ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.06.04 09:26
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 7)
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б

Віктор Кучерук
2026.06.04 06:09
* * *
Мутні потоки обіцянок,
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...

хома дідим
2026.06.03 18:59
* 103 *
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон

Ірина Вовк
2026.06.03 17:32
""Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 6)
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал

М Менянин
2026.06.03 12:59
Жити має України…
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось! Тож на сьогодення замість: «Ще не вмерла України…» доречні слова: «Жити має України…» 03.06.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.06.03 12:40
Вогням Волопаса…
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!

Борис Костиря
2026.06.03 11:23
* * *
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.

А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
* * *
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

С М
2026.06.02 22:13
Кейданс і Кескейд (King Crimson)
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть

Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”

Іван Потьомкін
2026.06.02 21:44
Пророк, почутий занадто пізно
Як той Мойсей, що міг би стати спадкоємцем трону, та з волі Всевишнього обрав долю народу, вивівши його з єгипетського рабства, пройшовши з ним сорокалітній шлях до Землі Обітованої і не ввійшовши в неї,отак і Володимир (Зеев) Жаботинський, кому на Олімпі

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Матузок (1961) / Вірші

 ***
Вірний супровід жертви - то кат і сестра-жалібниця,
і хто перший у черзі , хто другий - цього не вгадаю.
Маю забавку - в думці приклеюю долю чужинцю,
і годинами зайду на гойдалці серця гойдаю.

Прикладаю себе до невдахи - цілющу пов’язку,
присихаю до виразок і виціловую рани.
І приймаю катів подарунок - чергову поразку:
невисокий платіж за приватну маленьку нірвану.

Насміхайся ж усмак із моєї пропащої вдачі,
бо тобі невтямки, що ми всі в іпостасі, як трійця .
На обличчі таблитчастім - плоско і сухо для плачу
за тією, хто жертва, і кат, і твоя жалібниця.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-08-09 03:57:09
Переглядів сторінки твору 3061
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.396 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.396 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.03 21:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-08-09 12:14:46 ]
Палас - російське слово. Українською - кат, живолуп, згубник. Отже, "...- згубник і сестра жалібниця." "І годинами зайду в орелі сердечній гойдаю". Так уникаємо повторів - гойдалка, гойдаю. Таблитчастім - дуже кострубате слово. Українська мова таких слів не гибіє. Шукайте заміну. Трійця - з великої букви. Катів подарунок, і кат - повтори. Шукайте синоніми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Матузок (Л.П./Л.П.) [ 2017-08-09 20:08:45 ]
Дякую, пане Олександре, за зауваження. Правда, палач - російською.Стосовно Трійці - то з великої літери це слово матиме вже інше значення: безмірна любов, добро.Звісно, про катування чи катів не може й бути мови. У моєму випадку(мого вірша), трійця - з малої, просто хотіла зауважити, що поряд з кожним є , може й не завжди дуже помітно, той, хто несе прикрощі чи страждання і той, хто може втішити і підтримати.В житті ж це постійно чергується в довільному порядку: хтось тебе похвалив, маєш успіх - чекай з іншого боку якихось негараздів.Принаймні, в мене так.Я теж за синоніми.Але не завжди вони виправдані.Іноді легка тавтологія тільки підсилює думку.Але щиро Вам вдячна за увагу до мого вірша, бо маю щей іншого - знову ж таки теми про ката.Певне, щось відклалося на рівні підсвідомості.Але це вже, як кажуть, інша історія.З повагою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Матузок (Л.П./Л.П.) [ 2017-08-09 20:17:46 ]
Можливо, спробую переробити, врахувавши Ваші зауваги.Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-09 12:24:41 ]
О так... Я в цій тематиці теж виконав чимало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2017-08-09 14:37:25 ]
Складно і боляче... як саме кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Матузок (Л.П./Л.П.) [ 2017-08-09 20:12:04 ]
Дякую Вам, Світлано, за розуміння. Оте наше жіноче когось рятувати, жертвувати собою часто обертається проти нас.Насправді - чоловіки дуже складні істоти, і їм не завжди потрібна наша втіха, доброта чи розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Матузок (Л.П./Л.П.) [ 2017-08-09 20:10:06 ]
Дякую Вам, Сергію. що прочитали.Тут почуваюся новенькою, тож, мабуть ,роблю помилки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-08-10 11:40:55 ]
При бажанні можна знайти до чого причепитися, але чомусь не хочеться зайвої жертви. Єдине зауваження до передостаннього рядка – не той наголос у плачу́. Можна було б заодно зрозуміліше оформити фінал, наприклад:
…що мої іпостасі як трійця:
ти, і я, та видання таблоїдне. Плачу
за тією, хто жертва, і кат, і твоя жалібниця.

Але це моє бачення як читача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Матузок (Л.П./Л.П.) [ 2017-08-12 13:13:13 ]
Сподобався, пане Ігоре, Ваш варіант.Але я потребую трохи часу. щоб відкинути одну думку, а ззвикнути до іншої. Це в тому розумінні, що вже звикла до власного вірша в запропонованому варіанті. хоча в процесі написання краю, як вважаю за потрібне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-08-10 11:49:26 ]
Або й так:

...ти, і я, та видіння обличчя таблоїдне. Плачу...

якщо ближче до розміру і змісту.