛ. Я вніс певні зміни. Дякую усім шановним авторам за обговорення і пропозиції)