ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути!
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Переднє слiвце
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Контроверсійне - 2
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Світло
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
Малий Фонтан - моє село (акровірш)
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
Не треба "потім" (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
***
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
* * *
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Мала земля
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
Хотів Тобі Я Наспівати --- український легкий рок
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
***
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Зимовий
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Ворожба
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Не сховаєш Землю в бункер
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Крихти
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
* * *
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Матузок (1961) / Вірші

 ***
Вірний супровід жертви - то кат і сестра-жалібниця,
і хто перший у черзі , хто другий - цього не вгадаю.
Маю забавку - в думці приклеюю долю чужинцю,
і годинами зайду на гойдалці серця гойдаю.

Прикладаю себе до невдахи - цілющу пов’язку,
присихаю до виразок і виціловую рани.
І приймаю катів подарунок - чергову поразку:
невисокий платіж за приватну маленьку нірвану.

Насміхайся ж усмак із моєї пропащої вдачі,
бо тобі невтямки, що ми всі в іпостасі, як трійця .
На обличчі таблитчастім - плоско і сухо для плачу
за тією, хто жертва, і кат, і твоя жалібниця.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-08-09 03:57:09
Переглядів сторінки твору 2942
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.396 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.396 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.03 21:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-08-09 12:14:46 ]
Палас - російське слово. Українською - кат, живолуп, згубник. Отже, "...- згубник і сестра жалібниця." "І годинами зайду в орелі сердечній гойдаю". Так уникаємо повторів - гойдалка, гойдаю. Таблитчастім - дуже кострубате слово. Українська мова таких слів не гибіє. Шукайте заміну. Трійця - з великої букви. Катів подарунок, і кат - повтори. Шукайте синоніми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Матузок (Л.П./Л.П.) [ 2017-08-09 20:08:45 ]
Дякую, пане Олександре, за зауваження. Правда, палач - російською.Стосовно Трійці - то з великої літери це слово матиме вже інше значення: безмірна любов, добро.Звісно, про катування чи катів не може й бути мови. У моєму випадку(мого вірша), трійця - з малої, просто хотіла зауважити, що поряд з кожним є , може й не завжди дуже помітно, той, хто несе прикрощі чи страждання і той, хто може втішити і підтримати.В житті ж це постійно чергується в довільному порядку: хтось тебе похвалив, маєш успіх - чекай з іншого боку якихось негараздів.Принаймні, в мене так.Я теж за синоніми.Але не завжди вони виправдані.Іноді легка тавтологія тільки підсилює думку.Але щиро Вам вдячна за увагу до мого вірша, бо маю щей іншого - знову ж таки теми про ката.Певне, щось відклалося на рівні підсвідомості.Але це вже, як кажуть, інша історія.З повагою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Матузок (Л.П./Л.П.) [ 2017-08-09 20:17:46 ]
Можливо, спробую переробити, врахувавши Ваші зауваги.Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-08-09 12:24:41 ]
О так... Я в цій тематиці теж виконав чимало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2017-08-09 14:37:25 ]
Складно і боляче... як саме кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Матузок (Л.П./Л.П.) [ 2017-08-09 20:12:04 ]
Дякую Вам, Світлано, за розуміння. Оте наше жіноче когось рятувати, жертвувати собою часто обертається проти нас.Насправді - чоловіки дуже складні істоти, і їм не завжди потрібна наша втіха, доброта чи розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Матузок (Л.П./Л.П.) [ 2017-08-09 20:10:06 ]
Дякую Вам, Сергію. що прочитали.Тут почуваюся новенькою, тож, мабуть ,роблю помилки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-08-10 11:40:55 ]
При бажанні можна знайти до чого причепитися, але чомусь не хочеться зайвої жертви. Єдине зауваження до передостаннього рядка – не той наголос у плачу́. Можна було б заодно зрозуміліше оформити фінал, наприклад:
…що мої іпостасі як трійця:
ти, і я, та видання таблоїдне. Плачу
за тією, хто жертва, і кат, і твоя жалібниця.

Але це моє бачення як читача.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Матузок (Л.П./Л.П.) [ 2017-08-12 13:13:13 ]
Сподобався, пане Ігоре, Ваш варіант.Але я потребую трохи часу. щоб відкинути одну думку, а ззвикнути до іншої. Це в тому розумінні, що вже звикла до власного вірша в запропонованому варіанті. хоча в процесі написання краю, як вважаю за потрібне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-08-10 11:49:26 ]
Або й так:

...ти, і я, та видіння обличчя таблоїдне. Плачу...

якщо ближче до розміру і змісту.