ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Вовк (1973) / Вірші / Сценарії та драматичні форми (віршовані чи прозові)

 "МАРІЯ З МАГДАЛИ" (драма). Дія ІІ. З'яваІ, ІІ (продовження4)
Дія ІІ

З'ЯВА І

Учта—рій співбесідників. Юда—бесідники.

БЕСІДНИКИ
Будь славен Юдо!

ЮДА
Дякую вам... дякую!

БЕСІДНИКИ
Будь славна, Магдалено!

ЮДА
Будь славна, Магдалено—
моя коханко!
Приятелі, тіштесь
моїм безмірним щастям! Все, що мав,
я—син Іскаріоти—наказав
на день святковий вам приготувати!
зажийте тих веселощів, аби
оцей день Юди довго пам'ятати!

БЕСІДНИКИ
…і день дочки Магдалю!

ЮДА
День святий, великий— обох коханців!


З'ЯВА II

Входять посланці архікапелана. Стають
перед порогом.

ЮДА
Ба, навіть посланці архікапла́на
прибули на бенкет,
аби підняти
величний келих і рознести блиск
мого весілля:
—Звольте на поріг!

ПОСЛАНЦІ
Гостини дому, що ганьбою вкрився—
не можемо прийняти...

ЮДА
Ганьбою?... говоріть ясніш!

ПОСЛАНЦІ
Пере́люб—є ганьбою для людини.

ЮДА
Якщо для того тільки—відійдіть...

ПОСЛАНЦІ
Якої відповіді, Юдо, нам чекати?

ЮДА
А жодної...

ПОСЛАНЦІ
Як жодної?

ЮДА
Таку, принаймні, добре зрозуміють...
Ба навіть Той, котрий стає щодня
в оселі Божій—зрозуміє також,
бо я сказав!

ПОСЛАНЦІ
Бо ти сказав!?. Послухай:
від імені Того, хто нас прислав,
тобі, Іскаріоте, сповіщаєм—
від Храму Божого тебе ми відлучаєм,
віднині не приступиш до святині...
Офір твоїх не прийме вже вівтар!


ЮДА
Я маю інші вівтарі...
На них душі моїй
могутня вселюбов Отця
явиться...

ПОСЛАНЦІ
Блазень!

ЮДА
То ви любов мою до Магдалени
назвали перелюбством! Тоді знайте,
що двох сердець ніколи не єднало
таке святе і чисте почуття!
Чого ж ви хочете?

ПОСЛАНЦІ
Прийшли до тебе, Юдо,
від імені Того, котрий стоїть
щодня в оселі Божій, нагадати—
остережися тої ти ганьби...

ЮДА
Я те блюзнірство,
як найпахучішу офіру Богу Ягве
із глибини сердечної кладу...

ПОСЛАНЦІ
Нехай за учту ту, котру отут справляєш
пахучі ружі в'януть, і нехай
вина позліта в келиху замерзне,
а серце перелюбки, як ті ружі,
нехай зів'яне і заледеніє,
як золото вина—тоді нехай
навіки вже відступиться від тебе..
Амінь!

ПОСЛАНЦІ
(Разом.)
На віки вічні...
Амінь... Амінь...
Амінь...

ЮДА
А ті прокляття—нехай впадуть на вас!

ПОСЛАНЦІ
Сповнивши волю архікапелана— відходимо...
(Відходять.)

(За виданням "Марія з Магдали" (драма). - Львів:Логос,1995)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-08-09 10:12:21
Переглядів сторінки твору 865
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.960 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.988 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
ГЕОГРАФІЯ
Композиції для театральної сцени
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.08.05 11:53
Автор у цю хвилину відсутній